Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 3.7. Ідеальний керівник

На практиці багато організацій керуються уявленнями про так званого ідеального керівника.

Планування й ухвалення рішень

Лідер зобов'язаний знати, що він знає, і бути здатним зро­бити так, щоб це було зрозуміло оточуючим.

1.Фінансове планування:

- збирання, аналіз та ефективне використання фінансо­вих даних;

- правильність висновків з аналізу фінансової інформації;

- застосування фінансових та бухгалтерських принципів при складанні планів і вирішенні проблем;

- розробка реальних бюджетів організації;

- уміння створити ресурсний потенціал організації.

2.Стратегічне мислення:

- прогноз довгострокового розвитку ситуації з урахуван­ням усіх факторів впливу;

- визначення ступеня потенційного впливу зовнішніх факторів на діяльність організації;

- узагальнення й оцінювання альтернатив стратегії роз­витку організації;

- здатність виробити стратегію змін.

Діяльність організації

1. Розподіл ресурсів і контроль за витрачанням їх:

- забезпечення працівників організації ресурсами й пов­новаженнями, необхідними для досягнення наміченої мети;

- розробка механізму ефективного контролю;

- проведення порівняльного аналізу досягнутих резуль­татів і намічених планів.

2. Рівень організованості:

- поєднання особистих пріоритетів і мети із завданнями організації;

- раціональний розподіл робочого часу;

- творча робота з документами й ефективне розв'язання адміністративних питань;

- оптимізація обробки інформації;

- висока працездатність;

- здатність сформувати команду.

Комунікабельність

1. Увага:

- уміння вислуховувати й аналізувати повідомлення та інформацію.

2. Виступи:

- високий рівень підготовки виступів.

Підвищення професійного рівня підлеглих

"Потрібно, щоб умови, а не керівники примушували людей працювати * (Руїті Хасімото).

1.Підвищення професійного рівня працівників:

- розвиток кваліфікації працівників відповідно до необ­хідних професійних потреб;

- постановка й контроль за виконанням складних про­фесійних завдань;

- створення ситуацій, які сприяють розвитку рис наставни­ка у ставленні до працівників організації, і надання співробіт­никам можливості брати на себе велику відповідальність;

- здатність утримати добрих працівників.

2.Мотивація працівників:

- створення обстановки, що стимулює розвиток особистих здібностей і досягнення результатів;

- заохочення ініціативи, діловитості, відданості, довіри й прагнення до досконалості.

Зовнішні контакти

1.Управління діловими взаємовідносинами:

- розвиток і підтримання конструктивних відносин із зов­нішніми та внутрішніми клієнтами й іншими представника­ми державних і недержавних організацій;

- вияв особливої уваги до клієнтів та їхніх представників;

- пунктуальність в обіцянках і зобов'язаннях.

2.Представництво організації:

- уміння гідно представляти організацію на всіх рівнях;

- розуміння впливу організації на суспільство, економіку й споживача;

- постійне піклування про репутацію організації.

Навики спілкування

1. Здатність до спілкування:

- ефективна взаємодія з оточуючими;

- одержання підтримки на будь-якому організаційному рівні;

- уміння показати себе.

2. Управління конфліктами:

- уміння розібратися в різних поглядах;

- контроль за стресовими й кризовими ситуаціями в ор­ганізації;

- уміння розв'язувати конфлікти й усувати непорозуміння.

Риси лідера

Справжній лідер знає дорогу, показує дорогу і йде нею.

1. Критерії рис:

- постійний вияв уваги й заохочення до якісного виконан­ня роботи на всіх ієрархічних рівнях організації, а також за її межами;

- критичне ставлення до результатів.

2. Досягнення результатів:

- реалізація поставленої мети;

- відповідальність за результати виконаної роботи.

Управління за умов змін

1. Здатність до адаптації:

- ефективна робота в будь-яких умовах, під час виконан­ня різноманітних завдань і при різних ступенях відповідаль­ності;

- уміння правильно і впевнено розв'язувати професійні завдання за умов змін, невідомості, несприятливої ситуації або в іншій кризовій обстановці;

- вияв гнучкості з метою здійснення потрібних змін.

2. Ризик:

- здатність аналізувати ситуацію і діяти, поєднуючи ефек­тивність вирішення з мінімальним ступенем ризику в інтере­сах організації.

Організовувати - це спочатку оцінити ситуацію, а вже потім поставити завдання.

Наведений портрет керівника не є догмою, а залежить як від характеристик оточення, так і від індивідуальності керів­ника. Тому надання портретові керівника рис, які відобража­ють специфіку організації, є суттєвим із погляду відповід­ності особистості керівника принципам філософії та етики організації [58].

Добрий керівник робить зауваження в міру виявлення не­доліків у роботі підлеглого, поганий накопичує їх для публіч­ного розносу.

При плануванні кар'єри керівників визначаються етапи їхньої функціональної та організаційної підготовки, оскіль­ки вони потребують різнобічного досвіду в багатьох сферах управління. У багатьох організаціях практикується поетапне просування працівника в рамках функціональних служб від­повідно до стажу роботи на певному етапі. Працівник, який не зумів до обумовленого строку досягти необхідних вимог чергового етапу, зазвичай позбавляється подальших можли­востей просування.

Розробка етапів кар'єри проводиться за такими напрямами:

- вивчення змісту роботи на окремих етапах службового просування;

- визначення початкових і кінцевих параметрів на кож­ному етапі;

- деталізація вимог для переходу до наступного рівня освіти, кваліфікація, вік та ін.;

- визначення ділового досвіду і ступеня результативності роботи для переходу до наступного етапу.

Гнучкіший підхід до вимог етапів кар'єри включає:

- надання реальних можливостей для просування, не пов'язаних з обов'язковою вислугою років або технічною спе­ціалізацією;

- зміщення акцентів на еволюцію змісту робіт, нові пріо­ритети, організаційні моделі та всілякі потреби управління;

- гнучку оцінку працівника з урахуванням компенсації його недоліків перевагами;

- деталізацію навиків, необхідних на кожному етапі кар'єри.

У сфері функцій управління керівники мають володіти до­статніми знаннями методів аналізу, комп'ютерних систем, засобів і способів комунікації, методів планування та прогно­зування, організації документообігу, мотивації персоналу, методів управління, основ статистики й психології.

У сфері виробництва їм необхідні знання маркетингу, управління фінансами, технології. Крім цього, вимагається достатній рівень підготовки з питань економіки, політики, соціології, трудового й господарського права [59].

Тест на визначення здатності стати керівником подано в дод. 3.

Схожі статті




Менеджмент персоналу - Мурашко M. I. - 3.7. Ідеальний керівник

Предыдущая | Следующая