Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - 2.4. Адаптаційна модель контролінгу на підприємстві

Виділяють дві групи принципів організації контролінгу на підприємстві: принципи, що характеризують вимоги до формування системи контролінгу конкретної організації, та принципи, що визначають направлення подальшого розвитку цієї системи.

Принципи, що характеризують вимоги до формування системи контролінгу конкретної організації:

1. Принцип відповідності функцій системи контролінгу цілям організації. Функції, що має виконувати система контролінгу мають бути сформовані і в подальшому змінюватися не випадково, а відповідно до потреб та функцій організації.

2. Принцип первинності функцій системи контролінгу. Організаційна структура, вимоги до керівників, їх склад та чисельність мають враховувати зміст, якість та трудомісткості функцій системи контролінгу.

3. Принцип оптимальності співвідношення управлінських орієнтацій. Диктує необхідність переважної орієнтації функції контролінгу на розвиток виробництва, порівняно з функціями, що спрямовані на забезпечення функціонування виробництва.

4. Принцип економічності.

5. Принцип комплексності. При організації системи контролінгу слід враховувати всі фактори, що здійснюють вплив на систему управління організації (зв'язки з органами вищих рівнів, договірні зв'язки, стан суб'єкту управління та т. ін.).

6. Принцип перспективності. При формуванні системи контролінгу слід враховувати перспективи розвитку організації в цілому.

7. Принцип оперативності. Рішення з приводу аналізу та удосконалення системи контролінгу, що попереджують або усувають відхилення в її функціонуванні, мають бути своєчасними.

8. Принцип оптимальності. Вибір найбільш раціонального варіанта для конкретних умов виробництва.

9. Принцип науковості. Розробка заходів щодо організації системи контролінгу має бути заснована на досягненнях науки і враховувати зміни в законах розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах.

10. Принцип ієрархічності.

11. Принцип автономності.

12. Принцип узгодженості.

13. Принцип стійкості.

14. Принцип багатоаспектності. Управління системою контролінгу як по вертикалі, так і по горизонталі, може здійснюватися за різними каналами: адміністративно-господарському, економічному, правовому і т. ін.

А також принципи, що визначають напрямки подальшого розвитку системи контролінгу:

1. Принцип спеціалізації. Розподіл праці в системі контролінгу. Формуються окремі підрозділи, що спеціалізуються на виконанні однорідних функцій.

2. Принцип паралельності. Передбачає одночасне виконання окремих управлінських рішень, підвищує оперативність управління системою контролінгу.

3. Принцип адаптивності (гнучкості). Означає пристосованість системи контролінгу до змінних цілей організації в цілому та умов її існування.

4. Принцип безперервності. Відсутність перерв в роботі робітників, задіяних в системі контролінгу, зменшення часу обробки документів.

Усі принципи організації системи контролінгу реалізуються у взаємодії. їх поєднання буде залежати від конкретних умов функціонування моделі мотивації праці.

2.4. Адаптаційна модель контролінгу на підприємстві

Застосування принципів контролінгу, які передбачають: координацію управлінської діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства; інформаційну і консультативну підтримку прийняття управлінських рішень; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціональності управлінського процесу; впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності; забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи підприємства особливо актуальне для вітчизняних підприємств при нинішньому рівні розвитку національної економіки.

Отже, адаптаційна модель контролінгу, що представлена на рис. 2.3, розповсюджується на аналіз даних щодо виконання всіх його процесів, на прийняття, реалізацію і контроль виконання заходів з управління, в тому числі коригувальних та запобіжних дій, що стосуються підвищенню якості системи управління.

При застосуванні запропонованої моделі на підприємствах необхідно звернути увагу на наступне. Загальна відповідальність за методику проведення процесу контролінгу покладається на керівника підприємства. Відповідальність за реалізацію процесу по напрямкам діяльності в межах своїх повноважень покладена відповідно на його заступників.

Блок дій 1-2-3 - поточний аналіз. У рамках зазначених заходів розглядається:

- результати виміру задоволеності та претензії споживачів та іноземних замовників;

- результати внутрішніх і зовнішніх перевірок якості системи управління;

- показники процесів;

- результати контролю якості сировини, матеріалів і продукції;

- зауваження та скарги іноземних замовників та вітчизняних споживачів;

- протоколи проведення попередніх заходів;

- нормативна, технічна та технологічна документація;

- результати оцінки апарату управління;

- пропозиції працівників підприємств та інше.

Для кожного заходу відповідальний співробітник (секретар) завчасно визначає та сповіщає про місце і час проведення учасників заходу. У програму кожного заходу включається контроль виконання рішень, прийнятих на попередніх заходах.

Блок дій 4-5-6 - аналіз тенденцій вимірювальних показників результативності та ефективності процесів контролінгу. Також їхні фактичні значення порівнюються з установленими вимогами і цілями. Якщо в ході аналізу визначено їх невідповідність, то вивчаються причини їхнього виникнення. Після визначення причин виникнення дійсних і потенційних невідповідностей, учасники заходу приймають рішення про доцільність проведення коригувальних і запобіжних дій.

адаптаційна модель контролінгу на підприємстві

Рис. 2.3. Адаптаційна модель контролінгу на підприємстві

Блок дій 7 - коригувальні і запобіжні дії. Управління коригувальними діями складається з наступних етапів:

1. Виявлення невідповідностей.

2. Виявлення причин виникнення невідповідностей та їх аналіз.

3. Визначення і реалізація коригувальних дій.

4. Перевірка ефективності коригувальних дій.

Поряд із визначенням коригувальних дій, аналізу піддаються процеси і ситуації, аналогічні тим, у яких виявилась невідповідність на предмет можливого виникнення в них подібних невідповідностей. У цьому випадку плануються запобіжні дії, які складаються з наступних етапів:

1. Виявлення потенційних невідповідностей.

2. Виявлення можливих причин виникнення потенційних невідповідностей та їхній аналіз.

3. Оцінка потреби в запобіжних діях.

4. Визначення і реалізація запобіжних дій.

5. Перевірка ефективності запобіжних дій.

Блок дій 8-9 - оформлення протоколів. Протоколи проведення заходів служать інформацією для аналізу результативності діючих процесів контролінгу.

Блок дій 10-11-12 - підтвердження виконання дій по удосконаленню системи управління, включаючи коригувальні та запобіжні, їх результативність. У ході заходу приймається одне з наступних рішень:

- визнати дії виконаними;

- вжити додаткових заходів для контролю виконання й результативності дій;

- здійснити додаткові дії для досягнення бажаного результату;

- відмовитися від проведення дій.

За результатами виконання коригувальних і запобіжних дій, при необхідності, призначається позапланова внутрішня перевірка певного підрозділу. Рішення про проведення позапланової перевірки приймає голова правління.

Блок дій 13 - подання пропозицій, спрямованих на удосконалення системи управління та діяльності підприємства.

Таким чином, завдання підприємств повинні бути спрямовані, перш за все, на реалізацію принципів контролінгу за вищезазначеною моделлю. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємства, налагодженню внутрішньо-коопераційних зв'язків, удосконаленню нормативно-правової бази, підвищенню рівня якості управління підприємствами.

Схожі статті




Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - 2.4. Адаптаційна модель контролінгу на підприємстві

Предыдущая | Следующая