Контролінг - Давидович І. Є. - 1.3. Предмет і методи контролінгу

Контролінг. на відміну від функціональних дисциплін, є синтетичною дисципліною, яка базується і розвивається на основі даних менеджменту, маркетингу, обліку, планування, аналізу та теорії управління. Цю науку можна розглядати як одну з концепцій конструктивного управління. Під конструктивним управлінням слід розуміти спеціально створену інтелектуальну систему для стратегічного управління розвитком підприємства на ^азі методів планування, обліку й аналізу в їх єдності. Роль контролінгу в системі управління полягає в координації елементів, які входять в цю систему, забезпеченні планування, обліку й аналізу економічних показників господарської діяльності та прийняття рішень на основі отриманої інформації про тенденції розвитку фірми.

Предметом контролінгу є мікроекономічні процеси і явища на підприємстві, які характеризуються певними показниками-індикаторами в їх динаміці, та макроекономічні процеси в країні, які безпосередньо впливають на економіку підприємства.

Складність предмета контролінгу вимагає деталізації його окремих елементів та розмежування понять "контрольованість системи" та "контролінг" (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТЬ "КОНТРОЛІНГ" і "КОНТРОЛЬОВАНІСТЬ СИСТЕМИ" [54,С 61]

Контролінг

Контрольованість системи

А) у структурному вираженні:

- планування;

- облік;

- аналіз;

- управління;

А) у структурному вираженні: - не структурована

Б) у технічному вираженні: .

- інформаційна система, яка оперативно реагує на відхилення;

- технологія робіт (планова робота за строками, змістом, метою);

- бюджетна система управління за повними та частковими витратами;

- електронна обробка інформації;

Б) у технічному вираженні:

- розробка норм контролю;

- зіставляння фактичного і заданого рівня фірми;

- виявлення відхилень;

- аналіз причин відхилень;

- видача вказівок на усунення небажаних відхилень;

В) орієнтація: - на майбутнє

В) орієнтація: - на минуле

Контролінг є структурованою системою, на відміну від контролю, який до цього часу не має структури, що робить його аморфним утворенням. В технічному аспекті ці поняття мають деякі спільні ознаки, обумовлені ідентичністю об'єкта дослідження. Контролінг здійснює на систематичній основі спостереження за об'єктом і виявляє фактичний стан об'єкта, а контроль використовує дані про відхилення для прийняття рішень.

Контролінг є складною системою, яка досліджує траєкторію стратегічного розвитку підприємства на основі визначеної генеральної мети, матеріальних, вартісних і соціальних цілей підприємства, відстеження тенденцій розвитку виробничих програм, господарських процесів, інвестиційних проектів та фінансової діяльності на основі планування, обліку, аналізу та контролю сукупності економічних показників і забезпечує інформацію для прийняття управлінських рішень.

Отже, основними елементами в цій системі є:

- траєкторія розвитку підприємства (означає лінію в системі координат, яка показує рівень зміни найважливіших для підприємства показників на перспективу);

- матеріальні, вартісні та соціальні цілі (показують роль бізнесу в суспільстві та його ціннісні орієнтири):

- виробничі програми (характеризують кількісні та якісні параметри продукції, асортименту, освоєну продукцію, нову та ін.);

- господарські процеси (пов'язані з циклічністю господарської діяльності починаючи з науково-дослідних робіт, постачання, виробництва, збуту і закінчуючи інвестуванням);

- фінансова діяльність (характеризує процес отримання грошей та їх раціонального використання для забезпечення існування підприємства);

- економічні показники (числові параметри, за допомогою яких вимірюється явище чи процес в господарській діяльності).

Взаємозв'язок між елементами та їх спільна взаємодія, спрямована на досягнення мети за допомогою відстеження траєкторії розвитку, дозволяє вести мову про окрему систему контролінгу, яка чітко виділяється з сукупності інших економічних систем.

Контролінг дозволяє вирішити такі проблеми в контексті загального управління:

- що повинно повідомлятися (якого роду економічні показники, відібрані за спеціальною методикою);

- методи повідомлення (канали, засоби (усно, письмово та ін.);

- хто збирає інформацію (служби, особи);

- кому вона передається (відділи управління, менеджери);

- в який термін інформація збирається, обробляється і передається;

- для чого подається інформація (ознайомлення, інформування, прийнятим рішень).

Такі питання є важливими при проектуванні системи контролінгу на підприємстві.

Функціонування системи контролінгу можна показати за допомогою рис. 1.1, з якого видно, що об'єктом спостереження є господарська діяльність підприємства, яка планується.

Система контролінгу визначає набір показників, які характеризують зміни як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, на відміну від фінансового обліку, який відстежує в основному, внутрішні зміни в господарській діяльності, та управлінського, який також враховує зміни всередині підприємства і лише в певній мірі за його межами.

Контролінг як окрема наука має свої методи дослідження:

- загальнометодологічні;

- загальнонаукові;

- специфічні методи.

елементи контролінгу та їх взаємодія

До загальнометодологічних методів належать такі, що характерні для будь-якої науки: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, систематизація, історія розвитку, виявлення закономірностей, прогнозування.

До загально наукових методів належать методи досліджень окремих систем: планування, обліку, аналізу, управління, статистики, кібернетики, інформатики. Враховуючи складність системи контролінгу, його предмет вивчається всім арсеналом способів і прийомів тих наук, які пов'язані з вказаною системою. Таких способів кожна з наук нараховує досить багато.

До специфічних методів контролінгу можна віднести використання моделювання процесів та явищ і на цій основі визначення конкретних завдань системи.

Окрім того, розрізняють дві групи специфічних методів контролінгу - оперативного і стратегічного. Вони досить тісно взаємопов'язані між собою і переходять від оперативного до стратегічного. Методи оперативного контролінгу покликані здійснювати активне управління прибутком, а методи стратегічного контролінгу - - забезпечити існування підприємства у тривалій перспективі (у майбутньому). У цьому полягає кінцева мета названих груп методів контролінгу.



Схожі статті




Контролінг - Давидович І. Є. - 1.3. Предмет і методи контролінгу

Предыдущая | Следующая