Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - Глава 4. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ У СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Глава 4. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ У СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
4.1. Основні джерела інформації для фінансового аналізу

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану слугують бухгалтерський баланс і додатки до нього, статистична й оперативна звітність. Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, які відображають майнове і фінансове становище підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності за звітний період.

Важливими джерелами інформації є баланс підприємства (форма №1); додатки до балансу "Звіт про фінансові результати" (форма № 2), "Звіт про власний капітал" (форма № 3), "Звіт про рух грошових коштів" (форма № 4), форма № 5 та інші первинні документи.

Пояснення до балансу і звіту про фінансові результати повинні містити розшифровку окремих показників форм 1 і 2, які характеризують структуру майна, джерела його утворення, склад і розмір фондів організації, окремих видів дебіторської і кредиторської заборгованостей, основних засобів і нематеріальних активів, фінансових вкладень та зобов'язань.

Пояснювальна записка до річного звіту повинна містити коротку характеристику діяльності підприємства, структури і видів виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності, ринків збуту продукції. Характеристика основних показників діяльності підприємства має бути описана з урахуванням факторів, які вплинули у звітному періоді на фінансові результати: частка активної частини основних засобів; коефіцієнт зносу, оновлення і вибуття основних засобів; коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду; коефіцієнт забезпеченості власними коштами та інші показники, необхідні для повного об'єктивного уявлення про фінансовий стан підприємства.

Пояснення до бухгалтерського балансу і звіт про фінансові результати повинні пояснити суть поданої звітної інформації, розкрити облікову політику організації і забезпечити користувачів бухгалтерської звітності додатковими даними, які доцільно включати до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати.

4.2. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу

Бухгалтерський баланс є найбільш інформативною формою для аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс дає можливість одержати значний обсяг інформації про підприємство, визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, оцінити загальний фінансовий стан підприємства. Для реальної оцінки фінансового стану підприємства пропонуються такі основні напрями аналізу:

1. Аналіз фінансового стану на короткострокову перспективу, який полягає в розрахунку показників оцінки структури балансу.

2. Аналіз фінансового стану на довгострокову перспективу, який досліджує структуру джерел коштів, ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

3. Аналіз ділової активності - це завершальний етап фінансового аналізу. Досліджується економічна ефективність господарської діяльності підприємства з точки зору формування витрат, планування обсягів виробництва, прибутку, реалізації інвестиційних проектів тощо.

Перед читанням балансу необхідно переконатися у правильності його оформлення. Для цього слід провести попередню його перевірку: на наявність підписів; дотримання строків здавання за відміткою податкового органу; дотримання стандартів одиниць виміру; правильність математичних розрахунків.

Розглянемо бухгалтерський баланс у найзагальнішому вигляді. У лівій частині балансу, в активі, показують залишки на активних рахунках на початок і кінець року. У правій частині балансу, в пасиві, показують аналогічні залишки на пасивних рахунках. Сумарні залишки на активних рахунках (підсумковий рядок - валюта балансу) завжди дорівнюють залишкам на пасивних рахунках на ту саму дату.

Залишки на початок року проставляються з попереднього звітного балансу. Рівність залишків за підсумками активів і пасивів на кінець року обумовлена їх рівністю на початок року і рівністю загальної суми оборотів за рік за дебетом і кредитом усіх рахунків (активних і пасивних).

В оборотно-сальдовому балансі розраховуються залишки на рахунках активу і пасиву на кінець року і можуть бути подані як динамічна економіко-математична модель. Згортання оборотів після закінчення звітного періоду не порушує рівності в оборотно-сальдовому балансі і переводить динамічну модель у статичну.

Нехай на початок року має місце рівність майна підприємства:

Протягом року записуються всі проводки на рахунках:

Де/=1 - активні рахунки; / =2 - пасивні рахунки; Д° - оборот за дебетом; К° - оборот за кредитом.

Записи за дебетом і кредитом проводяться на активних і на пасивних рахунках, тому:

Одержане рівняння подамо у такому вигляді:

Перетворимо рівняння (4.1) таким чином:

Різниця оборотів за дебетом і кредитом будь-якого рахунка становить сальдо (С) - результат, який остаточно збільшує (зменшує) початковий залишок. Тоді формула (4.5) набере вигляду:

Алгебраїчна сума залишків на початок року і сальдо оборотів за рік - це залишок на кінець року:

Таким чином, бухгалтерський баланс розраховується на підставі оборотів, і його збалансованість не є довільною.

Схожі статті




Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - Глава 4. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ У СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Предыдущая | Следующая