Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 1.4.3.2. Фінансові ринки

Усі підприємства й організації тією чи іншою мірою діють у рамках певної фінансової системи, що складається з ряду інститутів і ринків, які обслуговують підприємства, окремих осіб і державу. Коли підприємство інвестує тимчасово вільні кошти в легкореалізовувані цінні папери, воно безпосередньо виходить на фінансові ринки.

При цьому важлива така обставина - більшість підприємств використовує фінансові ринки для фінансування придбання необхідних їм активів. У кінцевому рахунку ринковий курс цінних паперів підприємства є найкращим показником його становища. Конкуренція підприємств на ринку продукції призводить до безупинної взаємодії їх з фінансовими ринками. З огляду на важливість цього середовища для фінансового керівника, а також для приватної особи як споживача фінансових послуг, цей розділ присвячено дослідженню фінансової системи і постійно мінливого оточення, у рамках якого їм доводиться залучати капітал.

1.4.3.1. Призначення фінансових ринків

В економіці фінансові активи існують у зв'язку з тим, що заощадження різних приватних осіб, підприємств і держави за часом не збігаються з їхніми інвестиціями в необхідні реальні активи, якими є таке майно: будинки, споруди, устаткування, товарно-матеріальні запаси, товари тривалого користування. Якби заощадження всіх господарюючих суб'єктів постійно дорівнювали придбаним ними реальним активам, то не виникало б питання про зовнішнє фінансування. Не було б фінансових активів і, відповідно, ринків грошей і капіталів. Кожна господарська одиниця була б у цьому випадку самодостатня. Поточні доходи слугували б джерелом поточних витрат і реальних інвестицій. Фінансові активи виникають лише тоді, коли інвестиції господарюючих суб'єктів у реальні активи перевищують їхні заощадження і вони фінансують різницю, що виникла, за рахунок позики або випуску акцій. При цьому інша господарська одиниця повинна бути готова позичити гроші. Процентні ставки визначаються при взаємодії позичальників і кредиторів.

У цілому в економіці держави існують господарські одиниці з надлишком коштів (ті, в яких розмір заощаджень перевищує їхні інвестиції в реальні активи). Вони й надають кошти суб'єктам господарювання з нестачею грошей (тим, у кого величина інвестицій у реальні активи перевищує їхні заощадження). Цей обмін опосередковується відповідними інвестиційними інструментами: цінними паперами, що є фінансовими активами для їхніх власників, і фінансовими зобов'язаннями - для їхніх емітентів.

Призначення фінансових ринків в економіці полягає в ефективному розподілі заощаджень серед їхніх кінцевих користувачів.

1.4.3.2. Фінансові ринки

Фінансові ринки - це механізм безперебійного формування фінансових ресурсів, їх найбільш ефективне інвестування і цілеспрямоване використання. Рис. 1.4. ілюструє роль фінансових ринків і фінансових інститутів у переміщенні коштів із сектора заощаджень (господарських одиниць з надлишком грошей) у сектор інвестицій (господарських одиниць з нестачею грошей). Фінансовий ринок являє собою особливу форму організації руху коштів у народному господарстві і функціонує як у вигляді ринку цінних паперів, так і у вигляді ринку позичкових капіталів.

механізм посередницької діяльності на фінансовому ринку

Рис. 1.4. Механізм посередницької діяльності на фінансовому ринку

Найважливішими інститутами, що сприяють нормальному функціонуванню потоків коштів, є вторинний ринок, фінансові посередники і фінансові брокери.

Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність потреби у фінансових ресурсах у різних суб'єктів господарювання. Як правило, кошти є в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Для акумулювання тимчасово вільних коштів і ефективного їх використання існує фінансовий ринок, функціональне призначення якого полягає в посередництві руху коштів від їхніх власників (зберігачів) до користувачів (інвесторам).

Ринок цінних паперів і позичкових капіталів

Фінансові ринки можна поділити на два класи: ринок цінних паперів і ринок позичкових капіталів. На ринку цінних паперів відбувається купівля і продаж короткострокових (початковий термін погашення - не більше одного року) державних і корпоративних боргових цінних паперів.

Використовувані на фінансовому ринку цінні папери за характером поділяються на боргові і пайові. Боргові цінні папери відрізняються звичайно твердо фіксованою процентною ставкою і зобов'язанням виплатити капітальну суму боргу на певну дату в майбутньому. Класичним видом цього цінного паперу є облігації. Пайові цінні папери являють собою частку їх власника (держателя) у реальній власності. Прикладом є акція, що засвідчує право її власника (акціонера) на одержання частини прибутку підприємства у вигляді дивідендів і на частину майна, що залишається після ліквідації підприємства.

З іншого боку, на ринку капіталу проводяться операції з довгостроковими (початковий термін погашення - більше одного року) цінними паперами: облігаціями та акціями.

Первинний і вторинний ринки

Фінансові ринки можна підрозділити на первинні, пов'язані з випуском нових цінних паперів, і вторинні, що здійснюють перепродаж цінних паперів. Первинний ринок - це ринок нових випусків цінних паперів. У цьому випадку кошти, одержані шляхом продажу нових цінних паперів, перетікають від їх початкових держателів до покупців реальних активів. На вторинному ринку купуються і продаються емітовані раніше цінні папери. Угоди з цих вже існуючих цінних паперів не забезпечують приплив додаткових фондів для фінансування капіталовкладень. Можливість перепродажу базується на тому, що початковий інвестор вільний у своєму праві володіти і розпоряджатися цінними паперами і може перепродати їх іншому інвестору. Таким чином, існування надійного вторинного ринку цінних паперів підвищує ефективність їх первинного ринку.



Схожі статті




Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 1.4.3.2. Фінансові ринки

Предыдущая | Следующая