Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ
Категорія способу - частководієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу чи стану до дійсності з погляду мовця.
В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.
Дійсний спосіб дієслова позначає реальну дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься в одному з трьох часових планів:
O теперішньому: Молода мати з маленьким дитям стоїть у зажурі над гранітною плитою (І. Цю па);
O минулому: Наливались, половіли жита (І. Цюпа);
O майбутньому: Він зрозуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (М. Стельмах).
Дійсний спосіб виражається за допомоги форм особи і часу, для минулого часу - також і форм роду.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Соломія не відривала очей від берега (М. Коцюбинський).
Умовний спосіб дієслова позначає дію, можливу за певних умов: Уже б співали треті півні, якби вони тут десь були (П. Дорошенко). Форми умовного способу з погляду вираження - це аналітична структура, що твориться поєднанням дієслова у формі минулого часу з часткою би (б): писав би, писала б, писало б, писали б. Дієслова умовного способу мають тільки форми числа, а в однині - роду.
Однина |
Множина | ||
Чоловічий рід |
Рід жіночий рід |
Середній рід | |
Учив би |
Учила б |
Учило б |
Учили б |
Говорив би |
Говорила б |
Говорило б |
Говорили б |
Частка би завжди пишеться окремо з дієсловами з якими утворює умовний спосіб. Вона може стояти після дієслова і перед ним, а також відокремлюватися іншими словами від дієслова: Я поїхав би, аби тільки допомогти (Петро Панч). Коли б мене забили, ти б став володарем моїх багатств (А. Шиян). Солов 'єм якби я став, то любов свою до тебе я б на весь світ проспівав (В. Сосюра).
Наказовий спосіб дієслова виражає наказ, прохання, пораду, заклик, застереження, тобто спонукання до дії: Ой, дівчино, відчини, Своє-моє серденько звесели (Укр. народна пісня). Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку, про сусідку заспіваймо, серце наше звеселяймо (Укр. народна пісня).
Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини, 3-ї однини і множини).
Форми наказового способу утворюються від основи теперішнього часу за допомоги закінчень. Закінчення другої особи однини виражає закінчення - и (біж-и, вар-и, напиш-и, вибер-и), а також нульове закінчення (бігай-0, ляж-0, встань-0, дістань-0). Значення другої особи множини - закінчення - іть (-іте),-те (біж-іть, напиш-іть, читай-те, звеселяй-те, прочит ай-те, насип-те).
Форма першої особи множини утворюється за допомоги закінчень - имо (-ім), - мо: пиш-імо, вар-імо, читай-мо, стань-мо, приляж-мо. Третя особа множини і однини утворюється аналітично: поєднанням частки хай (нехай) із дієсловами третьої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу доконаного виду: хай (нехай) принесе, хай (нехай) заспіває, хай (нехай) принесуть, хай (нехай) заспівають.
Однина |
Множина | ||
Іос |
1 ос. |
Пишімо, прочитаймо | |
2ос. |
Пиши, прочитай |
2 ос |
Пиш-іть, прочитай-те |
3 ос. |
Хай (нехай) пише, прочитає |
3 ос. |
Хай (нехай) пишуть, прочитають |
Переважна більшість дієслів може виступати у формах наказового способу. Дієслова, що означають дії або стани неживих предметів, а також процеси, не утворюють форм наказового способу: Важчати, сипатися, кущитися, гіркнути, киснути, вечоріти, кам 'яніти, твердіти, світати. Лише у поезії за умов персоніфікації від деяких із них творяться форми наказового способу: Зеленійся, рідне поле, Українська ниво! Підоймися, колосися, Достигай щасливо (І. Франко).
§ 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ
Категорія часу - власне дієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу або стану до моменту мовлення.
Протиставлення дієслівних форм щодо моменту мовлення репрезентується у формах теперішнього, минулого та майбутнього часу.
Теперішній час позначає дію, що відбувається одночасно з моментом повідомлення про неї. Серце в тривозі: як при дорозі мальви високі цвітуть. Вітер - схиляє, люди-ламають, зливи із градом січуть (Г. Чубач).
Дієслова теперішнього часу змінюються за числами й особами. Форми теперішнього часу утворюються за допомоги особових закінчень, що приєднуються до основи теперішнього часу.
Дієслова за характером особових закінчень у теперішньому часі поділяються на дві дієвідміни - першу і другу.
До першої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення - уть (-ють), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосну фонему /е/: Несуть, несемо, несеш, несете: знають, знаємо, знаєш, знаєте.
До другої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення - ать (-ять), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосні /и/ чи /і/: Кричать, кричимо, кричиш, кричите; стоять, стоїмо, стоїш, стоїте.
Зразок словозміни дієслів теперішнього часу
І дієвідміна | ||||
Однина |
Множина | |||
1-ша ос. |
Нес-у |
Мал ю-ю |
Нес-емо |
Малю-ємо |
2-га ос. |
Нес-еш |
Малю-єш |
Нес-ете |
Малю-єте |
3-тя ос. |
Нес-е |
Малю-є |
Нес-уть |
Малю-ють |
II дієвідміна | ||||
Однина |
Множина | |||
1-ша ос. |
Крич-у |
Сто-ю |
Крич-имо |
Сто-їмо |
2-га ос. |
Крич-иш |
Сто-їш |
Крич-ите |
Сто-їте |
3-тя ос. |
Крич-ить |
Сто-їть |
Крич-ать |
Сто-ять |
Дієслово бути утворює єдину для всіх осіб форму - є. У сучасній українській літературній мові поряд з формою є вживаються і давні форми: єси - друга особа однини, єсть - третя особа однини, суть - Третя особа множини: Що ти за сила єси? - Питали (П. Тичина).
Минулий час позначає дію, що відбувалася чи відбулася до моменту мовлення: Вечірній обрій опустив завісу (Л. Костенко). Дві скелі створили печеру (О. Досвітній).
Дієслова минулого часу змінюються за числами і родами (в однині): здійснив - Чол. р., здійснила - жін. р., здійснило - серед. Р., здійснили - Множина.
Минулий час виступає у формі недоконаного і доконаного виду: Гартував (недоконаний вид), Сховала (доконаний вид).
Форми минулого часу утворюються від основи інфінітива за допомоги суфіксів:
-в - для форм чоловічого роду від основ на голосну фонему: читати - Читав, носи-ти - носив, білі-ти - Білів; а від основ на приголосний - нульовий суфікс: Біг-ти - Біг-0, вез-ти - віз-0;
-л - для форм жіночого та середнього роду, а також форм множини: чита-л-а, чита-л-о, чита-л-и; біг-л-а, біг-л-о, біг-л-и.
Зразок словозміни дієслів минулого часу
Однина |
Множина | |
Чоловічий рід |
Думав |
Думали |
Середній рід |
Думало | |
Жіночий рід |
Думала |
Крім форми минулого часу, функціонує форма, яка вказує, що одна з двох минулих дій передує другій. Вона називається формою давноминулого часу. Ця часова форма утворюється поєднанням допоміжного дієслова Бути у формі минулого часу і повнозначного дієслова у цій же формі: Забув був, забула була, забуло було, забули були.
Давноминулий час вживається переважно в розмовному і художньому стилях.
Майбутній час позначає дію, що відбуватиметься після того, як про неї повідомлять: Прилетять журавлі із далеких країн, про весну в вишині закурличуть (В. Сосюра).
Майбутній час вживається у двох видових формах - доконаного й недоконаного виду.
Майбутній час доконаного виду це проста форма майбутнього часу, що має спільні засоби вираження з формами теперішнього часу: ті самі особові закінчення: біж-у - прибіж-у, біж-иш - Прибіж-иш, біж-имо - прибіж-имо.
Дієслова майбутнього часу недоконаного виду мають дві форми - складну і складену.
Складна форма твориться додаванням до інфінітива дієслова й особових закінчень: - му, - меш,-ме,-мемо, - мете,-муть: Писати-му, писати-меш, писати-ме, писати-мемо, писати-мете, писати-муть.
Складена форма утворюється поєднанням інфінітива особових форм допоміжного дієслова бути (майбутнього часу простої форми): Буду писати, будеш писати, будемо писати, будете писати, будуть писати. Складена форма майбутнього часу - це аналітична форма, а проста і складна - це синтетична форма.
Аналітична і синтетична форми майбутнього часу недоконаного виду рівнозначні у вираженні часового значення.
Зразок словозміни дієслів майбутнього часу
Проста форма складна форма складена форма | |||||
Однина | |||||
1-ша ос. |
Напиш-у |
Вивч-у |
Писати-му |
Вчитим-у |
Буду писати |
2-га ос. |
Напиш-еш |
Вивч-иш |
Писатимеш |
Вчити-меш |
Будеш писати |
3-тя ос. |
Напиш-е |
Вивч-ить |
Писати-ме |
Вчити-ме |
Буде писати |
Множина | |||||
1-ша ос. |
Напиш-емо |
Вивч-имо |
Писатимемо |
Вчити-мемо |
Будемо писати |
2-га ос. |
Напиш-ете |
Вивч-ите |
Писатимете |
Вчити-мете |
Будете писати |
3-тя ос. |
Напиш-уть |
Вивч-ать |
Писатимуть |
Вчити-муть |
Будуть писати |
Під час творення особових форм дієслів теперішнього і майбутнього простого часу доконаного виду в дієсловах першої дієвідміни перед усіма особовими закінченнями відбувається чергування приголосних: /г/, /з/ - /ж/: Могти-можу, можете, зможу;
В 'язати - в яжу, в 'яже, зв 'яже; /х/, /с/ - /ш/: Дихати - дишу, дише;
Писати - пишу, пише, напише; /к/-/ч/: кликати - кличу, кличе, покличе.
У дієсловах другої дієвідміни чергування приголосних відбувається лише у першій особі однини:
/д/ - /дж/ - водити - воджу, ходити - ходжу, сидіти - сиджу; 111 - ІчІ - світити - свічу;
/з/ - /ж/ - лазити - лажу, возити ~ вожу; /с/ - /ш/ - просити - прошу, косити - кошу; /ст/ - /шч/ - (орфографічно - щ) мастити - мащу; губні /б/, /п/, /м/, /в/, /ф/ - губний +/л 7 Ловити - ловлю, вабити - ваблю, купити - куплю.
Схожі статті
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 28. КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ
Категорія способу - частководієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу чи стану до дійсності з погляду мовця. В українській мові розрізняють...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА Дієслово - це самостійна, повнозначна частина мови, що означає дію або стан як процес і виражає його у...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 25. КАТЕГОРІЯ ВИДУ
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА Дієслово - це самостійна, повнозначна частина мови, що означає дію або стан як процес і виражає його у...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 24. ІНФІНІТИВ ДІЄСЛОВА
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА Дієслово - це самостійна, повнозначна частина мови, що означає дію або стан як процес і виражає його у...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 5.1.5. ДІЄСЛОВО. ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА Дієслово - це самостійна, повнозначна частина мови, що означає дію або стан як процес і виражає його у...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 7. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану. До твердої групи належать іменники: O з кінцевим твердим приголосним основи, крім...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія відмінка
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 26. КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ/НЕПЕРЕХІДНОСТІ
Перехідність/неперехідність - загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об'єкта. Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні....
-
Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану. До твердої групи належать іменники з...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Відмінювання іменників
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ
Перехідність/неперехідність - загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об'єкта. Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія числа
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ПАРОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 3. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5.СИНОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Збірні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 5.1.4. ЗАЙМЕННИК
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Власні і загальні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Іменники - назви істот і неістот
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Конкретні й абстрактні іменники
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ