Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ

Категорія способу - частководієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу чи стану до дійсності з погляду мовця.

В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.

Дійсний спосіб дієслова позначає реальну дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься в одному з трьох часових планів:

O теперішньому: Молода мати з маленьким дитям стоїть у зажурі над гранітною плитою (І. Цю па);

O минулому: Наливались, половіли жита (І. Цюпа);

O майбутньому: Він зрозуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (М. Стельмах).

Дійсний спосіб виражається за допомоги форм особи і часу, для минулого часу - також і форм роду.

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Соломія не відривала очей від берега (М. Коцюбинський).

Умовний спосіб дієслова позначає дію, можливу за певних умов: Уже б співали треті півні, якби вони тут десь були (П. Дорошенко). Форми умовного способу з погляду вираження - це аналітична структура, що твориться поєднанням дієслова у формі минулого часу з часткою би (б): писав би, писала б, писало б, писали б. Дієслова умовного способу мають тільки форми числа, а в однині - роду.

Однина

Множина

Чоловічий рід

Рід жіночий рід

Середній рід

Учив би

Учила б

Учило б

Учили б

Говорив би

Говорила б

Говорило б

Говорили б

Частка би завжди пишеться окремо з дієсловами з якими утворює умовний спосіб. Вона може стояти після дієслова і перед ним, а також відокремлюватися іншими словами від дієслова: Я поїхав би, аби тільки допомогти (Петро Панч). Коли б мене забили, ти б став володарем моїх багатств (А. Шиян). Солов 'єм якби я став, то любов свою до тебе я б на весь світ проспівав (В. Сосюра).

Наказовий спосіб дієслова виражає наказ, прохання, пораду, заклик, застереження, тобто спонукання до дії: Ой, дівчино, відчини, Своє-моє серденько звесели (Укр. народна пісня). Заспіваймо пісню веселеньку

Про сусідку молоденьку, про сусідку заспіваймо, серце наше звеселяймо (Укр. народна пісня).

Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини, 3-ї однини і множини).

Форми наказового способу утворюються від основи теперішнього часу за допомоги закінчень. Закінчення другої особи однини виражає закінчення - и (біж-и, вар-и, напиш-и, вибер-и), а також нульове закінчення (бігай-0, ляж-0, встань-0, дістань-0). Значення другої особи множини - закінчення - іть (-іте),-те (біж-іть, напиш-іть, читай-те, звеселяй-те, прочит ай-те, насип-те).

Форма першої особи множини утворюється за допомоги закінчень - имо (-ім), - мо: пиш-імо, вар-імо, читай-мо, стань-мо, приляж-мо. Третя особа множини і однини утворюється аналітично: поєднанням частки хай (нехай) із дієсловами третьої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу доконаного виду: хай (нехай) принесе, хай (нехай) заспіває, хай (нехай) принесуть, хай (нехай) заспівають.

Однина

Множина

Іос

1 ос.

Пишімо, прочитаймо

2ос.

Пиши, прочитай

2 ос

Пиш-іть, прочитай-те

3 ос.

Хай (нехай) пише, прочитає

3 ос.

Хай (нехай) пишуть, прочитають

Переважна більшість дієслів може виступати у формах наказового способу. Дієслова, що означають дії або стани неживих предметів, а також процеси, не утворюють форм наказового способу: Важчати, сипатися, кущитися, гіркнути, киснути, вечоріти, кам 'яніти, твердіти, світати. Лише у поезії за умов персоніфікації від деяких із них творяться форми наказового способу: Зеленійся, рідне поле, Українська ниво! Підоймися, колосися, Достигай щасливо (І. Франко).

§ 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ

Категорія часу - власне дієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу або стану до моменту мовлення.

Протиставлення дієслівних форм щодо моменту мовлення репрезентується у формах теперішнього, минулого та майбутнього часу.

Теперішній час позначає дію, що відбувається одночасно з моментом повідомлення про неї. Серце в тривозі: як при дорозі мальви високі цвітуть. Вітер - схиляє, люди-ламають, зливи із градом січуть (Г. Чубач).

Дієслова теперішнього часу змінюються за числами й особами. Форми теперішнього часу утворюються за допомоги особових закінчень, що приєднуються до основи теперішнього часу.

Дієслова за характером особових закінчень у теперішньому часі поділяються на дві дієвідміни - першу і другу.

До першої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення - уть (-ють), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосну фонему /е/: Несуть, несемо, несеш, несете: знають, знаємо, знаєш, знаєте.

До другої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення - ать (-ять), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосні /и/ чи /і/: Кричать, кричимо, кричиш, кричите; стоять, стоїмо, стоїш, стоїте.

Зразок словозміни дієслів теперішнього часу

І дієвідміна

Однина

Множина

1-ша ос.

Нес-у

Мал ю-ю

Нес-емо

Малю-ємо

2-га ос.

Нес-еш

Малю-єш

Нес-ете

Малю-єте

3-тя ос.

Нес-е

Малю-є

Нес-уть

Малю-ють

II дієвідміна

Однина

Множина

1-ша ос.

Крич-у

Сто-ю

Крич-имо

Сто-їмо

2-га ос.

Крич-иш

Сто-їш

Крич-ите

Сто-їте

3-тя ос.

Крич-ить

Сто-їть

Крич-ать

Сто-ять

Дієслово бути утворює єдину для всіх осіб форму - є. У сучасній українській літературній мові поряд з формою є вживаються і давні форми: єси - друга особа однини, єсть - третя особа однини, суть - Третя особа множини: Що ти за сила єси? - Питали (П. Тичина).

Минулий час позначає дію, що відбувалася чи відбулася до моменту мовлення: Вечірній обрій опустив завісу (Л. Костенко). Дві скелі створили печеру (О. Досвітній).

Дієслова минулого часу змінюються за числами і родами (в однині): здійснив - Чол. р., здійснила - жін. р., здійснило - серед. Р., здійснили - Множина.

Минулий час виступає у формі недоконаного і доконаного виду: Гартував (недоконаний вид), Сховала (доконаний вид).

Форми минулого часу утворюються від основи інфінітива за допомоги суфіксів:

-в - для форм чоловічого роду від основ на голосну фонему: читати - Читав, носи-ти - носив, білі-ти - Білів; а від основ на приголосний - нульовий суфікс: Біг-ти - Біг-0, вез-ти - віз-0;

-л - для форм жіночого та середнього роду, а також форм множини: чита-л-а, чита-л-о, чита-л-и; біг-л-а, біг-л-о, біг-л-и.

Зразок словозміни дієслів минулого часу

Однина

Множина

Чоловічий рід

Думав

Думали

Середній рід

Думало

Жіночий рід

Думала

Крім форми минулого часу, функціонує форма, яка вказує, що одна з двох минулих дій передує другій. Вона називається формою давноминулого часу. Ця часова форма утворюється поєднанням допоміжного дієслова Бути у формі минулого часу і повнозначного дієслова у цій же формі: Забув був, забула була, забуло було, забули були.

Давноминулий час вживається переважно в розмовному і художньому стилях.

Майбутній час позначає дію, що відбуватиметься після того, як про неї повідомлять: Прилетять журавлі із далеких країн, про весну в вишині закурличуть (В. Сосюра).

Майбутній час вживається у двох видових формах - доконаного й недоконаного виду.

Майбутній час доконаного виду це проста форма майбутнього часу, що має спільні засоби вираження з формами теперішнього часу: ті самі особові закінчення: біж-у - прибіж-у, біж-иш - Прибіж-иш, біж-имо - прибіж-имо.

Дієслова майбутнього часу недоконаного виду мають дві форми - складну і складену.

Складна форма твориться додаванням до інфінітива дієслова й особових закінчень: - му, - меш,-ме,-мемо, - мете,-муть: Писати-му, писати-меш, писати-ме, писати-мемо, писати-мете, писати-муть.

Складена форма утворюється поєднанням інфінітива особових форм допоміжного дієслова бути (майбутнього часу простої форми): Буду писати, будеш писати, будемо писати, будете писати, будуть писати. Складена форма майбутнього часу - це аналітична форма, а проста і складна - це синтетична форма.

Аналітична і синтетична форми майбутнього часу недоконаного виду рівнозначні у вираженні часового значення.

Зразок словозміни дієслів майбутнього часу

Проста форма складна форма складена форма

Однина

1-ша ос.

Напиш-у

Вивч-у

Писати-му

Вчитим-у

Буду писати

2-га ос.

Напиш-еш

Вивч-иш

Писатимеш

Вчити-меш

Будеш писати

3-тя ос.

Напиш-е

Вивч-ить

Писати-ме

Вчити-ме

Буде писати

Множина

1-ша ос.

Напиш-емо

Вивч-имо

Писатимемо

Вчити-мемо

Будемо писати

2-га ос.

Напиш-ете

Вивч-ите

Писатимете

Вчити-мете

Будете писати

3-тя ос.

Напиш-уть

Вивч-ать

Писатимуть

Вчити-муть

Будуть писати

Під час творення особових форм дієслів теперішнього і майбутнього простого часу доконаного виду в дієсловах першої дієвідміни перед усіма особовими закінченнями відбувається чергування приголосних: /г/, /з/ - /ж/: Могти-можу, можете, зможу;

В 'язати - в яжу, в 'яже, зв 'яже; /х/, /с/ - /ш/: Дихати - дишу, дише;

Писати - пишу, пише, напише; /к/-/ч/: кликати - кличу, кличе, покличе.

У дієсловах другої дієвідміни чергування приголосних відбувається лише у першій особі однини:

/д/ - /дж/ - водити - воджу, ходити - ходжу, сидіти - сиджу; 111 - ІчІ - світити - свічу;

/з/ - /ж/ - лазити - лажу, возити ~ вожу; /с/ - /ш/ - просити - прошу, косити - кошу; /ст/ - /шч/ - (орфографічно - щ) мастити - мащу; губні /б/, /п/, /м/, /в/, /ф/ - губний +/л 7 Ловити - ловлю, вабити - ваблю, купити - куплю.

Схожі статті




Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ

Предыдущая | Следующая