Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння.
Ступені порівняння - це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру вияву ознаки, якості того чи іншого предмета шляхом зіставлення з такою ж якістю в інших однотипних предметах: Дорожчий - найдорожчий.
Розрізняють два ступені порівняння: вищий і найвищий. Ступені порівняння мають лише ті прикметники, які позначають змінну щодо ступеня вияву ознаку.
Вищий ступінь називає якісну ознаку, що виявляється більшою мірою, ніж позначувана звичайним прикметником: Ні, нема нічого На землі усенькій, Що було б рідніше І дорожче неньки. (П. Бондарчук).
Вищий ступінь порівняння має дві форми: просту (синтетичну) і складену (аналітичну).
Проста форма утворюється від звичайного прикметника за допомоги суфіксів - ш-,-іш-: молодий - молодший, теплий - тепліший. Від деяких прикметників вищий ступінь утворюється за допомоги обох суфіксів: Тонкий - тонший, топкіший.
Творення вищого ступеня за допомоги суфікса - ш - супроводжується такими змінами:
O прикметникові суфікси - к-,-ок-,-ек - випадають: Тонкий - тонший, глибокий - глибший, далекий - дальший;
O кореневі приголосні [г], [ж], [з], внаслідок фонетичних процесів змінюються на |жч], а приголосний [с| - на (шч|, що передається на письмі літерою щ: дорогий - дорожчий, вузький - вужчий, високий - вищий.
Форми вищого ступеня порівняння деяких прикметників утворюються від інших основ (суплетивні форми): Гарний - кращий, великий - більший, поганий - гірший.
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється поєднанням слів більш, менш із звичайним прикметником: Більш докладний, більш обережний, менш приємний.
Найвищий ступінь називає максимально виявлену ознаку предмета, якою він виокремлюється з-посеред інших предметів: Серед птахів найкращим співаком є соловей (В. Біанкі).
Найвищий ступінь порівняння має три форми: просту, складну і складену.
Проста форма твориться додаванням префікса най - до форми вищого ступеня: прозоріший - найпрозоріший, вищий - найвищий, складніший - найскладніший.
Складна форма твориться додаванням до простої форми найвищого ступеня префіксів - як-,-що: якнайбільший, щонайдужчий, щонайкращий.
Складена (аналітична) форма твориться додаванням слів найбільш (е), найменш (е) до звичайного прикметника: Найбільш цікавий, найбільш зручний, найменш вдалий, найменш активний.
§ 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
В українській мові прикметники мають дві форми: повну і коротку. Повні форми прикметників бувають нестягнені (дрібний, дрібная, дрібнеє, дрібнії) і стягнені (дрібна, дрібне, дрібні).
Загальновживаними в усіх стилях виступають повні форми прикметників:
O нестягнені у називному відмінку однини чоловічого роду: Високий, добрий, прозорий;
O стягнені у називному відмінку жіночого і середнього родів однини та називному відмінку множини: рідна, рідне, рідні.
Нестягнені форми жіночого і середнього роду здебільшого вживаються лише в народній творчості і в поетичному мовленні: Праведная душе, прийми мою мову не мудру, та щиру, прийми, привітай! (Т. Шевченко).
Паралельні стягнені і нестягнені форми прикметників можливі лише в називному і знахідному відмінках, в інших відмінках вживаються повні стягнені форми.
Прикметники у повній формі змінюються за родами, числами і відмінками.
Короткі прикметники, що вживаються без закінчень, виступають у називному і знахідному відмінках однини чоловічого роду: Зелен, славен, повен, згоден. Присвійні прикметники чоловічого роду мають коротку форму тільки в називному відмінку однини: Сестрин, Маріїн, лікарів. Прикметники, що мають коротку форму, не змінюються за родами, числами, відмінками. Вживаються найчастіше в поезії та народній творчості: Ой чи то я Леда, ой чи то я Лада, Аж на мене віл лебедик з небесонька пада (І. Драч).
§ 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
За характером кінцевого приголосного основи початкової форми - називного відмінка однини чоловічого роду - прикметники поділяються на дві групи: тверду й м'яку.
До твердої групи належать:
* прикметники, що мають твердий кінцевий приголосний основи і закінчення - ий,-а,-е: Широкий, широка, широке; близький, людяний, особистий, систематичний.
O усі присвійні прикметники, що в початковій формі мають чисту основу на приголосний: Василів, Ольжин, сестрин, батьків.
До м'якої групи належать:
* прикметники з м'яким кінцевим приголосним основи на - н із закінченнями - ій,-я,-є: Синій, вечірній, крайній, вчорашній, колишній, довколишній, тутешній, давній, літній, торішній;
O прикметники з кінцевим приголосним основи на - й: безкраїй, довговій, довгошиїй.
Складні прикметники з другою частиною - лиций (круглолиций, яснолиций) утворюють окремий тип відмінювання, оскільки поєднують два різновиди закінчень - тверді (називний, орудний і знахідний відмінки однини чоловічого й середнього роду, всі відмінкові форми множини) і м'які (всі інші відмінки чоловічого, жіночого й середнього роду, крім зазначених).
Зразки відмінювання прикметників Тверда група
Назви відмінків |
Однина |
Множина | |
Чол. р., серед, р. |
Жін. р. | ||
Н. |
Зимов-ий, зимов-е |
Зимов-а |
Зимов-і |
Р. |
Зимов-ого |
Зимов-ої |
Зимов-их |
Д. |
Зимо в-ому |
Зимов-ій |
Зимов-им |
3. |
Зимов-ий, зимов-е |
Зимов-у |
Зимов-і |
О. |
Зимо в-Им |
Зимов-ою |
Зимов-ими |
М. |
(на) зимов-ому, - ім |
(на) зимов-ій |
(на) зимов-их |
М'яка група
Назви відмінків |
Однина |
Множина | |
Чол. р., серед, р. |
Жін. р. | ||
Н. |
Син-ій, син-є |
Син-я |
Син-і |
Р. |
Синь-ого |
Синь-ої |
Син-іх |
Д |
Синь-ому |
Син-ій |
Син-ім |
3. |
Син-ій, син-є |
Син-ю |
Син-і |
0. |
Син-ім |
Синь-ою |
Син-іми |
М. |
(на) синь-ому, - ім |
(на) син-ій |
(на) син-їх |
Прикметники на - лиций
Назви відмінків |
Однина |
Множина | |
Чол. р., серед, р. |
Жін. р. | ||
Н. |
Яснолиц-ий, яснолиц-е |
Яснолиц-я |
Яснолиц-і |
Р. |
Яснолиць-ого |
Яснолиць-ої |
Яснолиц-их |
Д |
Яснолиць-ому |
Яснолиц-ій |
Яснолиц-им |
3. |
Яснолиц-е |
Яснолиц-ю |
Яснолиц-их |
О. |
Яснолиц-им |
Яснолиць-ою |
Яснолиц-ими |
М. |
(на) яснолиць-ому, яснолиц-ім |
(на) яснолиц-ій |
(на) яснолиц-их |
Прикметники твердої і м'якої груп мають різні з орфографічного погляду закінчення, хоч фонетично вони не відрізняються між собою: [вггсок-ого] - [л 'ітн '-ого].
Форми чоловічого і середнього роду різняться тільки в називному і знахідному відмінках. Тверда і м'яка групи жіночого роду мають однакову систему закінчень. У знахідному відмінку прикметники чоловічого роду залежно від значення іменника, з яким поєднуються, можуть мати закінчення називного або родового відмінка: зустріти веселого хлопця, побачити густий ліс.
Місцевий відмінок однини прикметників чоловічого і середнього роду має паралельні закінчення - ому (-ім): На високому (ранньому) - на високім (раннім).
У формах множини вживаються закінчення, спільні для всіх родів.
Схожі статті
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги...
-
Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану. До твердої групи належать іменники: O з кінцевим твердим приголосним основи, крім...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 7. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИ
Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія числа
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА Прикметник - це самостійна повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета за допомоги синтаксично...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА Прикметник - це самостійна повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета за допомоги синтаксично...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 5.1.2. ПРИКМЕТНИК
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА Прикметник - це самостійна повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета за допомоги синтаксично...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія роду
Категорія роду Рід - несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Відмінювання іменників
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія відмінка
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
Категорія роду Рід - несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються...
-
Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану. До твердої групи належать іменники з...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5.СИНОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ПАРОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Матеріально-речовинні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Збірні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Власні і загальні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 3. ОМОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням....
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 10. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ФОНЕМ
Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 9. ПОНЯТТЯ ПРО ФОНЕМУ
Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 12. ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 11. ЧЕРГУВАННЯ /О/ ТА /Е/ З ФОНЕМНИМ НУЛЕМ
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 2. СЛОВО ЯК МОВНА ОДИНИЦЯ
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ