Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ
Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану.
До твердої групи належать іменники:
O з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: Міст, гриб, світло;
O більшість іменників з основою на - р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на - ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, - яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, помідор, бухгалтер, витвір, звір, комар (хоч комарі), реєстр, качур, орієнтир, браконьєр, ювіляр, шедевр, гіпюр.
До м'якої групи належать іменники:
O з кінцевим м'яким приголосним основи: Обрій, скрипаль, Івась;
O із закінченням - е (не після шиплячих): Сонце, поле, море;
O із закінченням - а (орфографічно - я): Здоров 'я, життя, полум 'я;
O з ненаголошеними суфіксами - ар, - ир тільки у називному і кличному відмінках однини: бунтар, ліхтар, бобир, пустир;
O з ненаголошеними в однині суфіксами - ар,-ир, але наголосом на закінченні у множині: лікар - лікарі, писар - писарі;
O іменники якір, Ігор, лобур.
До мішаної групи належать іменники:
O з кінцевим шиплячим приголосним основи: Дощ, пляж, плече, масаж;
O з наголошеним суфіксом - яр тільки в називному і кличному відмінках однини, що є назвами осіб за їх професією чи виробничою діяльністю: газетяр, смоляр, каменяр, зброяр, повістяр, бетоняр.
Зразки відмінювання іменників П відміни
Відмінки |
Однина | |||||
Тверда група |
М'яка группа |
Мішана група | ||||
Н. |
Автор-0 |
Міст-о |
Місц-е |
Край-0 |
Аркуш-0 |
Прізвищ-е |
Р. |
Автор-а |
Міст-а |
Місц-я |
Кра-ю |
Аркуш-а |
Прізвищ-а |
Д. |
Автор-ові, - у |
Міст-у, - ові |
Місц-ю |
Кра-ю |
Аркуш-у |
Прізвищ-у |
3. |
Автор-а |
Міст-о |
Місц-е |
Край-0 |
Аркуш-0 |
Прізвищ-е |
О. |
Автор-ом |
Міст-ом |
Місц-ем |
Кра-єм |
Аркуш-ем |
Прізвищ-ем |
М. |
(на) автор-ові, - у |
(у) міст-і |
(на) місц-і |
(у) кра-ї, (ю) |
(на) аркуш-і |
(у) прізвищ-і |
Кл. |
Автор-е |
Міст-о |
Місц-е |
Кра-ю |
Аркуш-у |
Прізвищ-е |
Відмінки |
Множина | |||||
Тверда група |
М'яка группа |
Мішана група | ||||
Н. |
Автор-и |
Бюлетен-і |
Аркуш-і | |||
Р. |
Автор-ів |
Бюлетен-ів |
Аркуш-ів | |||
Д. |
Автор-ам |
Бюлетен-ям |
Аркуш-ам | |||
3. |
Автор-ів |
Бюлетен-і |
Аркуш-і | |||
О. |
Автор-ами |
Бюлетен-ям И |
Аркуш-ами | |||
М. |
(на) автор-ах |
(у) бюлетен-ях |
(на) аркуш-Ах | |||
Кл. |
Автор-и |
Бюлетен-і |
Аркуш-і |
Під час відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми:
O уродовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення - а (-я) та - у (-ю) залежно від їх лексичного значення.
Закінчення - а(-я).-У (-ю) |
- Закінчення - у (~й>) | ||
Мають іменники, які означають: |
Мають іменники, які означають: | ||
1) |
Назви істот, уособлені пред- |
1) |
Назви маси, речовини: піску. |
Мети, явища: лікаря, лиса. |
Чаю, свинцю (але: хліба, вівса); | ||
2) |
Петра, Вітра, Мороза; |
2) |
Збірні поняття: загону, колек- |
Назви міст, населених пунктів: |
Тиву, | ||
3) |
Києва, Львова, Обухова; |
3) |
Назви установ, організацій: Уні- |
Географічні назви з наголо- |
Верситету, музею, театру, загсу; | ||
Сом на закінченні: Дністра, |
4) |
Назви будівель та їх частин: | |
4) |
Дніпра, Ірпеня', Козельця'; |
Даху, палацу, коридору (але: | |
Назви мір довжини, ваги, мі- |
Гаража, млина, хліва); | ||
Сяців, днів, тижня: кілограма. |
5) |
Назви явищ природи: граду, | |
Метра, березня, вівторка; |
Дощу, суховію, холоду; | ||
5) |
Назви чітко окреслених кон- |
6) |
Назви абстрактних понять, про- |
Кретних предметів: ножа. |
Цесів, станів, руху, бігу, болю, | ||
Олівця, зошита, плуга; |
Мітингу; | ||
6) |
Наукові терміни: іменника, |
7) |
Географічні назви, в яких на- |
Атома, відмінка (але: роду, |
Голос не падає на закінчення: | ||
Виду); |
Кавказу, Сибіру, Ссенію, Ки- | ||
7) |
Назви просторових понять |
Таю, Криму; | |
(зменшені форми): садка, ліс- |
8) |
Назви ігор, танців: футболу. | |
Ка, ярка (але: лісу, саду, лугу, |
Хокею, вальсу, танцю (але: го- | ||
Яру). |
Пака, козачка); | ||
9) |
Більшість префіксальних імен- | ||
Ників: вибою, накипу, запису, | |||
Приходу; | |||
10) терміни іншомовного похо- | |||
Дження: імпульсу, сюжету, | |||
Журналу. |
Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням - а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.
У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер, узбіч, киян, знань); - ів (-їв): синів, хлопців, солов'їв; - ей: Гостей, коней, плечей.
Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів - Відкрить, сердець - серць;
O удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення - ові,-еві (-єві) та - у (-ю): батькові - Батьку, журавлеві - журавлю, Сергієві - Сергію.
Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення - ові, - еві (-єві), а тоді - у, - ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.
У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення - ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;
O у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині - а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині - ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду - назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: Тримає весло, прапор - весла, прапори.
Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;
O в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення - ом: Краном, Львовом, м'якої і мішаної - ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням - а (-я) мають закінчення - ям: Знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення - ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;
O у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: - ові,-еві (-єві) у назвах істот: На синові, вчителеві, Юрієві; - у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; - і (-1): На колесі, в лузі, на обрії.
У множині всі іменники мають закінчення - ах (-ях): На деревах, на днях;
O кличний відмінок вживається із закінченнями - у (-ю): Батьку, сину, місяцю, Віталію; - е: Школяре, брате, друже, Михайле, княже.
Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!
Схожі статті
-
Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану. До твердої групи належать іменники з...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія роду
Категорія роду Рід - несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
Категорія роду Рід - несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія числа
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Іменники - назви істот і неістот
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Конкретні й абстрактні іменники
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Відмінювання іменників
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Категорія відмінка
Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 3. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ
За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; *...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Матеріально-речовинні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Збірні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - Власні і загальні іменники
Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 8. НАГОЛОС
Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: 1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 11. ЧЕРГУВАННЯ /О/ ТА /Е/ З ФОНЕМНИМ НУЛЕМ
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 10. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ФОНЕМ
Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 9. ПОНЯТТЯ ПРО ФОНЕМУ
Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
-
3.1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЇ Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику). Термін "лексика"...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 15. ЧЕРГУВАННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 12. ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/
До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ
5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія - це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ
5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія - це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - МОДУЛЬ 5. МОРФОЛОГІЯ
5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія - це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5. СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА СЛОВА
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ