Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ

Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану.

До твердої групи належать іменники з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячого) і закінченням - а: обіцянка, голова, країна.

До м'якої групи належать іменники з кінцевим м'яким приголосним основи перед закінченням - а (орфографічно тільки - я): господиня, суддя, доля, пісня, Надія.

До мішаної групи належать іменники з основою на шиплячий приголосний [ж], [ш], [ч], (орфографічно також [щ], [дж|): Груша, вежа, круча, площа, паранджа. Мішаною ця група називається тому, що в одних непрямих відмінках ці іменники мають закінчення твердої групи, а в інших - м'якої.

Зразки відмінювання іменників І відміни

Відмінки

Однина

Тверда група

М'яка група

Мішана група

Н.

Виписк-а

Копі-я

Суниц-я

Площ-а

Р.

Виписк-и

Копі-ї

Суниц-і

Площ-і

Д.

Виписц-і

Копі-ї

Суниц-і

Площ-і

3.

Виписк-у

Копі-ю

Суниц-ю

Площ-у

О.

Виписк-ою

Копі-єю

Суниц-ею

Площ-ею

М.

(на) виписц-і

(на) копі-ї

На суниц-і

(на) площ-і

Кл.

Виписк-о

Копі-є

Суниц-е

Площ-е

Відмінки

Множина

Тверда група

М'яка група

Мішана група

Н.

Вишск-и

Копі-ї

Суниц-і

Площ-і

Р.

Виписок-0

Копій-0

Суниць-0

Площ-0

Д.

Виписк-ам

Копі-ям

Суниц-ям

Площ-ам

3.

Виписк-и

Копі-ї

Суниц-і

Площ-і

О.

Виписк-ами

Копі-ями

Суниц-ями

Площ-оми

М.

(на) виписк-ах

(на) копі-ях

(на) суниц-ях

(на) площ-ах

Кл.

Виписк-и

Копі-ї

Суниц-і

Площ-і

Іменники І відміни мають такі особливості відмінювання:

O у родовому відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення - и, м'якої і мішаної груп - закінчення - і. У родовому відмінку множини іменники усіх трьох груп мають нульове закінчення, крім поодиноких випадків відхилення, що виявляється в паралельних словоформах (баб і бабів, губ і губів, легень і легенів) або у закріпленні за окремими іменниками закінчень - ів (суддів, старостів) та - ей (мишей, свиней). У родовому множини відбувається чергування фонем /о/, /е/ з /і/ (нога - ніг, бджола - бджіл, борона - борін) та з'являються вставні голосні між двома останніми приголосними основи (земля - земель, говірка - говірок);

O удавальномуі місцевому відмінку однини іменники усіх груп мають закінчення - і, перед яким кінцеві приголосні основи /г/, /к/, ІхІ чергуються із /з/, /п/, /с/: Перемога - перемозі, ріка - на ріці, черемха - черемсі. У давальному відмінку множини іменники м'якої групи мають закінчення - ам: Сім 'ям, групам, вежам. У місцевому відмінку множини іменники м'якої групи мають закінчення - ах (в орфографічному вираженні - ях), а твердої і мішаної групи - закінчення - ах: на яблунях, (у) книжках, (на) площах;

O у знахідному відмінку однини іменники мають закінчення - у (орфографічно - ю для іменників м'якої групи): вчительку, втіху, сім 'ю. У знахідному множини назви осіб мають нульове закінчення, спільне з родовим (зібрати учениць, жінок), інші назви мають закінчення спільне з називним (об 'єднати групи);

O в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення - ою, а м'якої і мішаної - закінчення - ею (орфографічно також - сю): дочкою, яблунею, мрією, революцією, межею. В орудному відмінку множини іменники мають закінчення - ами (орфографічно також - ями). Поодинокі іменники мають подвійні форми: Сльозами і слізьми, свинями і свиньми;

O кличний відмінок однини виражається за допомоги закінчення - о для іменників твердої групи, закінчення - е (орфографічно також - є) для іменників м'якої і мішаної груп: Ганно, робітнице, думе, Надіє; деякі іменники м'якої групи з відтінком пестливості творять форму на - у (орфографічно - ю): Доню, матусю, Олю; у множині - закінчення, співзвучне із закінченням називного відмінка множини: Не кричіть, сороки.



Схожі статті




Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ

Предыдущая | Следующая