Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

Займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?: Багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них-мова (І. Вихованець). Мудрим ніхто не вродився, а навчився (Народна творчість). Була зима - найкраща, найулюбленіша моя пора року (Л. Смілянський).

За значенням і граматичними ознаками займенники неоднотипні, вони поділяються на три групи:

* узагальнено-предметні: Я, ти, ми, хто, він, себе, хто-небудь, щось тощо;

* узагальнено-якісні: Мій, твій, свій, цей, такий, всякий, кожний, ніякий тощо;

* узагальнено-кількісні: Скільки, ніскільки, стільки, скільки-небудь.

Узагальнено-предметні займенники, вказуючи на предмет, співвідносяться з іменниками і мають спільні граматичні ознаки. Зокрема, всі вони змінюються за відмінками, деякі з них мають число (він - Вони, я - Ми, ти - Ви). Займенники він, вона, воно, крім числа і відмінка, мають родові форми. У реченні займенники, співвідносні з іменниками, виступають підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка.

Узагальнено-я кісні займенники співвідносяться з прикметниками, оскільки вказують на ознаку. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, узгоджуючись з іменниками. У реченні переважно виконують роль означення, іменної частини складеного присудка, значно рідше - роль інших членів речення.

Узагальнено-кількісні займенники за граматичними ознаками співвідносні з числівниками. Змінюються вони тільки за відмінками, а роду й числа не мають. У реченні виконують роль підмета, означення, додатка.

§ 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

За значенням займенники поділяються на вісім груп: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питально-відносні, заперечні і неозначені.

1. До особових належать займенники Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, які вказують на осіб - учасників комунікативного акту, а також на інші істоти, різноманітні явища. Я - перша особа, адресант, ти - друга особа, адресат, він - (вона, воно) - третя особа, яка не є учасником діалогу, але присутня під час розмови або і є її об'єктом. У множині: ми = я + інша особа (особи), ви = ти + інша особа (особи), яким адресується мовлення, вони = він (вона, воно) + інша особа (особи), які не беруть участі у діалозі, але присутні під час нього або/і є об'єктом мовлення. Займенник ми може вживатися у значенні "я" (авторське ми), а займенник ви - замість ти з метою висловлення пошани до адресата мовлення.

2. Зворотний займенник Себе не має форми називного відмінка, і тому не виражає суб'єкта (виконавця) дії, але відноситься до нього. Цей займенник може пов'язуватися із суб'єктом будь-якої особи, роду й числа: Я себе поважаю, ти себе контролюєш, він собі шкодить. Він не має родових форм, не змінюється за числами, у реченні виступає у ролі додатка: Не хвали себе словом, а хвали ділом (Нар. творч.).

3. Присвійні займенники Мій, твій, свій, ваш, їхній вказують на належність якогось предмета певній особі:

O мій, наш - 1 - й особі;

O твій, ваш - 2-й особі;

O їхній - 3-й особі;

O свій - будь-якій особі.

Особові займенники його, її, їх у формі родового відмінка вживаються у значенні присвійних: Їх (кого?) впізнали всі (особовий). В Їх (чиїх?) зошитах (присвійний).

Присвійні займенники, як і прикметники, змінюються за родами, числами і відмінками.

4. Вказівні займенники той, цей, такий (отой, оцей, отакий) вказують на ознаки, предмети, а займенник стільки - на кількість.

5. Означальні займенники Сам, самий, весь (увесь), всякий, кожний (кожен), інший вказують на узагальнену ознаку предмета, явища тощо. Вони співвідносні з прикметниками й узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку.

6. Питально-відносні займенники Хто, що, який, котрий, чий, скільки виконують у мові подвійну роль. Вони є питальними тоді, коли вживаються для оформлення запитання про осіб і про предмети, явища (хто? що?), про ознаки, якості чи належність предмета (який? чий?), про кількість або порядок під час підрахунку (скільки? котрий?).

Ці ж займенники є відносними, коли вони вживаються для зв'язку частин складного речення: Добре жити тому, чия Душа І Дума дрбрл Ішшшлжя любить (Нар. творч.).

7. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, жодний (жоден) вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількостей: Красно говорить, а слухати нічого (Нар. творч.).

8. Неозначені займенники Абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, казна-хто, казна-що, хтозна-хто, хтозна-що, хтось, щось, абиякий, деякий, дечий, який-небудь, чий-небудь, казна-який, хтозна-який, хтозна-чий, якийсь, чийсь, казна-скільки, хтозна-скільки, скількись, котрийсь вказують на невизначеність особи, предмета, їхніх ознак, кількості. Вони утворюються від питально-відносних за допомоги суфіксів, префіксів: У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос (І. Нечуй-Левицький).

§ 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками

Як уже зазначалося вище, до цієї групи належать особові, зворотний, питально-відносні (хто, що), заперечні (ніхто, ніщо), неозначені (хтось, щось, абихто, що-небудь та ін.) займенники.

Зразки відмінювання

Однина

Множина

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий

Рід

Н.

Я

Ми

Він

Воно

Вона

Вони

Р.

Мене

Нас

Його (у нього)

Її (у неї)

Їх (у них)

Себе

Д-

Мені

Нам

Йому

Їй

Їм

Собі

3.

Мене

Нас

Його (у нього)

Її (у неї)

Їх (у них)

Себе

О.

Мною

Нами

Ним

Нею

Ними

Собою

М.

(на)мені

(на) нас

(на)ньому

(на) ній

(на) них

(на)собі

Н.

Хто

Що

Ніхто

Ніщо

Хтось

Дещо

Р.

Кого

Чого

Нікого

Нічого

Когось

Дечого

Д-

Кому

Чому

Нікому

Нічому

Комусь

Дечому

3.

Кого

Що

Нікого

Ніщо

Когось

Дещо

О.

Ким

Чим

Ніким

Нічим

Кимсь (кимось)

Дечим

М.

(на) кому

(на) чому

Ні на кому

Ні

На чому

(на) комусь

(на) дечому

Особливості відмінювання особових займенників виявляються в тому, що їх форми творяться від різних основ як у однині, так І МНОЖИНІ, наприклад: я - мене, ми - нас, він - його, вона - Її, вони - їх.

Перед займенником мною, що починається двома приголосними, прийменниками з, під, над, перед для милозвучності вживається з голосним і: наді мною, підімною, переді мною, зі мною.

Після прийменників у непрямих відмінках займенників третьої особи з'являється н: у нього, у неї, у них, над ними, до нього, на ній. Цей звук постійно виступає в орудному відмінку: Ним, нею, ними. Не вживається н після прийменників Всупереч, наперекір, назустрів, завдяки: завдяки їй, назустріч йому. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.

У непрямих відмінках заперечні займенники вживаються з різним наголосом залежно від значення: Нікого (жодної особи) там не було. - Нікого (нема кого) призначити на посаду.

2. Відмінювання займенників, співвідносних з Прикметниками

До цієї групи належать присвійні, означальні, вказівні (крім Скільки), питально-відносні (який, чий, котрий) та утворені від них заперечні й неозначені займенники (нічий, ніякий, нікотрий, деякий, чийсь, чий-небудь та ін.).

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н.

Мій

Моє

Моя

Мої

Р.

Мого

Моєї

Моїх

Д-

Моєму

Моїй

Моїм

3.

Мій

Мого

Моє мою

Мої, моїх

0.

Моїм

Моєю

Моїми

М.

(на) моєму

(на) моїм

(на) моїй

(на) моїх

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н.

Цей

Це

Ця

Ці

Р.

Цього

Цієї

Цих

Д-

Цьому

Цій

Цим

3.

Цей, цього

Це цю

Ці, цих

0.

Цим

Цією

Цими

М.

(на) цьому

(на) цім

(на) цій

(на) цих

Прикметникові займенники відміняються як прикметники твердої і м'якої груп. За зразком прикметників м'якої групи відмінюються займенники Весь, їхній, чий, всі інші - за зразком прикметників твердої групи.

У місцевому відмінку займенники чоловічого і середнього роду мають паралельні закінчення: на моєму - на моїм, на всякому - на всякім, на тому - на тім.

3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.

До цієї групи належать відносно-питальний Скільки, вказівний стільки, заперечний ніскільки.

Зразки відмінювання

Н.

Скільки

Стільки

Ніскільки

Р.

Скількох

Стількох

Ніскількох

Д.

Скільком

Стільком

Тскільком

3.

Скільки, скількох

Стільки, стількох

Ніскільки, ніскількох

0.

Скількома

Стількома

Тскількома

М.

(на) скількох

(на) стількох

(на) ніскількох

Числівникові займенники, подібно до кількісних числівників, змінюються лише за відмінками.

Схожі статті




Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

Предыдущая | Следующая