Облік у зарубіжних країнах - Воронко Р. М. - 11.2.5. Використання даних про витрати для прийняття управлінських рішень

11.2.5.1. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку

Перед менеджерами підприємства часто виникають запитання: при якому обсязі реалізації у грошовому та натуральному показниках підприємство працюватиме беззбитково; який вплив на прибуток може мати зниження ціни реалізації або реалізація більшої кількості виробів; який необхідний обсяг продаж для покриття додаткових постійних витрат у зв'язку з прогнозованим розширенням підприємства тощо? На ці та інші запитання дає відповідь аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку, який є потужним інструментом для прийняття рішень і грунтується на залежності між цими показниками на протязі короткого періоду часу, тобто періоду, впродовж якого обсяги діяльності обмежені рівнем наявних в даний час діючих виробничих потужностей.

Основна мета аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку полягає у системному дослідженні взаємозв'язку цих показників з метою визначення: оптимальної структури витрат;

Величини прибутку при певному обсязі реалізації; обсягу реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства.

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку здійснюється з використанням економіко-математичних і графічних методів.

Важливе значення в процесі дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку має аналіз беззбитковості, який грунтується на основі розподілу втрат на змінні та постійні, а також передбачає розрахунок точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації.

Точка беззбитковості - це обсяг продажу (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Вона може бути виражена в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях або у відсотках до нормальної потужності і розрахована двома методами: за допомогою рівняння; з використанням спеціальних формул.

Використавши відповідні позначення доходу від реалізації - Д, змінних витрат - ЗВ9 постійних витрат - ПВ і прибутку - 77, можна розрахувати точку беззбитковості у грошових одиницях (ТБГ), виходячи з рівняння:

З врахуванням того, що прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то:

Для визначення точки беззбитковості в натуральних одиницях (ТБН) необхідно її значення у грошових одиницях розділити на ціну за одиницю (Ц):

Точку беззбитковості можна також визначити за допомогою показника маржинального доходу, який розраховується як різниця між ціною та змінними витратами, відповідно маржинальний дохід на одиницю продукції (МДО) дорівнює різниці між ціною за одиницю продукції та змінними витратами на одиницю. Враховуючи залежність окремих показників у формулі 11.2 від обсягів діяльності (67) її можна подати наступним чином:

Де ЗВО - змінні витрати на одиницю.

Оскільки у формулі 11.7 О визначає точку беззбитковості в натуральних одиницях (ТБН), а(Ц - ЗВО) - маржинальний дохід на одиницю продукції (МДО), то:

Для визначення формули розрахунку точки беззбитковості у грошових одиницях за допомогою показника маржинального доходу використовують коефіцієнт маржинального доходу (КМД), який дорівнює відношенню маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни, тобто:

З врахуванням того, що МДО = Ц - ЗВО і в точці беззбитковості МДО - ПВ, то:

Крім розрахунку точки беззбитковості важливим для менеджера є також визначення обсягу та ціни реалізації, які забезпечать отримання бажаного прибутку. Для розрахунку обсягу реалізації у грошових одиницях, який необхідний для отримання бажаного прибутку, можна використати рівняння:

Відповідно обсяг реалізації у натуральних одиницях (ОН) може бути обчислений за формулою:

Для визначення бажаного прибутку при певному обсязі реалізації можна застосувати рівняння:

Або, виходячи з формули 11.11:

Важливе значення в процесі аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку має визначення показника запасу міцності, який характеризує величину перевищення обсягу реалізації над критичним обсягом реалізації (точкою беззбитковості). Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу реалізації без ризику зазнати збитків.

Наприклад, корпорація "Ріко" виробляє один вид продукції. Витрати корпорації на виробництво продукції складають: змінні витрати на одиницю - $15, постійні витрати - $30,000. За звітний період реалізовано 5000 одиниць продукції за ціною $30 за одиницю.

Використовуючи вказану інформацію необхідно визначити: при якому обсязі реалізації у грошовому та натуральному показниках корпорація працює беззбитково;

Скільки одиниць продукції необхідно реалізувати для отримання $7,500 прибутку;

Який прибуток до оподаткування отримає корпорація при обсязі реалізації $200,000;

Скільки одиниць продукції повинна реалізувати корпорація для отримання чистого прибутку у сумі $35,000 за умови, що вона сплачує податок з прибутку за ставкою 30 %;

Якщо змінні витрати скоротилися на 10 %, постійні витрати - на $6,000, а поточний обсяг реалізації збережено попереднім (5000 одиниць), то який прибуток отримає корпорація;

Яку ціну реалізації слід встановити для отримання прибутку в розмірі $40,000 від реалізації 5000 одиниць продукції.

Розрахунок необхідних показників проведемо із застосуванням описаних вище математичних методів.

1. Для розрахунку точки беззбитковості в натуральних одиницях використаємо показник маржинального доходу на одиницю:

МДО = (Ц-ЗВО) = 30 - 15 = $15;

ТБН = ПВ : МДО = 30,000 : 15 = 2000 одиниць продукції.

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях скористаємось коефіцієнтом маржинального доходу:

КМД = МДО : Ц = (30 - 15) : 30 = 0,5; звідси:

ТБГ = ПВ : КМД = 30,000 : 0.5 = $60,000; Або ТБГ = ТБНхЦ= 2000 х 30 = $60,000. Тобто для беззбиткової діяльності корпорації необхідно забезпечити обсяг реалізації 2000 одиниць продукції або в сумі - $60,000.

2. Для отримання $7,500 прибутку корпорації потрібно реалізувати:

У натуральних одиницях (ОН): ОН ~ (ПВ + П) : МДО = (30,000 + 7,500) : (30-15) = 37,500 : 15 = = 2500 одиниць;

У грошових одиницях (Д):

Д = (ПВ + П) : КМД = (30,000 + 7,500) : 0,5 = $75,000.

3. При обсязі реалізації $200,000 корпорація отримає прибуток до оподаткування:

П = (Дх КМД) ~ПВ = (200,000 х 0,5) - 30,000 = $70,000.

4. Для отримання чистого прибутку у сумі $35,000, який залишиться в розпорядженні корпорації після сплати відповідного податку на прибуток за ставкою 30 % необхідно реалізувати:

Д=ЗВ + ПВ + Л :( -0,3); ЗОк = 15к + 30,000 + 35,000 : 0,7; ЗОк - 15к = 30,000 + 50,000; 15к = 80,000;

К = 5333 одиниць продукції.

5. Якщо змінні витрати скоротилися на 10 %, постійні витрати - на $6,000, а поточний обсяг реалізації збережено попереднім (5000 одиниць), то корпорація отримає прибуток:

Д-ЗВ + ПВ + П, звідки

Я = Д - (ЗВ + ПВ) = 5000 х 30 - (5000 х (15 - 1.5) + (30,000 -- 6,000) ) = 150,000 - (67,500 + 24,000) = $58,500.

6. Для отримання прибутку в розмірі $40,000 від реалізації 5000 одиниць продукції слід встановити ціну:

П = Д-(ЗВ + ПВ);

40,000 = 5000 х Ц - (5000 х 15 + 30,000); 5000 х Ц = 40,000 + 105,000;

Ц = $29, тобто ціну можна знизити в розмірі $1 на одиницю продукції.

Запас міцності показує, наскільки можна скоротити обсяг реалізації, перш ніж корпорація понесе збитки. Для нашого прикладу він складає 3000 одиниць (5000 - 2000) або $90000 (150,000 - 60,000).

На відміну від математичного підходу, який є більш гнучким методом отримання необхідної інформації і особливо підходить для введення даних в комп'ютерну фінансову модель, графічний метод аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку дає змогу наглядно простежити теоретичну залежність між цими показниками. При цьому можуть бути побудовані три види графіків: беззбитковості, взаємозв'язку прибутку та обсягу діяльності, та маржинального доходу.

При підготовці або використанні інформації про беззбитковість, отриманої за результатами аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку необхідно враховувати припущення, на основі яких ця інформація підготовлена. Якщо ці припущення не враховуються, то можна зробити серйозні помилки і неправильні висновки в процесі аналізу. Ці припущення: наступні:

Всі інші змінні фактори (номенклатура, ціна, технологія та ін.) залишаються постійними;

Один вид продукції або постійна комбінація виробів, що реалізуються;

Прибуток розраховується на основі системи обліку змінних витрат;

Сукупні витрати та сукупний дохід є лінійними функціями обсягів діяльності;

Аналізується тільки прийнятний діапазон обсягів діяльності, де зберігається лінійна залежність між змінними витратами на одиницю, ціною та обсягом діяльності і незмінність величини постійних витрат;

Витрати можна точно розподілити на постійні та змінні складові.

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку, з врахуванням вище перерахованих припущень, дає можливість розглянути альтернативні варіанти дій, використовуючи комп'ютерну техніку, яка швидко покаже зміни як графічні, так і в цифровому виразі. Таким чином, менеджер може вивчити різні комбінації зміни цін, обсягів діяльності, постійних і змінних витрат, номенклатур виробів і швидко прийняти рішення, не очікуючи офіційних звітів бухгалтер а-аналітика.

Схожі статті




Облік у зарубіжних країнах - Воронко Р. М. - 11.2.5. Використання даних про витрати для прийняття управлінських рішень

Предыдущая | Следующая