Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - Підхід з точки зору планування стратегії

Управлінське рішення носить комплексний характер. У правовому відношенні - це владний акт суб'єкта керування, у якому він виражає свою волю, реалізує надані йому владні повноваження і несе відповідальність за його можливі несприятливі наслідки. З іншого боку управлінське рішення є актом соціальним, тому що приймається людьми і стосується людей. Управлінське рішення також є психологічним актом, тому що являє собою результат розумової діяльності людини і її вольового зусилля. Нарешті, з інформаційної точки зору рішення є результат опрацювання інформації, у ході якої здійснюється вибір серед можливих варіантів такого, що найбільше близький до оптимального, тобто є найкращим.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

В теорії прийняття рішень виділяють два основних напрямки досліджень: нормативний та описовий.

Представники нормативного напрямку концентрують увагу на розробці організаційних, інформаційних та методологічних засад прийняття раціонального рішення. Нормативний підхід опрацьовує "правила руху" в управлінській роботі, дотримання яких має забезпечити прийняття раціонального рішення.

Описовий напрямок спрямований на емпіричне дослідження поведінки окремих осіб та груп людей в процесі прийняття рішень. Він має на меті визначити закономірності формування в процесі взаємодії вихідних параметрів проблеми, що вирішується, та характеристик суб'єкта, який приймає рішення.

В залежності від напрямку досліджень виділяють декілька підходів до прийняття управлінських рішень.

Класичний підхід до прийняття управлінських рішень

Процес ухвалення рішення з позицій класичного підходу виглядає так: виявлення проблеми; 1) визначення мети й вибір критеріїв; 2) установлення значимості ("ваги") критеріїв; 3) знаходження можливих альтернатив; 4) оцінка альтернатив за обраним критерієм; 5) вибір найкращої альтернативи.

Основні постулати класичного (раціонального) підходу:

- ухвалення рішення є раціональним процесом, орієнтованим на досягнення заздалегідь відомої мети.

- існує стійка повна й несуперечлива система переваг, що робить вибір між альтернативами однозначним.

- усі доступні альтернативи відомі (тобто має місце ситуація визначеності або відомий повний спектр подій та їхньої ймовірності).

Роль контролінгу при раціональному підході полягає в наданні максимально повної й точної кількісної інформації, розрахунку показників, знаходженні оптимуму.

Підхід з точки зору планування стратегії

Розглядає прийняття управлінських рішень із позицій системного аналізу, кібернетики, дослідження операцій. Відповідно до теорії планування стратегії, прийняття управлінських рішень повинно бути контрольованим, свідомим і формалізованим процесом, у ході якого застосовуються методи системного аналізу, розраховуються спеціальні комплексні показники (такі, як комплексний показник конкурентного статусу підприємства й т. д.). Результатом цього процесу є готове стратегічне рішення, що потім втілюється в плани, програми, бюджети. У рамках цієї теорії контролінг займається, по-перше, проектуванням ("конструюванням") самої процедури прийняття управлінських рішень на конкретному підприємстві; по-друге - розрахунком показників, що характеризують позитивні або негативні сторони кожного варіанта управлінського рішення; по-третє - пошуком оптимального рішення.

Схожі статті




Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - Підхід з точки зору планування стратегії

Предыдущая | Следующая