Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - 4.3. Принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві та основні вимоги до них

Найчастіше на практиці застосовують такі принципи: функціональний, територіальний, відповідності організаційної структурі й подібності структурних витрат.

За функціональним принципом виділяють такі центри відповідальності:

Обслуговуючі - роблять послуги іншим центра відповідальності всередині підприємства (електропідстанція, робоча їдальня тощо) - це допоміжні центри;

Матеріальні центри відповідальності Слугують для заготовлення і зберігання матеріалів (відділ матеріально-технічного постачання, склади); це можуть бути як основні, так і допоміжні центри. Звичайно витрати матеріальних центрів відповідальності можна віднести на конкретний вид продукції;

Виробничі центри відповідальності - це підрозділи основного й допоміжного виробництв. Витрати підрозділів основного виробництва звичайно можна віднести на конкретну продукцію. Витрати допоміжних виробничих центрів включаються в собівартість продукції опосередковано (через основні центри відповідальності).

Управлінські центри відповідальності - заводоуправління, бухгалтерія, юридичний відділ і т. п. Витрати цих центрів безпосередньо не пов'язані з конкретними видами продукції. На практиці звичайно їх розподіляють по видах продукції пропорційно обраній базі (зарплаті, прямим витратам);

Збутові центри відповідальності Займаються реалізацією продукції (відділ маркетингу, відділ збуту); це основні центри відповідальності, їхню роботу, як правило можна співвіднести з конкретними видами продукції.

За територіальним принципом існує два варіанти поділу на центри відповідальності:

У рамках одного центра відповідальності об'єднано кілька функцій. Наприклад, деяке підприємство має кілька представництв у різних регіонах, і кожне таке представництво займається маркетингом, рекламою збутом продукції й відстеженням договорів. Представництва ці невеликі, а тому ділити їх на дрібніші центри відповідальності нераціонально. Кожне таке представництво стає єдиним центром відповідальності, що поєднує відразу кілька функцій: маркетинг, рекламу, збут і відстеження договорів;

Один функціональний напрямок діяльності поділяють на декілька центрів відповідальності. Наприклад, підприємство має декілька складів, розміщених в різних частинах міста.

Ідею розподілу підприємства на центри відповідальності за функціональним принципом можна розвинути далі, розділивши функціональні центри за принципом подібності структури витрат (додаткова зручність - можливість роботи з однаковими калькуляціями витрат, однаковими нормативами). Наприклад, у ремонтному цеху є трохи свердлильних, кілька, фрезерних верстатів, які можна об'єднати в одну структуру для спрощення розрахунків.

Вибір способу розподілу підприємства на центри відповідальності визначається специфікою конкретної ситуації, при цьому необхідно врахувати такі вимоги:

У кожному центрі витрат повинні бути показники для вимірювання обсягу діяльності й база для розподілу витрат;

У кожному центрі повинен бути відповідальний;

Ступінь деталізації повинна бути достатньої для аналізу, але не надлишкової, щоб ведення обліку не було надто трудомістким;

Бажано, щоб для будь-якого виду витрат підприємства існував такий центр, для якого дані витрати є прямими;

На центри витрат бажано відносити тільки прямі витрати, а розподіл загальногосподарських витрат не враховувати;

Оскільки розподіл підприємства на центри відповідальності сильно впливає на мотивацію керівників відповідних центрів, необхідно враховувати соціально-психологічні фактори.

Розподіл підприємства на центри відповідальності є фундаментом управління і являє собою найважливіший елемент усієї системи контролінгу.



Схожі статті




Контролінг для менеджерів - Маркіна І. А. - 4.3. Принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві та основні вимоги до них

Предыдущая | Следующая