Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 16 КОНТРАКТИ

16.1. Типи контрактів
Поняття контракту

Інститути встановлюють загальні межі взаємодії індивідів. Конкретні межі взаємодії, що характеризують умови укладання угод, визначені положеннями контракту, або договору між безпосередніми його учасниками.

У термінах теорії прав власності контрактом називають будь-яку угоду про обмін прав та їх захист. Під час підписання контракту індивіди використовують формальні та неформальні норми, інтерпретують їх для потреб конкретної угоди. Тобто контракт відображає свідомий і вільний вибір індивідами мети й умов обміну, що відбувається у встановлених інституціональних межах. У його положенні зазначають, які права і на яких умовах передаються. У разі передачі прав тимчасово (йдеться про оренду), обговорюють, яким чином слід поводитися з таким ресурсом. Якщо права передають назавжди (продаж), обговорюють деякі якісні властивості об'єкта, що передається. Якщо оплату здійснюють протягом тривалого періоду, в контракті відображаються явно або неявно передбачені заходи у випадку призначення платежів.

Головними принципами контрактних зобов'язань є: свобода контракту, тобто його укладання, визначення змісту і форми; вільний вибір контрагентів; відповідальність за виконання контрактів, тобто у разі недотримання умов порушника притягують до відповідальності.

Згідно з Цивільним кодексом України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків.

Наведемо два типові визначення контрактів з курсів інституціональної економіки.

Контракт (договір) - це угода про обмін правами та їх захист, що е результатом свідомого та вільного вибору індивідів у встановлених інституціональних межах2.

Контракт - сукупність правил, що структурують у просторі та часі, відносини між різними (двома і більше) економічними агентами шляхом визначення обмінюваних прав і взятих зобов'язань та визначення механізму їх дотримання.

Така детальна специфікація контрактів є передумовою інтенсивного обміну в межах нової соціально-економічної структури ринкової економіки. У ній контракти, що відображають і виражають діяльність інститутів власності, характеризуються низкою параметрів, тобто визначеною структурою. Положення контрактів, які формують цю структуру, розробляють з метою точного розподілу доходу між їх учасниками, вони закріплюють умови використання економічних ресурсів. Тобто, на відміну від обміну, індивіди завчасно визначають у контракті, яку корисність і в якому обсязі вони відчужують та набувають.

В інституціональній економічній теорії модель раціонального вибору розглядають не як загальний, а окремий випадок. Вона не універсальна, а лише характеризує поведінку індивідів в особливих інституціональних межах, на які індивіди мають певний, не всеосяжний вплив. Введення моделі раціонального вибору в інституціональні межі називається рамковим ефектом (framing effect).

Однак було б неправильно розуміти інституціональні межі раціонального вибору лише як жорсткі обмеження, за аналогією, наприклад, законодавчої заборони на укладання контрактів про купівлю-продаж наркотиків, зброї та інших соціально небезпечних товарів і послуг. Інституціональні межі не тільки визначають певні застереження, але й можуть створювати передумови здійснення раціонального вибору. Приміром, і неформальна норма довіри, і формальне правило, яке закріплює обов'язки сторін контракту, дають змогу здійснювати обмін правами навіть за умови значної різниці в часі між моментом підписання контракту та його виконанням. Контракт, що передбачає не-збігання в часі моментів його укладання і виконання, є звичайним явищем.

У теорії ігор зовнішні щодо намірів сторін контракту чинники враховують шляхом введення втру з двома учасниками третього гравця - природи.

Наприклад, контракти між інвестором і державою на розробку родовищ корисних копалин.

Сукупність норм регулює взаємодії між індивідами, а не між індивідом і навколишнім природним середовищем. Проте останнє впливає на результати взаємодії між індивідами. Можливі три варіанти такого впливу.

1. Відсутність впливу під час здійснення взаємодії в умовах визначеності. Визначеність - це ситуація, коли рішення, які приймає індивід, призводять до передбачуваних результатів.

2. Передбачуваність впливу. Рішення, що ухвалює індивід, "прораховується" в тому розумінні, що відома ймовірність його альтернативних результатів. Це відбувається в умовах ризику, наприклад, купування білетів лотереї з відомою кількістю виграшних білетів. Ситуацію ризику можна подати у такому вигляді:

Де B - результати прийняття того чи іншого рішення;

А - альтернативні результати;

Р - ситуація ризику (1≥ р ≥ 0).

3. Непередбачуваність впливу. Результати ухвалення рішення неможливо прорахувати, оскільки в момент його прийняття відомі лише альтернативні результати, але не вірогідність їх настання. У цьому полягає ситуація невизначеності, приміром, здійснення ставок на перегонах. Результат прийняття рішення в умовах невизначеності виражається у формулі

Де В - результат прийняття рішення;

А - альтернативні результати;

E1...ek - сукупність взаємовиключних і вичерпних можливостей.

У межах неоінституціонального аналізу визначальними чинниками у процесі вибору типу контрактів є: трансакційні витрати; природний (економічний) ризик; правова і політична структури суспільства. Один із найважливіших серед них - трансакційні витрати, як витрати опортуністичної поведінки і, зокрема, ставленням до ризику.

Дії різних індивідів в умовах ризику та невизначеності можуть бути не однаковими. Проте йдеться не про відмінності норм поведінки, які вони використовують, а про індивідуальні психологічні особливості. Розрізняють три типи людей з погляду їх ставлення до ризику:

1) противники;

2)прихильники;

3) нейтральні.



Схожі статті




Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 16 КОНТРАКТИ

Предыдущая | Следующая