Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 8 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Серед нових явищ і категорій, що з'явилися в умовах становлення та діяльності постіндустріального суспільства, чільне місце посідає інтелектуальний капітал. Подібно до інтелектуальної власності інтелектуальний капітал та категорія, що його відображає, не виникли несподівано, адже їх змістом є знання, інформація. Людство поступово здобувало знання і якоюсь мірою використовувало їх у власних інтересах. Проте найзначніші зміни характерні для періоду, коли почалась промислова революція. Згідно з П. Дракером, на її першому етапі знання застосовували з метою розробки знарядь праці, машин, виробничої технології та нових видів готової продукції. На другому - розпочався приблизно з 1880 р. і досяг кульмінації наприкінці Другої світової війни - знання використовували до трудової діяльності, що зумовило революційні зміни в продуктивності праці. Третій етап розпочався після Другої світової війни, коли знання застосовували у сфері власне знання, що спричинило революцію в галузі управління.

Виникає запитання: як розуміти співвідношення цих етапів? Адже вчений відводить першому етапу століття. Невже після закінчення цього періоду знання не використовували для розробки знарядь праці, машин і технологій? Немає жодного сумніву, що цей процес почався з промисловою революцією і продовжується сьогодні. Так само другий і третій етапи тривають і нині у вигляді удосконалення трудового процесу й управління. Глибше проникнення знань у виробництво, ширше охоплення ними різних аспектів і сильніший вплив сприяють зміні характеру виробництва, забезпечують поліпшення його ефективності. Тобто все це перетворює науку, знання у безпосередню продуктивну силу, зумовлює появу й забезпечує функціонування інтелектуального капіталу. Однак, на нашу думку, процес розкриття сутності основних напрямів перетворення виробництва, формування інтелектуальних технологій та інтелектуального капіталу ще не є повними.

Як відомо, головним знаряддям інтелектуальних технологій та капіталу є комп'ютер, створення якого стало можливим унаслідок накопичення знань, з'ясування різних аспектів і явищ, які в сукупності спричинили його виникнення. Ідея його створення з'явилася в XVII ст., коли німецький математик і філософ Г. Лейбніц зрозумів, що всі числа можна виразити за допомогою двох цифр - 0 та 1, тобто двоїстої системи обчислень. Другою передумовою було відкриття англійського винахідника XIX ст. Ч. Бебіджа, який винайшов справжню "обчислювальну машину", здатну виконувати за допомогою зубчастих коліс, тобто механіки, в десятинній системі чотири найпростіші дії арифметики: додавання, віднімання, множення й ділення. Пізніше, на початку XX ст., англійські вчені-логіки А. Н. Уайтхед і В. Рассел у своїй праці "Основи математики" довели, що будь-яке поняття, подане в чіткій логічній формі, можна виразити математично. На основі цього американець О. Нейрит дійшов висновку, що будь-яка інформація, відображена в кількісній формі, абсолютно однаково виглядає, незважаючи на те, до якої сфери діяльності вона належить. Це дало змогу використати ті самі методи обробки та подання даних. Перед Першою світовою війною американський інженер Лі де Форест винайшов аудіон (ламповий підсилювач), здатний перетворювати електронні імпульси в звукові хвилі, що дало змогу передавати мову та музику по радіо. Через 20 років інженери, котрі працювали у невеликій фірмі з виробництва перфокарт під назвою "Ай-Бі-Ем" (IBM), усвідомили, що аудіон можна використати для електронного перемикання з 0 до 1 і назад. Без будь-якого з цих елементів не було б комп'ютера. Отже, поступове розкриття тих чи інших явищ і якостей зумовило виникнення комп'ютера, який швидко розкрив свої величезні можливості та набув величезного значення для різних сфер науки, освіти, усіх галузей економіки.

Разом із комп'ютером та швидким поширенням сфери його застосування почали розвиватись телекомунікаційні засоби. Було створено матеріальні передумови для перетворення інформації та знань у всезагальний виробничий ресурс, що відсунув на задній план і капітал, і робочу силу. Отже, виникнення інтелектуального капіталу - закономірний результат розвитку науки і технології, глибокого проникнення їх у процес виробництва, значного збільшення ролі та значення науки, людського розуму, інформації та знань у розвитку економіки та суспільства загалом.

Інтенсивне розширене відтворення - це збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок фонду нагромадження на основі технічного вдосконалення засобів виробництва і робочої сили. Бюро економічного аналізу (БЕА) при міністерстві торгівлі США виявило, що, починаючи з 1982 р., витрати підприємств приватного сектора на купівлю засобів виробництва індустріальної епохи - верстатів, двигунів, турбін, вантажно-розвантажувальних механізмів, устаткування для сфери послуг, нафтової та будівельної галузей, а також сільського господарства - більш або менш становлять 110 млрд. дол. США.

Водночас витрати на придбання інформаційної та телекомунікаційної техніки швидко збільшуються. У 1982 р. на купівлю комп'ютерів і телекомунікаційного устаткування американські компанії витратили 40 млрд. дол. США, тобто менше половини витрат на традиційні засоби виробництва. У 1987 р. ця сума збільшилася до 86,2 млрд. дол. США і продовжувала швидко зростати. У 1991 р. витрати на традиційні засоби виробництва (індустріальної епохи) й інформаційну та телекомунікаційну техніку були майже однаковими. Витрати на придбання традиційного промислового устаткування становили 107 млрд. дол. США, а на закупівлю інформаційно-телекомунікаційної техніки - 112. Як зазначив Т. Стюарт, саме тому 1991-й став першим роком інформаційного (постіндустріального) суспільства. Саме з цього часу витрати на устаткування, збір, обробку, аналіз та поширення інформації перевищують витрати на машини, верстати, турбіни та інші засоби виробництва індустріальної епохи.



Схожі статті




Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 8 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Предыдущая | Следующая