Диференціальна психологія - Палій А. А. - Структура темпераменту в теорії В. Русалова
Теоретично обгрунтованою сучасною концепцією, на думку багатьох дослідників, є вчення про темперамент, яке розвиває школа В. Русалова. Згідно з ним, темперамент - психосоціобіологічна категорія, одне з незалежних базових утворень психіки, що визначає багатство змістових характеристик людини. Темперамент не тотожний особистості загалом, яку формує сукупність усіх форм соціальних зв'язків і відносин людини, та індивідуальності. Він формується під впливом загальної конституції під час певних дій, у яких людина бере участь з дитинства. Йдеться про психобіологічну детермінацію, оскільки темперамент задається властивостями нервової системи і виражається в психологічному образі людини.
Від природи людина наділена біохімічними, біомеханічними, нейрофізіологічними та іншими властивостями, на основі яких формується індивідуальний рівень обміну, м'язового розвитку тощо. Ці властивості залучаються до виконання різних видів діяльності - від смоктальних і хапальних рефлексів до гри, навчання та ін. Із дозріванням формуються властиві людині узагальнені швидкість, пластичність, емоційність та інші характеристики темпераменту. Вони не тільки впливають на діяльність, а й визначають межі, оберігають організм від надмірно великого або малого витрачання енергії, зберігаючи його здатність виживати. Отже, основне пристосувальне завдання темпераменту полягає в енергетичному регулюванні. Виходячи з цього розуміння суті темпераменту, темпераментальними проявами можна вважати тільки ті психологічні властивості, які задовольняють певні вимоги. Згідно з теорією В. Русалова, темперамент:
1) відображає формальний аспект діяльності і не залежить від її мети, значення, мотиву;
2) характеризує індивідуально-типову міру енергетичної напруги і ставлення до світу і себе;
3) універсальний і виявляється в усіх сферах життєдіяльності;
4) може проявлятися вже в дитинстві;
5) стійкий протягом тривалого періоду життя людини;
6) високо корелює з властивостями біологічних підсистем (нервової, гуморальної, тілесної та ін.);
7) передається спадково.
При створенні теорії темпераменту В. Русалов спирався на вчення П. Анохіна про акцептор дії (функціональну систему породження і корекції будь-якого поведінкового акту) і дані нейропсихофізіології. Це дало йому змогу трактувати темперамент як систему формальних поведінкових вимірювань, що відображають фундаментальні особливості різних блоків функціональної системи, як її розумів П. Анохін. Якщо розглядати всю людську життєдіяльність як континуум поведінкових актів, то кожний з них можна уявити як структуру з чотирьох блоків: аферентного синтезу (збирання сенсорної інформації всіма каналами), програмування (прийняття рішення), виконання, зворотного зв'язку. Оскільки темперамент і є результатом системного узагальнення біологічних властивостей, то повинна існувати відповідність між блоками теорії функціональних систем і формальними аспектами поведінки людини, тобто складовими темпераменту.
За твердженням В. Русалова, взаємодії з предметним світом (суб'єкт-об'єктна) і світом соціальним (суб'єкт-суб'єктна) мають різне значення і зміст, у зв'язку з чим ці аспекти людської активності можуть мати і різні формально-динамічні характеристики. Тому чотирьом блокам П. Анохіна відповідають вісім блоків структури темпераменту (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Структура темпераменту за В. Русаловим
Предметно-орієнтована активність |
Емоційність | ||
1. Предметна ергічність |
2. Предметна пластичність |
3. Предметна швидкість (темп) |
4. Предметна емоційність |
Аферентний синтез |
Програмування |
Виконання |
Зворотний зв'язок |
5. Соціальна ергічність |
6. Соціальна пластичність |
7. Соціальна швидкість (темп) |
8. Соціальна емоційність |
Суб'єктнооріентована активність |
Емоційність |
Перший блок (аферентний синтез) описує ступінь напруженості взаємодії організму із середовищем; другий (програмування) - ступінь складності переключення з одних програм поведінки на інші; третій (виконання) - ступінь швидкості виконання певної програми поведінки; четвертий (зворотний зв'язок) - чутливість до можливого незбігання реального результату дії з тим, який передбачався (акцептором).
Предметна ергічність Характеризує бажання, розумової і фізичної напруги, надлишок або нестачу сил; соціальна - відкритість для спілкування, широту контактів, легкість у встановленні зв'язків. Предметна пластичність означає в'язкість або гнучкість мислення, здатність переключатися з одного виду діяльності на інший, прагнення до різноманітності; соціальна - стриманість або розкутість у спілкуванні, широту соціальних програм, природність взаємодії. Предметний темп - це швидкість моторно-рухових операцій, а Соціальний - мовно-рухова активність, здатність до вербалізації. Предметна емоційність - ступінь чутливості до розбіжності реального результату і бажаного (висока чутливість до незбігання виявляється у переважанні негативних емоцій, а низька - позитивних); Соціальна емоційність Характеризує почуття впевненості під час спілкування, емоційну сенситивність, ступінь тривоги з приводу невдач у спілкуванні. Кожен блок позначають якості темпераменту, що виявляються у сфері предметної і комунікаційної діяльності.
Дослідження ролі середовища та спадковості у формуванні темпераменту виявило сильний материнський вплив на такі його характеристики, як екстраверсія, невротизм і психотизм, тобто найістотніше в структурі особистості (орієнтованість на зовнішній або внутрішній світ, рівень тривожності й психічного здоров'я) передається дитині будь-якої статі переважно від матері. Однак статеві відмінності все ж таки існують: наприклад, м'якість - жорсткість успадковується жінками частіше, ніж чоловіками. Тобто дівчатка більше подібні на своїх матерів за цими ознаками, ніж хлопчики, хоча обидві статі за темпераментом ближчі до матері, ніж до батька. Концепція В. Русалова детально розроблена і має діагностичний метод - опитувальник структури темпераменту (ОСТ).
Схожі статті
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психологічні теорії темпераменту
Австрійсько-німецький психолог Отто Гросс (1877-1920) одним із перших почав вивчати відмінності способів реагування людей на певні подразники. При...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Факторні теорії темпераменту
Прагнучи вдосконалити теорії Кречмера і Юнга, англійський психолог Ганс-Юрген Айзенк (1916- 1997) запропонував розглядати типології цих учених як систему...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка
Прагнучи вдосконалити теорії Кречмера і Юнга, англійський психолог Ганс-Юрген Айзенк (1916- 1997) запропонував розглядати типології цих учених як систему...
-
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки...
-
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет - чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Спеціальна теорія індивідуальності
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет - чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
Найдавнішу теорію темпераменту розробив давньогрецький лікар Гіппократ (460 - прибл. 377 до н. е.), який пов'язував типи темпераменту з гуморальним...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки...
-
Поняття "індивід" і "особистість" формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об'єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб'єкта....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
Поняття "індивід" і "особистість" формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об'єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб'єкта....
-
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Конституційні теорії темпераменту
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми
Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Конституційна типологія особистостей В. Шелдона
В основу своєї класифікації Вільям Шелдон (1899- 1977) поклав переважання в людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Історичні методи
Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Організмічна типологія К. Сіго
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Методи теоретичного аналізу
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як...
-
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як...
-
Із розвитком від суто описового підходу до аналітичного і розуміючого, від статистичних таблиць і наборів коефіцієнтів кореляцій до вивчення природи...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Теорії про вплив середовища і спадковості
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного - основна проблема диференціальної психології. Індивідуальні відмінності породжені численними і...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психогенетичні методи
Диференціальна психологія застосовує методи зі споріднених сфер знання, однією з яких є психогенетика (грец. psycho - душа і genos - рід, походження) -...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Предмет і завдання диференціальної психології
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Процедурна організація психологічного дослідження дає змогу більш адекватно та змістовно відображати предмет дослідження. Форма організації дослідження...
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Індивід як формально-динамічна. характеристика особистості
У біологічному сенсі людина є живою тілесною істотою. Найближчим до цього визначення є поняття "організм", яке охоплює анатомо-морфологічну структуру,...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Типологія психічних відмінностей К.-Г. Юнга
Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей...
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Структура темпераменту в теорії В. Русалова