Диференціальна психологія - Палій А. А. - Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

Процедурна організація психологічного дослідження дає змогу більш адекватно та змістовно відображати предмет дослідження. Форма організації дослідження детермінує тривалість, послідовність розгортання і тип керування процесом психологічного пізнання конкретного явища.

Лонгітюдне дослідження - тривале й систематичне вивчення особливостей розвитку одних І тих самих суб'єктів, яке дає змогу визначити діапазон вікової та індивідуальної мінливості фаз життєвого циклу людини.

Спочатку лонгітюдне дослідження (як метод поздовжніх зрізів) формувалося в дитячій та віковій психології як альтернатива методам визначення станів чи рівнів розвитку (методам поперечних зрізів). За його допомогою можна передбачити подальший розвиток особистості і встановити генетичні зв'язки між фазами досліджуваного процесу розгортання психологічних властивостей особистості на основі об'єктивного та послідовного аналізу змістових моментів цього процесу щодо кожної конкретної особистості. У комплексі з лонгітюдним використовують такі методи, як синтез, спостереження, тестування, методи експериментальних технік, психографії, праксиметрії тощо.

Порівняльно-вікове дослідження - організація психологічного дослідження як окремої, обмеженої у часі, фіксованої щодо етапу (моменту) Існування досліджуваного явища пізнавальної І перетворювальної взаємодії психолога з суб'єктом.

Предметами дослідження в цій процедурній техніці, як правило, є ті явища, вивчення "зрізів" котрих буде інформативним, достатнім і відповідатиме завданням дослідження. Ця техніка досить поширена. Якщо дослідник володіє методами змістової реконструкції психологічних явищ у часі, то зрізовий аспект дослідження - лише відправна точка у пізнанні властивості чи закономірності цього процесу. Методи тлумачення необхідних динамічних і потенційних компонентів розгортання досліджуваної сутності дають змогу відновити реальну послідовність подій, ситуацій, рушійні сили процесу, що відбувався (чи відбувається).

Генетико-шделювальне дослідження - організація і забезпечення в процесі дослідження переходів з одного рівня вивчення предмета на інший для з'ясування динаміки процесів та їх рушійних сил.

Так, у процесі дослідження психічного розвитку індивіда в онтогенезі завдання полягає не в тому, щоб зафіксувати різноманітні, абстраговані від цілісного процесу, рівні розумового, кінетичного та інших аспектів розвитку дитини, а щоб перевести індивіда з одного рівня реалізації досліджуваних функцій на вищий рівень, а також простежити його сутнісні закономірності процесу розвитку.

Організація генетико-моделювального психологічного дослідження вимагає від психолога теоретичної обізнаності щодо сутності, існування й розвитку досліджуваного явища, суттєвих відносин явища з іншими явищами світу і структурних виявів його взаємодій в індивідуальному світі Я людини. Коректність змісту, адекватність процедури та індивідуально-орієнтований характер взаємодії з суб'єктом - постійні змістові орієнтири психолога у цьому процесі.


Схожі статті




Диференціальна психологія - Палій А. А. - Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

Предыдущая | Следующая