Диференціальна психологія - Палій А. А. - 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

У диференціальній психології поняття "людина", "індивід", "особистість" і "індивідуальність" використовуються найчастіше. Щоб уникнути спотворень і двозначних трактувань, слід чітко визначити їх зміст.

Вихідним, родовим для всієї психології, і для диференціальної зокрема, є поняття "людина". Людину розглядають як біологічну істоту, що належить до класу ссавців виду Homo sapiens. Саме ця класифікація встановлює межу при вивченні відмінностей між людиною та іншими живими істотами, зокрема йдеться про так званих вищих тварин.

Інтерпретувати зміст таких відомих понять, як "інстинкт" і "свідомість", "автоматизований поведінковий акт" і "вольовий учинок", "доцільність" і "розсудливість у прояві вибіркової активності" тощо досить складно. Проте, навіть якщо немає впевненості в чіткості критеріїв основних відмінностей, за якими можна розмежувати структурно-функціональні особливості організації нелюдських і людських істот, це необхідно зробити. Можна виокремити три групи досить незаперечних відмінностей (табл. 1.2).

Якісний аналіз цих відмінностей є переважно предметом порівняльної психології, соціобіології та психо-біології. Диференціально-психологічний аналіз зосереджується на відмінностях у взаємодії зі світом.

Психобіологічний і соціобіологічний аспекти важливі при встановленні детермінант (тобто визначальних чинників) індивідуальних відмінностей, співвідношення спадковості (еволюційно-генетична змінна) і середовища (соціокультурна змінна) в розвитку особистості, з'ясуванні проблеми взаємодії біологічного і соціального в людині.

Таблиця 1%

Основні відмінності між людиною і вищими тваринами (за О. Лібіним)

Вищі тварини

Людина

Анатомо-морфо логічні відмінності

- зачатки прямоходіння у приматів;

- менш розвинена структура мозку;

- органи відтворення звуків не пристосовані для мовлення

- прямоходіння;

- складна мозкова організація (наявність розвинених лобових доль

Та ін.);

- наявність довершеного мовленнєвого апарату

Відмінності в організації психіки

Інстинктоподібна психіка:

- не розвинуте понятійне і абстрактне мислення;

- у психіці не виділена структура Я як основа свідомості і самосвідомості

Є вищі рівні ментальної ієрархії:

- понятійне мислення;

- свідома регуляція;

- моральні переживання;

- Я-концепція;

- світогляд

Відмінності у взаємодії зі світом (як суб'єктів)

Пристосувальна і адаптивна активність на основі переважно автоматизованої поведінки

Усвідомлена конструктивна і перетворювальна активність; наявність культури, мистецтва, творчості; розумне пізнання себе і світу

Український психолог Олександр Скрипченко акцентує на таких якісних відмінностях людської психіки:

1. Тварина може діяти лише в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежуються біологічними потребами, тобто мотивація завжди біологічна. Усі дії тварин спрямовані на задоволення їхніх біологічних потреб. Конкретне, практичне мислення тварин робить їх залежними від безпосередньої ситуації. Лише в процесі орієнтувального маніпулювання тварина здатна розв'язати проблемні завдання. Людина завдяки абстрактному, логічному мисленню може передбачати події, чинити відповідно до пізнаної необхідності - свідомо. Мислення тісно пов'язане з мовленням. Тварини лише подають сигнали своїм родичам з приводу власних емоційних станів, а людина за допомогою мови інформує інших у часі та просторі, передаючи суспільний досвід. Завдяки мові кожна людина може користуватися досвідом, який виробило людство протягом тисячоліть і якого вона ніколи не сприймала безпосередньо.

2. Тварини використовують предмети як знаряддя, але не здатні створити знаряддя праці. Вони не живуть у світі постійних речей, не виконують колективних знаряддєвих дій. Людина створює знаряддя за продуманим планом, застосовує їх за призначенням, зберігає на майбутнє, користується знаряддями спільно з іншими людьми, переймає їх досвід тощо.

3. Відмінність у психіці тварин і людини полягає також в здатності переживати почуття. Тварини також можуть переживати позитивні чи негативні емоції, та лише людина здатна співпереживати в горі чи радості, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.

4. Розвиток психіки в тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінують суспільно-історичні умови.

І людині, і тварині властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях, проте привласнювати суспільний досвід, який розвиває психіку, може лише людина.

З народження дитина опановує способи використання знарядь і навички спілкування. Це розвиває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує особистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах проявляє себе як представник свого виду, а дитина може не набути людських рис, якщо її розвиток відбувається не серед людей. Це підтверджують випадки виховання людських дітей тваринами (діти-мауглі).

Реакція симпатико-адреналової системи людини на впливи середовища зовні виявляється в певних особливостях поведінки. На цій основі визначають біотип людини.

Біотип людини - різновид у типології людини, який виокремлюють за нейрогуморальним критерієм, тобто за особливостями реагування симпатико-адреналової системи людини на впливи середовища, що зовні виявляються в певних особливостях поведінки.

За особливостями реагування на впливи середовища виокремлюють три види біотипу людини.

1. А-тип - адреналовий. Його представників характеризує підвищена тривожність, загострене почуття відповідальності, серйозне ставлення до справи. Зазвичай ці люди не вміють відпочивати, оскільки ними постійно керують сумніви і незадоволеність. Надмірні, неадекватні нервові навантаження часто призводять до серцево-судинних захворювань. Серед чоловіків цей тип становить 37,8%, серед жінок - 30,1%.

2. НА-тип - норадреналовий. Представники типу характеризуються підвищеною внутрішньою напруженістю. Це переважно замкнуті, небагатослівні люди, серйозні, скритні і владні; їх достоїнствами є цілеспрямованість, здатність добиватися високих результатів у своїй діяльності, долаючи труднощі і перешкоди. Однак якщо досягнення честолюбних планів переростає в самоціль, то за невдачі вони можуть надмірно фіксуватися на неприємних переживаннях. Пригнічені емоції і підозрілість часто приводять їх до нервових зривів, серцево-судинних захворювань. Серед чоловіків цей тип становить 17%, серед жінок - 26,1%.

3. А+НА-тип - змішаний. Представникам типу властиві підвищена емоційність і постійні коливання настрою. Вони артистичні, прагнуть бути на виду, привертати увагу. їм властиві багаті уява і відчуття, здатність до співпереживання. Від неприємностей вони нерідко тікають у хворобу. Серед чоловіків цей тип становить 34,2%, а жінок - 22,8% o

Визначаються біотипи за допомогою спеціального методу адренограми, розробленого В. Васильєвим. Суть методу полягає у визначенні шляхом функціональних проб співвідношення гормонів адреналіну (А) і норад-реналіну (НА), що виділяються організмом в різний час доби. Це співвідношення має свою клінічну інтерпретацію, графічне зображення і норми для людей різного віку в стані спокою і за різних стресових навантажень.

Найяскравіше біотипові особливості поведінки виявляються в екстремальних ситуаціях. Біотипи різняться також за клінічними, біохімічними, імунологічними та іншими показниками.


Схожі статті




Диференціальна психологія - Палій А. А. - 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

Предыдущая | Следующая