Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.9. Міфологічна символізація
Міфологічні символи не вказують на щось інше і не відсилають до чого іншого. Якщо говорити точно, то вони у своїй почуттєвій якості є чимось іншим.
З цього приводу О. Ф. Лосев писав, що ми (у міфологічному розумінні) знаходимо повну рівновагу між "внутрішнім"! "зовнішнім", ідеєю й образом, "ідеальним" і "реальним ". У "образі" немає нічого такого, чого не було б у "ідеї". "Ідея" нітрохи не більш "загальна", ніж "образ"; і "образ" не є чимось приватним стосовно ідеї. "Ідея" дана конкретно, почуттєво, наочно, а не тільки розуміється як загальне поняття. "Образ" же сам по собі говорить про виражену "ідею", а не просто "ідею"; і досить тільки споглядання самого "образу^ і одних тільки "образних" засобів, щоб тим самим схопити вже і "ідею". ...У символі все одно, з чого починати; і в ньому не можна побачити ні "ідеї" без "образу", ні "образу" без "ідеї*. Символ є самостійною дійсністю. Хоча це і є зустріч двох планів буття, але вони дані в повній, абсолютній нерозрізненості, так що вже не можна вказати, де "ідея" і де "річ". Це, звичайно, не означає, що в символі ніяк не розрізняються між собою "образ"та "ідея". Вони обов'язково розрізняються, тому що інакше символ не був би вираженням. Однак вони розрізняються так, що видно і крапку їхнього абсолютного ототожнення, видно сферу їхнього ототожнення.
Якщо прислухатися до Лосева, то щодо образу й ідеї в символі виявляється щось начебто б із зовсім іншого часу і зовсім іншої категоріальної системи, а саме: щось від репрезентативної культури. Ми визначали репрезентативну культуру (слідом за Ф. Тенбруком) таким чином: це такі ідеї, світогляд, системи думки, що або активно визнаються людьми, тобто підтримуються практичною поведінкою, або пасивно приймаються, тобто не викликають активного опору, активного неприйняття. Приймаючи цей образ культури, можна сказати, що, хоча суспільство і культура розрізняються, але вони розрізняються так, що видно і крапку їхнього абсолютного ототожнення, видно сферу їхнього ототожнення (нагадаю, як Тенбрук виражав цю думку, він говорив, що між суспільством і культурою безшовне з'єднання).
Крапка абсолютного ототожнення культури і суспільства знаходиться там, де ідея, активно підтримана дією, перетворюється в реальність; як випливає з теореми Томаса, ідея виявляється реальністю, тому що реальна за своїми наслідками. Крапка абсолютного ототожнення речі й ідеї в символі виявляється там, де з річчю поводяться таким чином, начебто вона і є тим, що вона символізує.
У сучасних системах символізації політичного чи якогось іншого роду ніхто і ніколи не ототожнює символ з тим, що він символізує. В австралійського аборигена не так: чуринга - це і є його життя; не так в українських казках: яйце - це і є життя триголового Змія, коли яйце розбивають, Змій помирає.
Таким чином, взаємини міфологічних символів і елементів репрезентативної культури свідчать про їх очевидний гомологізм. Гомологізм не слід розуміти як тотожність, але про тотожність ми мову і не ведемо. У біології гомологічними називають органи, що мають однакове походження, однакову будову, а також іноді виконують однакові функції (хоча останнє не обов'язково); так, рука людини, рука мавпи, передня лапа собаки і крило птаха - гомологічні органи. "Органи" соціокультурного життя - міфологічний символ і елемент репрезентативної культури - гомологічні, тому що подібні і функціонально, і за походженням, і за будовою (в останньому випадку я маю на увазі безшовний спосіб з'єднання втому самому феномені і суспільства, і культури).
Зрозуміло, точніше і послідовніше було б говорити про гомологізм не міфологічного символу й елементу репрезентативної культури, а самого міфу і самої репрезентативної культури. Але про це - трохи пізніше. Поки ж я використовував ідею гомологізму, щоб продемонструвати специфіку розуміння символу Лосєвим.
Але повернімося до блискучого лосівського опису. З цього опису зовсім чітко випливає відмінність символу в його сучасному тлумаченні, що наводиться в словникових визначеннях, від міфологічного символу. У визначенні міфологічного символу відсутній і такий, що позначає, і такий, що позначається, цей символ не відіграє роль "знака" чогось іншого, заступника чи представника чогось іншого. За словами Лосева, дія чи предмет, що виступає в ролі символу в ритуалах, пов'язаних з міфами, є одночасно і самим собою, й іншим, і таким, що позначає, і таким, що позначається, й ідеєю, і річчю; наприклад, бороро є арара, надрізаний чоловічий член є Змією-Веселкою, а розсипаний піщаний насип - яйцями страуса ему.
Саме на такому символізмі засновані процедури магічних впливів. Так, для учасників ритуалу і для громади розсипаний насип - тіло ему - реальне збільшення поголів'я птахів, так само, як для жінки, що проколює голкою ляльку - фігурку суперниці, ця дія означає реальну рану у серце відсутньої.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.4. Людина - семіотична істота
Поведінка тварин цілком визначається тими ситуаціями-подіями, з якими вони зіштовхуються (у випадку небезпеки тварина біжить, якщо хоче їсти, шукає їжу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.2. Підходи до вивчення відносин "особистість - культура"
Російські дослідники С Неретіна й А. Огурцов у книзі "Час культури" зазначають, що в роботах М. Бердяєва, М. Бубера, М. Бахтіна, В. Біблера особистість...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
Незважаючи на величезну кількість різних характеристик і визначень понять "особистість" та "індивід" для наших цілей можна вказати на кілька головних,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.3. Загальна характеристика культури
Ні культура не може існувати поза людиною, ні людина - поза культурою. Проте у теоретичному аналізі вони повинні бути охарактеризовані як самостійні і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.8. Сучасна символізація
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.7. Що таке символ?
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.6. Rites de passage
Ритуали переходу - це особливий клас ритуалів, що існують у кожній культурі та виконують особливі функції, пов'язані, в першу чергу, з послідовним...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.5. Типи і функції ритуалів
Дюркгеймівська класифікація ритуалів-мабуть, найсистематичніша й найобгрунтованіша. Але і вона не містить у собі всього різноманіття типів ритуалів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали
Єдина спроба проаналізувати різноманітні функції ритуалів як єдине системно організоване ціле належить Е. Дюркгейму. У своїй інтерпретації ритуалу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.9. Смерть як екзистенціальний і культурний феномен
Гра (як дитяча гра) знаходиться на початку лінії життя, любов - на її вершині, смерть - наприкінці. Так "датують" звичайно люди прояв основних феноменів...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.4. Багатомірність саморефлексії культури
Феномен культури серед інших явищ громадського життя відрізняється особливою універсальністю й у той же час багатозначністю. Культура, яка свідомо чи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 3. Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури
Різномасштабність суб'єктів одній і тієї ж культури (народ як ціле, клас, партія політична чи культурна еліта, глава держави, великий художник,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.10. Рефлексія поняття "особистість" у роботах І. Канта
Новий час - це період не тільки подальшого виштовхування на задній план християнської релігії й експансії раціоналізму "в особі" точних (природничих)...
-
Як відомо, середньовічна культура будується на основі християнського вчення. Але античне мислення й особистість, правда, в підлеглий переосмисленій ролі,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.3. Визначення ритуалів
Очевидно, що нас не влаштує наведене в 5.1 тлумачення ритуалу як своєрідної форми нещирої поведінки. Справа не в тому, щирі чи нещирі вираження почуттів...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.2. Ритуали і соціальні інститути
Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів....
-
Як відомо, середньовічна культура будується на основі християнського вчення. Але античне мислення й особистість, правда, в підлеглий переосмисленій ролі,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.8.1. Класифікація ігор. Тенденції розвитку
Коли ми говоримо про класифікацію ігор, необхідно розкрити специфіку структурування цього загального феномена, тобто застосувати дедуктивний метод...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7.1. Політика: ідеологія і практика
Прагнення до домінування одних людей і груп над іншими характерне насамперед для політичної й економічної сфер життя. У політиці це боротьба за владу, в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6.1. Людина сексуальна. Сексуальна культура
3. Фрейд відзначав, що "як в окремої людини, так і в розвитку всього людства тільки любов як культурний фактор діяв у розумінні повороту від егоїзму до...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.9. Міфологічна символізація