Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.3. Визначення ритуалів
Очевидно, що нас не влаштує наведене в 5.1 тлумачення ритуалу як своєрідної форми нещирої поведінки. Справа не в тому, щирі чи нещирі вираження почуттів у діях, а в складності організації соціального співжиття, що припускає безліч інстанцій, опосередковуючих "крик душі" і його доречне, соціально прийнятне вираження. Однією з таких інстанцій і є ритуал, що породжує ритуалізовану, соціально прийнятну поведінку.
Відомо кілька визначень ритуалу. У багатьох етнографічних працях українською мовою, як вітчизняних, так і перекладних, як синонім до слова ритуал застосовується термін обряд. Нічого поганого в цьому немає. Ми вживаємо обряд як синонім до ритуалу. Однак треба мати на увазі, що обряд-слово досить багатозначне, так що застосування терміна ритуал вважаємо більш точним у технічному розумінні. Етнографи, етнологи, культурантропологи мають на увазі під ритуалом "певні встановлені дії, що здійснюються з метою впливати на дійсність, мають символічний, неемпіричний характер і, як правило, соціально санкціоновані" (Р. Фирт). - Лаконічне і виразне визначення ритуалу дали Р. і К. Берндти: "Обряд, магічний чи релігійний, є стилізованою і символічною дією, яка здійснюється для досягнення визначеної мети у земному житті чи в загробному ".
Антропологу М. Дуглас належить таке визначення: "Ритуали - це певні типи дій, які служать меті вираження віри чи прихильності певним символічним системам ".
Соціологічне розуміння ритуалу має за необхідністю більш загальний характер. Ритуал, за визначенням В. Фукса, це "соціально регульована, колективно здійснювана послідовність дій, що не породжують нової предметності І не змінюють ситуацію у фізичному розумінні, а переробляють символи і ведуть до символічної зміни ситуації".
Тут ритуал - не обов'язково релігійне явище. Визначення, дане В. Фуксом, до речі, може бути віднесене і до бюрократичних організацій у сучасному їхньому розумінні: вони також є строго здійснюваною і колективно регульованою послідовністю дій, що не породжують нічого матеріального, а займаються переробленням символів і "ведуть до символічної зміни ситуації". Адже будь-яке рішення, розпорядження чи дозвіл, отримуваний бюрократичним шляхом, змінює ситуацію лише символічно, як, наприклад, штамп у паспорті про одруження чи дозвіл на отримання десяти тонн дахового заліза на такому-то складі.
Ще одне досить розгорнуте визначення (утім, швидше опис, який, мабуть, вичерпним чином формулює бачення ритуалу для соціологів) належить Дж. і АТеодорсонам: "1. Культурно стандартизований набір дій символічного змісту, здійснюваний у ситуаціях, що передбачаються традицією. Слова і дії, що складають ритуал, визначені дуже точно і дуже мало змінюються, якщо взагалі скільки-небудь змінюються, від одного випадку здійснення ритуалу до іншого. Традиція також визначає, хто може проводити ритуал. У ритуалах часто використовуються священні об'єкти; передбачається, що наприкінці ритуалу його учасники повинні відчувати загальне емоційне піднесення. У випадку, якщо мова йде про магічний ритуал, його учасники вірять, що ритуал сам по собі здатний викликати певні результати - зміни зовнішнього середовища. Релігійні ритуали звичайно символізують фундаментальні вірування і проводяться для того, щоб продемонструвати благочестя і благоговіння. Ритуали також служать посиленню групової єдності, наприклад, націоналістичні ритуали. У період кризи ритуали можуть знімати відчуття тривоги і неблагополуччя. Ритуал потрібно відрізняти від церемонії, яка є більш деталізованою послідовністю дій і включає в себе певну кількість ритуалів. Крім того, церемонія завжди має соціальний характер і її не може проводити одна людина, тим часом як ритуали бувають як колективні, так й індивідуальні. 2. Символічна поведінка, що повторюється у певні періоди часу, виражає в стилізованій явній формі певні цінності чи проблеми групи (або індивідуума). У такому розумінні терміна маленькі і недовго існуючі соціальні групи можуть виробляти ритуали, що не входять у культурну традицію, а є специфічними для даної групи".
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 5. Ритуал - символ - міф
5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.1. Ритуали і ритуалізм
5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.3.1. Простір і час життєвого середовища
Якщо проблеми забруднення повітря, води і грунтів можуть бути вирішені лише соціальними способами, то питання використання в життєвому середовищі...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.2. Значеннєвий універсам
Інформаційна взаємодія є необхідною частиною будь-якої соціальної взаємодії. Попередній аналіз процесу об'єднання індивідуального і соціального рівнів...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.4. Багатомірність саморефлексії культури
Феномен культури серед інших явищ громадського життя відрізняється особливою універсальністю й у той же час багатозначністю. Культура, яка свідомо чи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.2. Ритуали і соціальні інститути
Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.3. Загальна характеристика культури
Ні культура не може існувати поза людиною, ні людина - поза культурою. Проте у теоретичному аналізі вони повинні бути охарактеризовані як самостійні і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
Незважаючи на величезну кількість різних характеристик і визначень понять "особистість" та "індивід" для наших цілей можна вказати на кілька головних,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 2. Особистість як засновник "себе" і суб'єкт культури
Мабуть, тільки термін "людина" вживається вданий час настільки ж широко, як і "особистість". Трохи рідше вживаються терміни "індивід" ("індивідуум") і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.3. Культура як "диференційована єдність"
Чітке уявлення про "диференційовану єдність культури" як про відкриту і багатомірну систему дозволяє осмислити різноголосі культури одного часу як...
-
Аж до середини XX ст. "конструкція" особистості працювала цілком успішно. Але, починаючи з цього періоду чи ще раніш, різко міняються умови, назріває...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.12. Езотерична особистість
У кантівських системі та рішенні була одна слабка ланка-метафізичне, навіть почасти містичне тлумачення розуму, а, отже, і тих раціональних та моральних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.11. Криза європейської культури, особистості та суб'єктивності
У кантівських системі та рішенні була одна слабка ланка-метафізичне, навіть почасти містичне тлумачення розуму, а, отже, і тих раціональних та моральних...
-
Як відомо, середньовічна культура будується на основі християнського вчення. Але античне мислення й особистість, правда, в підлеглий переосмисленій ролі,...
-
Як відомо, середньовічна культура будується на основі християнського вчення. Але античне мислення й особистість, правда, в підлеглий переосмисленій ролі,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.8.1. Класифікація ігор. Тенденції розвитку
Коли ми говоримо про класифікацію ігор, необхідно розкрити специфіку структурування цього загального феномена, тобто застосувати дедуктивний метод...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7.1. Політика: ідеологія і практика
Прагнення до домінування одних людей і груп над іншими характерне насамперед для політичної й економічної сфер життя. У політиці це боротьба за владу, в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6.1. Людина сексуальна. Сексуальна культура
3. Фрейд відзначав, що "як в окремої людини, так і в розвитку всього людства тільки любов як культурний фактор діяв у розумінні повороту від егоїзму до...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6. Про природу любові і сакральності
Людина всередині об'єктивного Всесвіту, що спостерігається, знаннями про який вона зобов'язана науці ("науковій картині світу"), створює свій...
-
Наслідуючи методу сходження від абстрактного до конкретного, перейдімо від опису історичної еволюції інформаційної ємності людини до опису інформаційних...
-
Як відомо, передісторія сучасної людини налічує близько 6 млн. років. Можні стверджувати, що протягом цих мільйонів років людина "виходила" із тваринного...
-
Як відомо, передісторія сучасної людини налічує близько 6 млн. років. Можні стверджувати, що протягом цих мільйонів років людина "виходила" із тваринного...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.5.Становлення античної особистості
В античній культурі, де як відомо, міфологічні та релігійні початки значно слабшають, а держава має обмежений вплив на людину, вперше складається...
-
Термін "життєве середовище" охоплює такі окремі середовища, як природне і виробниче, середовище щоденних пересувань, відпочинку і домашнє середовище. Усі...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.3. Визначення ритуалів