Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в практичній діяльності, в різних сферах життя суспільства: політичній, дипломатичній, економічній, юридичній тощо. Інтегруючу роль у такій структурі освіти могла б виконувати соціологія культури - наука, вимушена через специфіку свого підходу до предмета черпати інформацію з різних галузей: лінгвістики, філософії, етнології, історії, соціології, економіки, біології та інших природничих наук.
Необхідно зауважити, що в соціологічному підході, який панував у всьому світі до недавнього часу, культура взагалі розглядалася як епіфеномен соціального. Якщо уподібнити суспільство організму (цей прийом дуже часто використовували ранні соціологи-теоретики), то культуру можна порівняти з якою-небудь із суспільних "залоз", що звичайно, важливо, але не визначає ні будови суспільного організму, ні норм і законів його функціонування та розвитку. Тому, хоча мова про вторинність не йшла, була висунута генеральна ідея про відставання культури від розвитку суспільства. Ця ідея неявно регулювала ставлення соціологів до культури, відштовхуючи на другий план усю пов'язану з культурою проблематику. На першому плані постійно знаходились проблеми соціальної структури, соціальної стратифікації, економіки, системної Побудови суспільства.
В останній час ситуація змінилася. На Заході зміни в розумінні культури та її місця у світі відбуваються вже кілька десятиліть і, накопичившись, призвели до кардинальних зрушень. У нас спостерігається інша картина: зміни виявилися надзвичайно різкими, але парадоксальним чином Україна і східноєвропейські країни в культурному розумінні, тобто в розумінні взаємовідносин культури і суспільства, виявилися в тій же (або приблизно в тій же) точці континууму соціокультурних змін, що і розвинуті країни Заходу.
Зрозуміло, останнє судження вимагає обгрунтувань. Спочатку необхідно довести, що подібний континуум існує. Сучасне розуміння культури швидше заперечує можливість її наявності. Розвиток уявлень про культуру і боротьба її за "суверенітет", проти ідеї вторинності, епіфеноменальності, "відсталості" тощо відбувалися під прапором постмодернізму, а постмодернізм взагалі заперечує можливість побудови таких великомасштабних систем, як загальна еволюція, світова система, різні глобальні континууми, де кожній соціальній одиниці знайдеться своє місце, завдяки чому вона органічно включиться у загальний універсальний взаємозв'язок. Треба зауважити, що у сучасному світі розвиток відбувається в бік розмивання і зменшення значимості великомасштабних структурних утворень, якими традиційно займалася і продовжує займатися соціологія. Паралельно і одночасно зростає роль культури в регуляції людської поведінки і створенні нових структур іншого плану, походження та іншого ступеня жорстокості та об'єктивності.
Крім аналітичних роздумів, є шле й оточуюча повсякденна реальність, аналіз якої показує, наскільки "окультурилося", наповнилося культурними змістами наше життя. У нас ніби зникла наївна віра в об'єктивність і приреченість суспільних процесів, разом з нею "розчинилися" і найрізноманітніші структури і системи, до яких ми причетні мало чи не з дня народження невловимою рукою долі. Розпалися об'єктивно значимі системи стратифікації, зникли кудись примусово обов'язкові способи життя, місце традицій займають стилі, життєві форми вільно вибираються, в поясненні, а відповідно, і в поведінці панує постмодерністське свавілля. Соціальні зміни отримують в основному культурну мотивацію. Всі ці явища свідчать про те, що культура прогресуючим чином переймає функції мотора, рушія суспільної зміни і розвитку.
Змінюється роль культури і в суспільстві, при цьому змінюється саме розуміння культури. Це вже не стільки пасивне відображення, пасивний зліпок з реальних процесів поведінки, скільки їх активна "форма". "Кодуючи", "драматизуючи" свою поведінку, співвідносячи її з міфом і архетипом, індивіди свідомо використовують культуру для організації і нормалізації власної діяльності. Тому було б нерозумно зараз посилатися на популярні кілька десятиліть тому уявлення про відставання культурного усвідомлення від реальних соціальних процесів; навпаки, тепер культура виявляється логічно і фактично попереду того, що відбувається в реальності.
У цілому можна сказати, що змінюється сам предмет науки. Відомий західний культуролог Х. Беркінг зауважив: "Там, де раніше було "суспільство"..., стала "культура". Змінюється і сама наука, проблематика культури поступово виходить на. передній план соціологічних дискусій. Мабуть, повинна заявити про себе і соціологія культури.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.8. Життєвий світ
Е. Гусерль розглядав проблематику життєвого світу в рамках філософської дисципліни, яку він називав феноменологічною психологією і предмет якої визначав...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.5. Дві соціології
Розуміюча соціологія Макса Вебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічному мисленні, яку можна назвати традицією розуміючої соціології....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.9. Когнітивна мікросоціологія
Когнітивна мікросоціологія, як ми позначаємо цей напрям за К. Кнорр-Цетиною, зосереджується на аналізі повсякденного життя, ситуаційних взаємодій,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.14. Механізм повсякденної типізації
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.13. Кінцеві ділянки значень
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Функції культури
Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - ВСТУП
Курс соціології є обов'язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Вступ до філософії - Лузан А. О. - 1.4 Філософія в системі культури
Як би ми не визначали культуру - чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ОГЮСТ КОНТ (1798-1857)
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Виникнення та формування соціологічної думки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методи соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Порядок і прогрес. Статика і динаміка
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Психологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Політологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Історія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що - соціологія це звичайна...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ