Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання. Соціологія культури, як і соціологія в цілому, розвивалася в нашій країні досить важко, часом навіть драматично. Саме неприйняття і невизнання соціології як науки, прагнення включити її в лоно історичного матеріалізму, а іноді й просто підмінити її, довгий час заважало визначити статус соціології, виявити предмет її дослідження та її структуру. Крім усього іншого, соціології приходилося буквально "вириватися" з пут так званої паліативної соціології, яка намагалася перетворити її в такий різновид знання, що не пояснювало, а виправдувало дійсність. Незважаючи на те, що предметна галузь соціології дотепер продовжує уточнюватися і диференціюватися, на сьогодні майже загальноприйнятим є погляд на її структуру, за яким існує три рівні соціологічного знання: фундаментальна загально соціологічна теорія; галузеві та спеціальні соціологічні теорії чи теорії "середнього" рівня; емпірична соціологія. Якщо йти за цим поглядом, то соціологія культури виявляється серед спеціальних соціологічних теорій, які розкривають два основних типи соціальних зв'язків: між суспільною системою в цілому і даною сферою громадського життя, а також властиві останній внутрішні взаємозв'язки.
Певні труднощі у визначенні предмета соціології культури пояснюються багатьма обставинами: багатомірністю самого "явища" культури; багатозначністю дефініцій культури, що відбивають як структурну складність самого поняття культури, так і багатоаспектність її досліджень, що аналізують реальні зв'язки культури і суспільства; тривалими дискусіями про можливості існування соціології як самостійної науки і соціології культури, зокрема. До цього варто додати, що соціологія культури довгий час розвивалася як соціологія мистецтва, що, безперечно, звужувало рамки її предметного дослідження. Так, у нашій вітчизняній соціології культури в 20-30 роки минулого сторіччя серед інших напрямів важливу роль відігравало так зване "соціологізоване мистецтвознавство", що розвивалося, як і деякі інші напрями, у руслі соціологічного редукціонізму.
Існували й існують спроби розширювального тлумачення предмета соціології культури. Так, І. Вітаньї, визначаючи, як відноситься соціологія культури до соціології, стверджує, що соціологія культури є не просто якоюсь частиною чи галуззю соціології, а охоплює проблематику громадського життя в цілому з іншого погляду, ніж соціологія. Інакше кажучи, "вони відрізняються один від іншого не обсягом досліджуваного явища, а тим, що той самий предмет розглядається ними з різних боків" Подібне тлумачення предмета чи об'єкта соціології культури ми знаходимо у Раймонда Уільямса, який виділяє серед великого переліку об'єктів дослідження ідеологічну домінанту. Він визначає соціологію культури як культурну соціологію і вважає, що вона "має справу із соціальними процесами всього культурного виробництва культури, які можуть бути названі ідеологічними".
Культура як явище багатомірне є об'єктом і соціологічного, і філософського, і культурологічного аналізу. Існують й інші науки, о безпосередньо пов'язані з дослідженням культури. Тому, можливо, точніше говорити про культурологію (як наукову і навчальну дисципліни) і про культурологічне знання, що, звичайно ж, не обмежується соціологічним, філософським, етнографічним та іншими підходами. Деякі українські дослідники, говорячи про культурологічне знання, пропонують поділяти його на гуманітарне культурознавство і соціальну культурологію.
Важливою рисою соціальної культурології вони вважають те, "що соціологічний погляд не обмежується власне духовними явищами, і тим більше проблемами художньої культури, а проникає в культурний підтекст і зміст процесів та подій, що відбуваються в суспільстві, таких, як зміна технологій і соціальних структур, революції, реформи, війни тощо. Бигьше того, об'єктом уваги такого культурознавства стає і повсякденне життя суспільства.
Ця позиція схожа до поглядів І. Вітаньї, що поділяє культуру відповідно до роду об'єктивацій на:
Матеріальну культуру;
Соціальну культуру, тобто культуру колективного спілкування;
Духовну культуру.
Множинність поглядів дозволяє говорити про принципову відкритість дослідження проблеми предмета соціології культури (соціальної культурології, культурної соціології - це всі дуже близькі поняття). Але ця множинність, звичайно ж, припускає наявність загальних характеристик, що дозволяють у контексті усього вищесказаного вважати, що соціологія культури, яка є складовою частиною культурологічного (і соціологічного) знання, виступає як самостійна наука, що має власний предмет дослідження. Важливо, щоб при вивченні культури не зводити аналіз або до "чистого" соціологізму, або до опису й аналізу культурних цінностей, незважаючи на їхнє "побутування" у системі соціальних зв'язків.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.8. Життєвий світ
Е. Гусерль розглядав проблематику життєвого світу в рамках філософської дисципліни, яку він називав феноменологічною психологією і предмет якої визначав...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.5. Дві соціології
Розуміюча соціологія Макса Вебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічному мисленні, яку можна назвати традицією розуміючої соціології....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.2. Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.9. Когнітивна мікросоціологія
Когнітивна мікросоціологія, як ми позначаємо цей напрям за К. Кнорр-Цетиною, зосереджується на аналізі повсякденного життя, ситуаційних взаємодій,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.13. Кінцеві ділянки значень
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.14. Механізм повсякденної типізації
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.2 Предмет, структура та метод соціології
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Всю структуру соціологічних знань поділяють на три основних рівні, які розрізняються глибиною соціологічного аналізу суспільних явищ та широтою...
-
"Якщо філософії культури вдасться схопити і виявити... певні загальні й типові характеристики процесу формотворення..., то можна буде вважати, що вона...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Структура соціологічних знань
Щоб не формувалася хибна думка стосовно соціології (що це світоглядна наука), потрібно знати, що вона опирається на міцну практичну базу і, крім того,...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - Розділ 2. КУЛЬТУРА, СУСПІЛЬСТВО ТА ІНДИВІД
Основне поняття - культура - суспільство - цінності - соціалізація - підсвідоме - самоусвідомлення - ідентичність З Поняття КУЛЬТУРИ і СУСПІЛЬСТВА, що їх...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА
Історія кожної науки - це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Економічна соціологія - одна із наймолодших гілок соціологічної науки. Вона отримала своє визнання лише наприкінці 50-х років XX століття. Становлення...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет і методологія соціологічного пізнання
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання