Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне перевизначення ситуації (наприклад, Марксове) ніколи не змінить ситуацію цілком і повністю: міняються лише її певні аспекти, а "життя в цілому, що складається з результатів міріадів минулих дрібних і великих, приватних і глобальних подібних же перевизначень, залишається в основному таким же, як і раніше. По-друге, великомасштабне перевизначення ситуації (наприклад, Марксове або те, про яке писав Вебер) - неодноразовий і миттєвий акт. Він припускає "боротьбу за розуми", пропаганду, переконання, що сама по собі - досить тривалий процес. Як писав Маркс, "ідея, яка опанувала масами, стає матеріальною силою".
Мабуть краще сказати так: матеріальною силою стає ідея, що опанувала масами. Саме тоді, коли ідея опанувала масами, відбувається перевизначення, виникає нова об'єктивна ситуація. Далі відбувається інституціоналізація ідеї, структурування мас і все інше! завдяки чому нова ситуація стає об'єктивною для кожного
Члена суспільства. Це дуже довгий і складний процес. Ще одне уточнення: скільки-небудь значущі (тобто породжуючі нове середовище діяльності) перевизначення ситуації не відбуваються коли завгодно і за чиїмось довільним бажанням. Це твердження має (але тільки на перший погляд) двозначний характер, тому що можна сказати, що тут набирають сили об'єктивні обставини діяльності, які існують і які не змінити ніякими визначеннями та перевизначеннями, тобто ніякими зусиллями ідеального характеру. А справа в тому, що саме ці об'єктивні обставини є об'єктивованими продуктами колишніх, що давно здійснилися, визначень і перевизначень, а питання про те, якою мірою вони допустять, а якою не допустять нові визначення ситуації, є питанням специфічної логіки культури. Рух пізнання, історії, суспільства відбуваєтеся відповідно до цієї логіки, і в цьому розумінні вони не довільні та не випадкові, хоча і є результатом суб'єктивних дій і думок.
У даному розділі відзначені основні віхи розвитку соціології як культурного аналізу. Визначення культури, що відповідало б такому баченню соціології, - це визначення репрезентативної культури, пропоноване Фр. Тенбруком. Головна характеристика репрезентативної культури полягає в тому, що всі уявлення, ідеї, світогляди, переконання, вірування тощо, які входять до неї, є діючими завдяки їх активному чи пасивному визнанню. Іншими словами, це ті ідеї, уявлення, що у сукупності складають генеральне визначення ситуації нашого життя. Об'єктивні структури й інститути, точніше кажучи, наші уявлення про них як про об'єктивні речі разом з нашими уявленнями про характер цієї об'єктивності також входять у дане визначення, тобто є елементами репрезентативної культури. Якщо наведене судження справедливе, то соціологія як культурний аналіз виявляється ширшою і масштабнішою, ніж об'єктивістська, натуралістична соціологія, тому що вона припускає не тільки об'єктивне вивчення соціальних явищ і процесів, але і вивчення їх передумов та умов цієї об'єктивності. При цьому соціологія виникає і продовжує існувати як наука про культуру.
1.12. Логіка й історія повсякденності
У цьому параграфі хотілось би зупинитись на деяких категоріях, поняттях й узагальненнях, що вводять у своєрідну сферу соціології культури, яку можна назвати соціологією повсякденності. У західній соціальній науці аналіз повсякденності має солідну традицію, в основному в руслі аналітичної філософії і соціальної феноменології. Дійсний виклад спирається на соціально-феноменологічні студи Альфреда Шюца і його послідовників.
Розвиток феноменологічних ідей у соціології призвів до створення "прикладної меніпеї" з точно таким же, як у меніпеї, ставленням до "нормальної" дійсності. Меніпея - це жанр, названий за іменем ІІІ ст..до н. е. Меніпа з Гадари. М. М. Бахтін, характеризуючи меніпею, особливо підкреслював такі її особливості, як сполучення неприборканої фантазії з постановкою глибоко світоглядних проблем, причому, писав він, смілива фантастика й авантюра мотивуються і виправдовуються "суто ідейно-філософською метою - створювати виняткові ситуації для провокування й досліджування філософської думки". Бахтін дав таку методологічну характеристику меніпеї: це морально-психологічний експеримент, порушення нормального загальноприйнятого ходу подій, створення виняткових ситуацій, що випукло провокує, демонструє і провокує думки і уявлення, якими є експерименти Г. Гарфинкеля, творця так званої етнометодології. Суть етнометодологічного експериментування полягає в несподіваному порушенні загальноприйнятого і нормального ходу подій, що дозволяє виявити зміст і форми повсякденних "ідей" та уявлень, що не виявляються при нормальному ході життя. Завдяки випробуванню, провокуванню повсякденності, остання, реагуючи, "видає" таємні механізми свого устрою, так само як філолофсько-етична ідея, провокована в меніпеї, виявляє свої приховані висновки і наслідки, що зовсім не очевидні при її "нормальній" реалізації.
Виникає запитання: навіщо взагалі потрібно порушувати звичні устояні структури повсякденних взаємодій? Хіба саме повсякденність не є чіткою і прозорою сферою життя, що не вимагає рефлексивного розгляду? Однак ця чіткість удавана. Повсякденність здається чіткою не тому що відрефлексована, а тому що вислизає від рефлексії. "Звичайне життя" не аналізують доти, поки його не порушить яка-небудь надзвичайна подія. Зіштовхнувшись з таким порушенням, "повсякденні діячі" прагнуть насамперед "нормалізувати" ситуацію, увести її в рамки повсякденності і лише після цього приступають до дослідження фактора, який порушив хід нормального життя, що вже інтерпретується як нормальне, повсякденне явище.
Суть цієї ідеї можна продемонструвати на прикладі одного з гарфінкелівських експериментів. У ході нормальної, звичайнісінької розмови експериментатор починає наближати своє обличчя до обличчя нічого не підозрюючого партнера. Партнер ніяковіє, відсувається і, нарешті, усвідомлює, що ситуація змінилася, і він бере участь у якійсь іншій взаємодії, відмінній від тієї, яку він припускав раніше. Типову реакцію випробуваного можна сформулювати так: "Ти що, ненормальний?" Деякі сприймали дії експериментатора як дії, мотивовані сексуальними спонуканнями, а хтось бачив у ньому хворого.
Ці оцінки були перевизначенням ситуації. Будучи перевизначеною, ситуація "нормалізувалась", знову ставала ситуацією повсякденності, оскільки кожний з випробуваних знав, що потрібно робити, якщо партнер хворий, як поводитися з "шизофреніком" чи з безцеремонним залицяльником. Ситуація могла видатися важкою, неприємною, але вона виключалася з розряду незрозумілих і безглуздих.
Нормалізація ситуації відбувалася завдяки приписуванню партнеру якогось типового мотиву, тобто завдяки типізації особистості партнера-експериментатора ("хворий", "залицяльник" тощо), і на цій основі типізувалася "нова" взаємодія. Вона цілком укладалася в сферу повсякденності і бачилася як каузально детермінована саме цією типовою особистістю. Учений, який вирішив піддати таку ситуацію науковому дослідженню, природно, "пішов би" за ланцюжком причин і наслідків для того, щоб знайти джерело порушення, і визначив би, що це або психофізіологічні особливості особистості порушника, або особливості його виховання в ранньому віці, або особливості середовища тощо. Але з повною впевненістю можна стверджувати, що в поле його зору не потрапив би сам процес перевизначення ситуації, усі пов'язані з ним проблеми: як людина усвідомлює, що взаємодія не відповідає власній нормі, як "нова" взаємодія типізується тим чи іншим способом, де джерело і який "репертуар" типів, яким користаються "повсякденні діячі", які необхідні і достатні ознаки того чи іншого типу, яка логічна структура повсякденної інтерпретації тощо. Відповісти на ці запитання - значить зрозуміти формальну структуру повсякденності. Поки це не зроблено, чіткість і прозорість повсякденного життя уявляються оманними. Повсякденне життя не настільки зрозуміле, наскільки ми приймаємо на віру, що воно таке, і не тільки "повсякденні діячі", алеіфахівці-соціологи. Останні, як говорив Гуссерль, сприймають його як основу, необхідну передумову для дослідження, але воно не стає дослідницькою темою. А увага до цієї теми необхідна, щоб прояснити й уточнити фундаментальні методологічні принципи соціальних наук.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.5. Дві соціології
Розуміюча соціологія Макса Вебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічному мисленні, яку можна назвати традицією розуміючої соціології....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.8. Життєвий світ
Е. Гусерль розглядав проблематику життєвого світу в рамках філософської дисципліни, яку він називав феноменологічною психологією і предмет якої визначав...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.14. Механізм повсякденної типізації
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.13. Кінцеві ділянки значень
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.9. Когнітивна мікросоціологія
Когнітивна мікросоціологія, як ми позначаємо цей напрям за К. Кнорр-Цетиною, зосереджується на аналізі повсякденного життя, ситуаційних взаємодій,...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 2. Поняття і сутність культури
Існує багато визначень культури. Одні під культурою розуміють цінності духовного життя, інші, звужуючи це поняття, відносять до культури лише ідеологію,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Функції культури
Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - РОЗВИВАЮЧИ СОЦІОЛОГІЧНЕ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ
Навчитися мислити соціологічно, тобто, іншими словами, засвоїти широкий погляд на речі, означає розвивати й плекати свою уяву. Як соціологи, ми,...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Визначення поняття "соціологія"
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті "Про предмет соціології...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.1. Поняття культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Основні категорії соціології. Зміст поняття "соціальне"
Категорії соціології - це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти Ц об'єкта соціології, тобто суспільства....
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 1. Поняття, зміст, функції культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Поняття соціології. Її об'єкт та предмет
Курс соціології є обов'язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - ГОЛОВНІ ТЕМИ
Готуючи текст цього видання, я переглянув його радикально й доскіпливо. Всі дані були приведені до сучасного стану. Я використав матеріали найостанніших...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - ПЕРЕДМОВА
Рекомендовану книгу можна віднести до українських підручників нового покоління. В ній викладається сучасне соціологічне знання, зі всіма його...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - ПРО ЦЮ КНИЖКУ
Готуючи текст цього видання, я переглянув його радикально й доскіпливо. Всі дані були приведені до сучасного стану. Я використав матеріали найостанніших...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури