Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 3.2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення конфліктів
Перші експерименти з конфліктами були досить простими у процедурному відношенні. Вони грунтувалися на тому, що експериментатор за допомогою спеціальних прийомів створював ситуацію, яка ставила б людину в умови конфлікту. До таких прийомів у своїх дослідженнях вдавалися О. Р. Лурія (1930), Н. Міллер (1944). Це були одні з найбільш ранніх досліджень конфліктів. Наступні автори удосконалювали методичні процедури експериментального дослідження конфлікту. Проте багато в чому їхні висхідні установки не дуже змінювалися. Таким чином зберігалася переконаність у тому, що конфлікт можна створити "ззовні".
Чи не найбільшу кількість методичних процедур для експериментального вивчення конфлікту запропонували представники бі-хев і ори стичного підходу.
Серед розроблених ними експериментальних ігрових процедур Д. Прюітт (1983) виділяє такі види:
- матричні ігри (на зразок "дилеми в'язня");
- переговорні ігри (в яких учасники вступають у комунікацію один з одним, намагаючись досягнути одностороннього чи взаємного виграшу);
- коаліційні ігри (ті, які передбачають формування учасниками коаліцій всередині групи);
- локомоційні ігри (з рухом сторін у напрямку поставленого завдання або обраної учасниками мети);
- соціальні ігри-пастки (соціальні задачі-дилеми).
Значного поширення набула так звана "дилема в'язня". Саме за допомогою цієї гри було проведено значну кількість різноманітних експериментальних досліджень. Вона грунтується на необіхевіористському аналізі діадичної взаємодії, яка розглядає соціальну поведінку як процес обміну, що детермінується співвідношенням "винагороди" та "платежу", виграшу та втрати. За Хомансом, основний принцип діадичної взаємодії звучить так:
"Індивід матиме позитивні почуття до іншого, коли втрати від такого ставлення не будуть перевищувати отримуваних від нього вигод".
Гришина вважає, що так само можна охарактеризувати і взаємини складнішого характеру - наприклад, взаємини між людиною та організацією. У таких випадках винагорода може мати складніший характер - наприклад, соціальне схвалення. Відповідно, "коли дії певної особистості не приводять до винагороди, якої вона очікує, або приводять до покарання, якого вона не очікує, тоді більш імовірно, що ця особистість поводитиметься агресивно, причому результати подібної поведінки мають більше виправдання для тієї ж самої особистості". Фотєв вважає, що це положення має для Хоманса аксіоматичне значення під час пояснення конфліктів та конфліктних ситуацій у соціальному житті людей.
Саме на цьому і заснований методичний принцип побудови "дилеми в'язня". Це задана учасникам експерименту ситуація з відповідною матрицею виграшів та втрат залежно від обраної ними стратегії поведінки.
Сутність дилеми в'язня полягає у такому. Двох людей затримано за підозрою у скоєнні якогось злочину. Але доказів недостатньо для їхнього засудження. Подальше залежить від їхньої поведінки. Якщо вони не зізнаються, їх засудять на відносно короткі терміни ув'язнення за інші правопорушення. Якщо вони обидва зізнаються, їх засудять, але при винесенні вироку врахують щиросердне зізнання; терміни ув'язнення будуть скорочені. Якщо один з них зізнається, а інший ні, то той з них, хто допоміг розслідуванню розкрити злочин, отримає зовсім незначний термін, зате інший - максимальний. Наприклад, якщо вони обидва не зізнаються, їх чекає по 2 роки ув'язнення; у випадку зізнання обох - по сім років; якщо зізнається один, він отримає 4 місяці, тоді як інший - 10 років.
Побудова "дилеми в'язня" ставить учасників експерименту перед вибором між кооперацією та суперництвом. Вважається, що кооперативним вибором буде вибір "незізнання". Він демонструє довіру до партнера, хоча і містить певний ризик. Навпаки, "зізнання" - це стратегія суперництва, спрямована на отримання переваги. Якщо один з підозрюваних не зізнається, то іншому повезе, і він, як то кажуть, легко відбудеться. З іншого боку, якщо зізнаються обидва партнери, тоді, звичайно, термін їхнього перебування за гратами буде досить солідним, проте однаковим. Отже, обираючи стратегію "зізнання", учасник експерименту або обіграє іншого, або, щонайменше, не програє йому.
Застосування "дилеми в'язня" дає змогу виявити типи психологічних орієнтацій, які визначають поведінку досліджуваного у подібних соціальних ситуаціях. Дойч застосовував таку методичну процедуру у своїх дослідженнях. Він виділив три типи мотивів, які найімовірніше виявляються в інтерперсональних ситуаціях: кооперативна орієнтація, коли людина прагне до досягнення власного благополуччя, реалізації власних інтересів, але при цьому зацікавлена у благополуччі інших; та індивідуалістична - прагнення до реалізації власного інтересу та відсутність будь-якої турботи про благополуччя інших; конкурентна - індивід орієнтується не просто на певні досягнення для себе, але й прагне отримати при цьому більше за інших. Дальші дослідження розширили перелік соціальних мотивів, які виявляються у ситуаціях експериментальних ігор.
До мотивів максимізації загального виграшу (кооперативна), максимізації власного виграшу (індивідуалістична) та максимізації відносного виграшу (суперництво або конкуренція) було додано мотив максимізації виграшу іншого (альтруїзм). Подальші дослідження у галузі експериментальних ігор ще збільшили кількість можливих варіантів дій їхніх учасників за рахунок мотивів мінімізації виграшу іншого (агресія) та мінімізації відмінностей між власним та чужим виграшем (рівність).
Існує кілька модифікацій "дилеми в'язня". Окрім того, можуть варіюватися різні змінні. Наприклад, статус та характеристики уявного іншого, може забезпечуватися вільна комунікація та можливість реальних переговорів, відповіді іншого можуть бути спеціально підготовані експериментатором та пропонуватися обом учасникам або одному з них. Існують також інші варіанти дилем, у тому числі для багатьох учасників (наприклад, дилема спільних пасовиськ).
Унаслідок проведених експериментів Було отримано дані про особистісні характеристики, які впливають на вибір типових відповідей у грі.
Схожі статті
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 2.3. Когнітивний та діяльнісний підходи до конфліктів
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 2.1. Вивчення конфліктів у першій пол. ХХ ст
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки;...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 2.2. Вивчення конфліктів у другій пол. ХХ ст
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об'єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних...
-
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки;...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 3.1. Методологічні принципи дослідження конфліктів
1. Методологічні принципи дослідження конфліктів. 2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 3. Методи дослідження конфліктів у психології
1. Методологічні принципи дослідження конфліктів. 2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Когнітивний підхід
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Теорія організаційних систем
Наступним із сучасних підходів до вивчення конфлікту є теорія організаційних систем. Ця теорія з'явилася як альтернатива мотиваційного підходу і сьогодні...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Мотиваційний підхід
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об'єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Психоаналітичний підхід
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки;...
-
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних...
-
Історія людської цивілізації насичена різноманітними конфліктами. Одні конфлікти охоплювали цілі континенти, десятки країн та народів, інші затягували...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Соціотропний підхід
У 20-30 роки XX століття на проблему конфліктів звернули увагу соціальні психологи. На думку англо-американського психолога У. Мак-Дауголла, конфлікти у...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - а) еволюція філософських уявлень про конфлікт
А) еволюція філософських уявлень про конфлікт Виникненню конфліктології як відносно самостійної теорії та практики в кінці 50-х років XX століття...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Інтеракціоністський підхід
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Соціометричний підхід
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Біхевіористичний підхід
Знання про закономірності суспільного життя, отримані унаслідок експериментальних досліджень антропологів та соціологів, мають величезне значення для...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Фрустраційно-агресивний підхід
Знання про закономірності суспільного життя, отримані унаслідок експериментальних досліджень антропологів та соціологів, мають величезне значення для...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Теорія групової динаміки
Німецько-американський психолог К. Левін є автором теоретико-польової концепції особистості в психології. З 1933 року жив і працював у США, де намагався...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Теорія і практика переговорного процесу
На межі 60-70-х років XX століття почала формуватися теорія переговорного процесу як окремий напрям вивчення конфліктної взаємодії. Поява цього підходу...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Етологічний підхід
Початок етологічного підходу до проблеми конфлікту був покладений у 30-ті роки XX століття роботами австрійського природодослідника К. Лоренца. Етологія...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 1.4. Передумови формування конфліктологічних ідей
А) еволюція філософських уявлень про конфлікт Виникненню конфліктології як відносно самостійної теорії та практики в кінці 50-х років XX століття...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - б) Проблема насильства та ненасильства у релігійних вченнях
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних...
-
Конфлікти є невід'ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того,...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 1. Загальні проблеми психології конфлікту
Конфлікти є невід'ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того,...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 1.2. Конфлікт: поняття та предмет вивчення
Поняття конфлікту належить і повсякденній свідомості, і науці. Проте наука наділяє його своїм специфічним змістом. Кожен з нас інтуїтивно знає, що таке...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - в) практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - ВСТУП
Конфлікти є невід'ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того,...
-
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - Діяльнісний підхід
Принцип єдності свідомості та діяльності є одним з ключових у сучасній психології. Застосування діяльнісного підходу до вивчення конфліктів дає змогу...
-
Конфлікти існували завжди, починаючи з тих часів, коли люди почали усвідомлювати свої взаємини з навколишнім світом. Проте конфліктологія виникла...
Психологія конфлікту - Долинська Л. В. - 3.2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення конфліктів