Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Лукич (псевдоніми: Данило Демонтар, В. Лавров, В. Левченко та ін.)

Український письменник, публіцист, видавець, літературознавець

Народився 2 вересня 1856 р. в с. Белзка (нині с. Гончарівка Золочівського району Львівської області) в родині селянина.

Навчався в Золочівській та Бережанській гімназіях. У 1879 р. закінчив Львівський університет. Із 1880 р. розпочав юридичну практику: займався нотаріальними справами в містах Болехові, Стриї, Станіславі.

Навчаючись в університеті, став активним членом гуртка академічної молоді. З 1876 р. увійшов до складу редколегії студентського журналу "Друг", проводив організаторську роботу. Був спец редактором альманаху "Дністрянка".

1880 р. опублікував у журналі "Зоря" історико-літературну розвідку про Марусю Чурай; 1881 р. разом з І. Франком уклав антологію української поезії. Редагував популярний довідник для селян (1885), альманах "Ватра" (1887), журнал "Зоря" (1890- 1896).

В. Левицький відомий як публіцист і видавець. У 1880-1885 pp. випускав ілюстровані календарі "Просвіти", до яких готував переробки та переклади оповідань, написав 10 есе про відомих письменників.

У травні 1916 р. за його редакцією вийшов перший номер часопису "Письмо з "Просвіти". З приходом на Західну Україну російських військ видавництво та бібліотека були перевезені до Відня. Значну увагу приділяв встановленню літературних і культурних зв'язків з Україною. "Просвіта" видала низку ілюстрованих літературних збірників В. Левицького: "Рідний зільник" (1891), "Левада" (1892), "Рідна стріха" (1894), "Рокова хвиля" (1917).

Ще за життя В. Левицького фахівці дали високу оцінку його критико-аналітичних студій "Закордонна Русь", "Угорська Русь, її розвій і теперішній стан", "Павло Полуботок, наказний гетьман України".

Найпліднішими у творчості В. Левицького як публіциста, літератора, народознавця були роки редагування "Зорі" (1890- 1896). У цей період він підтримував тісні наукові та літературні зв'язки з І. Франком, який високо оцінив творчі можливості В. Левицького, статті-огляди "З останніх десятиліть XIX віку" (1901).

Серед народознавчих праць заслуговує на увагу дослідження "Як живеться українському народові в Австрії" (1915), "Релігія і наука: великодні гадки" (1938) та ін. У філософських працях ученого розглядаються проблеми буття: "Гадки про життя" (1928), "Революційні течії в сучасній фізиці" (1930), "Старт ідеї - нові думки" (1931), "Свобода волі в світлі сучасної фізики" (1936).

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Лукич (псевдоніми: Данило Демонтар, В. Лавров, В. Левченко та ін.)

Предыдущая | Следующая