Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - БАРВІНСЬКИЙ Володимир Григорович

(псевдоніми - Василь Барвінок, Ришмидинов та ін.)

Український письменник, публіцист, громадський діяч

Народився 25 лютого 1850 р. в с. Шляхтинці (нині с. Гніздичка) Тернопільської області в родині священика. У 1872 р. В. Барвінський закінчив юридичний факультет Львівського університету. З 1868 р. один із членів-засновників львівської "Просвіти", "Рідної школи", редактор журналу "Правда" (1876-1880). Засновник, видавець, редактор газети "Діло" (1880-1883), де виступав з публіцистичними статтями, оповіданнями, повістями. І. Франко позитивно оцінював деякі статті В. Барвінського, гостро критикував інші за обмеженість ідейно-естетичної програми.

У 1880 р. Барвінський організував перші українські народні віча у Львові, на яких виголошувалися гасла щодо правового становища галицьких українців. Намагався досягти порозуміння народовців зі старорусинами. Підтримував зв'язки з М. Костомаровим, П. Кулішем, М. Драгомановим. Автор повістей "Скошений цвіт" (1877), "Сонні мари молодого питомця" (1879), оповідання "Безталанне сватання" та ін. Друкував просвітянські брошури для селян "Вексель і лихва - наша біда!" (1875), "Тридцять літ тверезості" (1876).

На благодійний внесок В. Барвінського "Просвіта" заснувала стипендійний фонд для бідної молоді. Його, як і брата Олександра, радянська історіографія вважала українським "буржуазним" письменником, керівником українських буржуазних націоналістів на Західній Україні.

Помер 3 лютого 1883 р. Похований у Львові. На вшанування пам'яті свого редактора "Просвіта" у 1884 р. видала окремою книжечкою "Спомини про життя і діяльність Володимира Барвінського", що користувалася в народі великою популярністю.



Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - БАРВІНСЬКИЙ Володимир Григорович

Предыдущая | Следующая