Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЗАРЕВИЧ Федір Іванович (псевдоніми: Юрко Ворона, Ф. Чорногір та ін.)

Український письменник, публіцист і видавець

Народився 30 вересня 1835 р. у м. Славське (нині смт Сколівського району Львівської області) в родині священика.

Навчався у гімназіях м. Станіслава та Самбора, але закінчити цей навчальний заклад не вдалося, оскільки його було виключено за участь в учнівському русі, що протистояв шовіністичним настроям і нападкам польської молоді. Трудову діяльність розпочав дрібним службовцем. У 60-х роках був активним діячем народовського руху.

Близько 1861 р. переїхав до Львова. У 1862-1863 рр. був редактором і видавцем журналу "Вечерниці", з 1867 р. - газети "Русь". За його підтримки в 1873 р. у Пешті вийшли "Газета для народних вчителів" та інші українські видання.

Політичні погляди визначаються його належністю до перших "народовців" - найпрогресивнішої на той час політичної течії в Галичині. Він боровся проти ополячення та онімечення України і робив усе можливе для здобуття нею державності.

Публіцистична спадщина невелика, але яскрава й вагома - це аналітичні матеріали про становище українського селянства, роль інтелігенції в керівництві просвітницьким рухом у Галичині, міжнаціональні відносини тощо.

Творчий доробок Ф. Заревича як письменника - 17 прозових творів, драма, два вірші. Перші його вірші - "Руський борець" та "Пересторога другу" були опубліковані в 1860 р. в альманасі "Заря галицкая яко альбум на год 1860". Серед найкращих прозових творів - реалістична повість з життя Галичини 1830-1840 рр. "Хлопська дитина" (1862), романтично-психологічне оповідання "Вітренниця" (1868).

Автор низки оповідань на соціально-побутові теми: "Чудний цвіт", "Родина", "У страха очі великі", "Дві сестри", "Німа", "Син опришка"; повісті "Хто не любив", драма "Бондарівна" (1872).

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ЗАРЕВИЧ Федір Іванович (псевдоніми: Юрко Ворона, Ф. Чорногір та ін.)

Предыдущая | Следующая