Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович

Визначний державний і політичний діяч України, письменник

Народився 7 серпня 1880 р. в с. Великий Кут на Херсонщині (нині Кіровоградська область) у родині чабанів.

Навчався на юридичному факультеті Київського університету. Був одним з організаторів Революційної української партії (РУП), членом ЦК Української Соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), редактором її друкованого органу "Боротьба".

Упродовж 1903-1917 рр. часто змушений був перебувати в еміграції. Нелегально приїздив до Росії, був неодноразово заарештовуваний. Співпрацював у журналах "Дзвін" та "Украинская жизнь", що виходили у Москві.

Під час революційних подій 1917-1919 рр. - активний учасник українського національно-визвольного руху. Був головним редактором "Робітничої газети", лідером УСДРП, членом та заступником голови Центральної ради і першим головою її Генерального секретаріату - автономного уряду України. Брав участь у складанні універсалів Центральної ради. У травні 1917 р. очолював українську делегацію, яка передала Тимчасовому уряду вимогу Центральної ради про надання Україні автономії. 29-30 червня

1917 р. вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві. За Гетьманщини 1918 р. очолив Національний союз і брав

Активну участь в анти гетьманському повстанні. З листопада

1918 р. до лютого 1919 р. був головою Директорії. У своїй діяльності обстоював про соціалістичну орієнтацію і мав розходження щодо цього з С. Петлюрою та іншими. Не досягнувши порозуміння, вийшов з Директорії і 1920 р. виїхав за кордон. Його приваблювали комуністичні ідеї рівності й справедливості. У Відні створив "Закордонну групу українських комуністів" і спрямовував її роботу. Згодом переїхав до Чехословаччини.

Під впливом політичних реалій його погляди змінилися. У своїй праці "Відродження нації" він висловлювався за своєрідний шлях розбудови України, повну політичну її незалежність і тісні дружні взаємовигідні відносини між націями. Перебуваючи за кордоном, від імені групи лівих соціалістів намагався домовитися з урядом Леніна про самостійність радянської України.

У 1920 р. повернувся в Україну, однак, не досягши угоди з більшовиками щодо запровадження власної концепції створення уряду Української PCP, знову виїхав за кордон. Приїздив в Україну ще кілька разів, проте після того, як у листі до ЦК РКП(б) висловив невдоволення національною політикою радянського уряду, порушенням демократичних принципів керівництва, повертатися на Батьківщину йому вже не дозволяли.

Оселившись в 20-х роках у Франції, залишив політичну діяльність, цілковито присвятивши себе літературі та публіцистиці.

Літературну діяльність В. Винниченко почав 1902 р. Його оповідання, написані напередодні і під час революції 1905- 1907 p. ("Біля машин", "Голота", "Хто ворог", "Раб краси"), вирізнялися актуальною соціальною тематикою, новаторською художньою манерою письма і мали здебільшого реалістичний характер. Романи "На терезах життя", "Чесність з собою", "Заповіт батьків", драма "Щаблі життя" позначені проповіддю класового миру, прославленням ніцшеанської моралі "чесності з собою", що виправдовувала брехню, зраду, цинізм. Суперечливість світоглядних позицій В. Винниченка відобразилася у його п'єсах ("Дисгармонія", 1906; "Великий Молох", 1907; "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", 1911). У перші еміграційні роки В. Винниченко написав цикл психологічних оповідань з історії свого дитинства ("Намисто", 1921-1923 та ін.). Він автор першого в українській літературі утопічного роману "Сонячна машина" (1921-1924). Інші твори соціально-утопічного спрямування - романи "Нова заповідь" (1931-1933), "Вічний імператив" (1936), "Лепрозорій" (1938) - містили критику капіталістичної системи. Рішуче засуджував фашизм, виступав за мир та роззброєння.

Загалом перу письменника належить понад 100 п'єс, оповідань, статей з різних проблем. Його "Заповіт борцям за визволення", як і багато інших творів, актуальні й сьогодні.

Помер 6 березня 1951 p. у Парижі.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович

Предыдущая | Следующая