Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - КРАВЦІВ Богдан

Український поет, публіцист, громадський діяч

Народився 1904 р. в с. Лопянка (нині Рожнятинського району Івано-Франківської області) в родині священика. Навчався у Львові в Українській академічній гімназії, Українському таємному (1923-1925), а згодом - у Львівському університетах.

Вірші почав писати ще в гімназії. Перший з них був опублікований у щомісячнику "Український пласт" 1922 р. У студентські роки брав активну участь в У ВО та ОУН. У 1927 р. - учасник Першої конференції українських націоналістів у Берліні; у 1928-1929 рр. - голова Союзу української націоналістичної молоді.

У лютому 1929 р. був призначений першим провідником Крайової екзекутиви ОУН. Кілька разів його заарештовували: у листопаді 1928 р. - за проведену під його керівництвом анти-польську демонстрацію, у листопаді 1929 р. - за організацію демонстрації біля радянського консульства у Львові (на знак протесту проти процесу над академіком С. Єфремовим та іншими членами СБУ); у 1930 р. був засуджений на три роки ув'язнення.

Звільнившись, основну увагу зосередив на пропаганді друкованим словом ідеї боротьби за незалежну Україну. У 1934 р. став головним редактором тижневика "Вість", у 1935 р. - двотижневика "Дажбог". Упродовж 1936-1937 рр. був видавцем і редактором літературно-мистецького журналу "Обрії", співредактором політичного тижневика "Голос нації". У 1935-1940 рр. - член Головного відділу товариства "Просвіта" у Львові. У1938 р. видав збірку літературно-критичних статей "Дон Кіхот з Альказара". Під час другої світової війни у Берліні редагував щоденну газету "Голос" та інші видання.

У 1949 р. виїхав до США, де став членом редколегії "Америки" та "Свободи". Тривалий час був редактором журналу "Молоде життя", очолював літературний щомісячник "Сучасність", співробітничав у редколегіях "Енциклопедії українознавства" та літературного збірника "Слово".

Б. Кравців відомий також як поет, перекладач, літературний критик. Йому належать поетичні збірки "Дорога" (1929), "Промені" (1930), "Сонети і строфи" (1933), "Остання осінь" (1940), "Під чужими зорями" (1949), "Зимозель" (1951), "Глосарій" (1974), переклади "Пісні пісень" (1934) та "Речей і образів" Р. Рільке (1947).

Опублікував дослідження про старі карти України, давньоукраїнську міфологію. Особливу увагу присвятив українському літературному процесу, передусім творчості молодих авторів.

Літературно-критичні твори Б. Кравціва вийшли окремими виданнями: "Обірвані струни" (1955), "На багряному коні революції" (1960), "Поеми чумацького шляху" (1962), "Шістдесят поетів шістдесятих років" (1966).

Помер 21 листопада 1975 р. Похований у м. Рутерфорд (США).

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - КРАВЦІВ Богдан

Предыдущая | Следующая