Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ВАГИЛЕВИЧ Іван Миколайович

Поет, філолог, етнограф, діяч галицького відродження

Народився 2 вересня 1811 р. в сім'ї священика. У середині 30-х років разом із М. Шашкевичем та Я. Головацьким активно пропагував українську мову серед українського населення. Ще будучи вихованцями львівської духовної семінарії вони намагалися читати, дискутувати, а також писати українською мовою. Саме за це студенти-теологи прозвали їх "Руською трійцею". У 1834 р. І. Вагилевич, М. Шашкевич і Я. Головацький, об'єднавши навколо себе 20 молодих людей - семінаристів та молодих священиків, - створили гурток із тією самою назвою. Члени гуртка встановили контакти з українофілами І. Срезневським, М. Максимовичем, Й. Бодянським, із представником чеського національного руху К. Запою, що служив у галицькій адміністрації, активно листувалися з такими досвідченими "будителями народу" й палкими слов'янофілами, як словаки Я. Колар і П. Шафарик, словенець Б. Копітар та чех К. Гавлічек.

У 1837 р. члени "Руської трійці" підготували до видання альманах поезій українською мовою під назвою "Русалка Дністровая" (опублікований у Будапешті). До нього увійшли народні пісні, думи, історичні документи та інші матеріали, оспівувалась визвольна боротьба українського народу, його національні герої, обстоювалась необхідність возз'єднання всіх українських земель.

І. Вагилевич вмістив у збірник зібрані ним народні пісні з передмовою "К народним руським песням" і близькі до фольклорних творів поеми "Мадей", "Жулин і Калина".

Вихід "Русалки Дністрової" був своєрідним викликом демократичної молоді проти реакційних порядків, протестом проти денаціоналізації й роз'єднання українських земель. Альманах став політичним маніфестом українського національного руху, тому влада вороже зустріла його випуск. Майже весь наклад було знищено, автори зазнали переслідувань.

У 1848 р. І. Вагилевич залишив сан священика й усупереч своїм попереднім переконанням приєднався до анти австрійської політичної організації "Руський собор". Був редактором "Дневніка Руського", а згодом працював директором архіву м. Львова. Став писати польською мовою, однак продовжував цікавитись народним побутом, збирав й систематизував західноукраїнські говірки з метою підготовки до друку спеціального словника. Переклав українською і польською мовами "Слово о полку Ігоревім" і написав науковий коментар до нього.

І. Вагилевич - автор історичних та археологічних розвідок, підручника для шкіл "Начальные правила малоруськой граматики" та інших філологічних праць.

Після революції 1848 р. в Австрії зазнав переслідувань з боку австрійських властей та уніатської церкви.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ВАГИЛЕВИЧ Іван Миколайович

Предыдущая | Следующая