Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - РІЧИНСЬКИЙ Арсен

Український церковний діяч, публіцист, видавець

Народився 1892 р. в с. Тетильківці (нині Шумського району Тернопільської області). Навчаючись у духовній семінарії в Житомирі (1907-1910), вів бібліотеку підпільного українського гуртка. У 1916 р. закінчив медичний факультет Київського університету. Працював у Ізяславі, де в 1917 р. був обраний головою повітового земства й водночас редактором видаваного ним часопису "Нова дорога" (1918). У 1925-1926 рр.

У Володимирі-Волинському видавав і редагував часопис "На варті", присвячений питанням українського національно-церковного руху. Загалом часописи А. Річинського можна назвати хронікою церковно-громадського життя на території Західної Волині. У червні 1927 р. провів у Луцьку український церковно-народний з'їзд, на якому було обрано Український церковний комітет. Його головою став А. Річинський. Доповідь "Сучасний стан церковно-релігійного життя української людності в Польщі", виголошена ним на з'їзді, мала великий резонанс серед українського населення і згодом призвела до тимчасового відлучення його від церкви. Після з'їзду видав часопис "Рідна церква".

У 1928 р. став членом митрополичої ради у Варшаві, а наступного року за діяльність, пов'язану з національним відродженням української православної церкви і боротьбою проти впливу московського єпископату, був підданий анафемі синодом православної церкви в Польщі. У відповідь на це розпочав видання часопису "Наше братство" (1929). У 1930 р. анафему було знято. Згодом, не відмовляючись від своєї основної громадської роботи, присвяченої церковним справам, А. Річинський активно включився в роботу "Пласту", за яку зазнав переслідувань як з боку польської влади (1939 р. був ув'язнений), так і радянського режиму: в 1940-1941 рр. був заарештований і направлений до виправно-трудових таборів, звідки вже не повернувся.

А. Річинський - один з організаторів широкомасштабного руху за українізацію Української православної церкви. Його діяльність, спрямована на українізацію церкви, знайшла своє відображення і в його музичній творчості (збірки "Скорбна Мати", "Українська відправа вечірня і рання" та ін.).

У 1930 р. вийшла друком книга А. Річинського "Для щастя слави і свободи"; у 1933 р. - праця "Проблеми української релігійної свідомості", в якій він, зокрема, розглядав такі питання, як національно-церковна революція, особливості релігійної психології українців і світогляду росіян, церква і націоналізм; у 1938 р. - монографія "Старий город Волинь". Для церковного ужитку видрукував свій переклад українською мовою "Парастасу". Кожне з цих видань було пов'язане з певним періодом життя і громадської діяльності самого видавця. Помер у 1941 р.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - РІЧИНСЬКИЙ Арсен

Предыдущая | Следующая