Практична психологія - Дуткевич Т. В. - 3. Структура людинознавства
Сьогодні проблема людини досліджується кількома десятками дисциплін. Вони вивчають її матеріально-структурні (обумовлені будовою тіла, окремих органів), функціональні (обумовлені функціями), системні (визначені приналежністю до певної системи) особливості.
Одним з перших проблему комплексного вивчення людини поставив у 60-70-х роках XX ст. радянський психолог Борис Герасимович Ананьєв (м. Ленінград), який фактично продовжив ідеї В. М. Бєхтерєва. У його працях узагальнюється досвід досліджень людини, здійснених у різноманітних дисциплінах; окреслюється коло питань, вивчення яких має особливу актуальність. Говорячи про людинознавство, Б. Г. Ананьєв стверджував необхідність комплексного підходу до індивідуальності. Сама стратегія комплексних досліджень є наслідком постановки і теоретичного осмислення проблеми людини-індивідуальності. З комплексним вивченням індивідуальності - суб'єкта психіки - вчений пов'язував вирішення питання про детермінацію психічного та структуру суб'єкта психічного відображення. Остання є продуктом відображення об'єктивної дійсності і взаємодії людини зі світом, обставинами її життя в середовищі - соціальному, біотичному, абіотичному.
Б. Г. Ананьєв пропонує таку структуру людинознавства [4]:
Науки про:
O вид Homo sapiens (людину розумну);
O людство;
O людину як індивіда;
O людину як суб'єкт діяльності;
O людину як індивідуальність;
Науки про людину як вид Представляють:
1) Антропологія, З трьома розділами: а) морфологія (досліджує соматичну організацію, найбільш тісно пов'язана із анатомією, фізіологією, фізикою, хімією); б) антропогенез (вивчає зміну природи людини у поколіннях і пов'язаний найбільше з археологією, палеонтологією, палеосоціологією); в) расознавство (вивчає расогенез).
2) Медицина, Що займається питаннями здоров'я, гігієни, профілактики, лікування.
3) Медико-біологічні науки: Фізіологія, біохімія, біофізика, психофізіологія, нейропсихологія, загальна психологія людини.
Науки про людство прийнято називати суспільними, або гуманітарними. Вони вивчають соціогенез.
Б. М. Кєдров поділяє ці науки на дві частини:
1) ті, що вивчають розвиток всього суспільства (історія, археологія, етнографія);
2) ті, що вивчають окремі сторони суспільства (економіка, політичні, юридичні науки).
Окремо вивчаються зв'язки у системах "природа - людина", "людство - природа". Особливу увагу до цих проблем привертав В. І. Вернадський, намагаючись розглядати "біосферу як планетне явище космічного характеру" [11, 324]. До вказаного напрямку належать екологія людини, гігієна, біокліматологія, біометеорологія, вивчення взаємовпливів космосу і людини.
У науках про людину як вид та про людство формуються фундаментальні основи людинознавства, але їх далеко недостатньо для пізнання людини. Безпосереднє вивчення людини концентрується навколо системи її якостей на рівнях індивіда, суб'єкта діяльності, індивідуальності, особистості.
Науки про людину як індивіда Вивчають такі властивості, як генотип, конституція, темперамент, стать, задатки, що становить природну основу особистості. Окремий предмет досліджень становлять взаємозв'язки темпераменту і тілесної організації людини, а також онтогенез. Вказані проблеми вивчаються у соматології, фізіології, генетиці, диференційній та віковій психології. До проблематики наук про Людину як особистість Належать:
O статус особистості, визначений її координатами у суспільстві;
O суспільні функції;
O мотивація, залежно від цілей, цінностей, що складають внутрішній світ;
O світогляд і ставлення людини до оточуючого;
O характер та нахили.
Ці питання вивчаються філософськими (етика, естетика), соціологічними, економічними, політичними, правовими, психологічними науками. Серед останніх провідну роль відіграють соціальна, диференційна, педагогічна психологія, психолінгвістика, психологія особистості. Соціальна обумовленість особистості є причиною того, що у її вивченні головну роль відіграють суспільні науки, які абстрагуються від її природних основ. І хоча вивчення особистості має вирішальне значення в дослідженні суспільної сутності людини, водночас воно є лише частиною людинознавства.
Зокрема, зрозуміти Людину як діяча або як суб'єкта Праці, учіння, інших Видів діяльності не можна вивчаючи лише особистість. Так, здатність до пізнання залежить не тільки від суспільних зв'язків людини, але й від її індивідуальних особливостей, фізіологічних можливостей органів чуттів. Тому необхідне спеціальне вивчення людини як суб'єкта діяльності. Воно ведеться у теоріях пізнання та творчості, аксіології, фізіології, кібернетиці, психології пізнання, праці, творчості; у загальній, генетичній, педагогічній психології.
Поділ людинознавства на багаточисельні науки необхідний для глибокого і грунтовного вивчення людини. Разом з тим вирішення практичних задач вимагає об'єднання знань про людину у цілісну систему.
У прикладних людинознавчих дисциплінах виникає особливий, порівняно з теоретичними, підхід. Прикладне людинознавство орієнтоване на роботу з конкретною людиною з усім комплексом її різнорівневих якостей. Вирішуються задачі діагностики станів, властивостей і можливостей конкретної людини, практичної роботи з окремою людиною з метою її виховання, навчання, профілактики або лікування. Ця особливість проявляється у різних людинознавчих дисциплінах прикладного характеру, де питання збалансованості загального та індивідуального (неповторного) набуває особливої значущості.
Так, дії педагога, спрямовані на учня взагалі, не дають очікуваного ефекту стосовно окремого школяра. Водночас учитель не може діяти, враховуючи особливості лише одного конкретного учня. Лікар може зробити серйозні помилки, якщо в діагнозі врахує лише дані медичної діагностичної техніки, ігноруючи особистість хворого. Не випадково відомий російський лікар XIX ст. С. П. Боткін підкреслював, що необхідно лікувати не хворобу, а людину.
Як зазначав Б. Г. Ананьєв, для суспільства в цілому педагогічний ефект, як і медичний, проходить "меридіанами індивідуальності". Адресованість впливів дисциплін прикладного людинознавства саме індивідуальності є запорукою їх результативності. "Людину як індивідуальність можна зрозуміти лише в єдності та взаємозв'язку її властивостей як особистості і суб'єкта діяльності, в структурі яких функціонують природні властивості людини як індивіда [5, 178].
Орієнтованість практичної психології на індивідуальність робить її важливою галуззю синтетичного людинознавства. Тому медичні, психологічні і педагогічні науки не вдається віднести ні до теоретичних, ні до прикладних. Щодо біології і суспільних наук вони є практичними. Водночас психологічні і педагогічні науки узагальнюють практику лікування, навчання і виховання, а тому є теоретичними. Медичні, психологічні і педагогічні науки також взаємопов'язані, що виявляється у медичній та педагогічній психології.
Не лише наука, але й практика потребують єдиної теорії людинознавства, що передбачає інтеграцію та зближення всіх засобів пізнання людини і керівництва її розвитком.
Схожі статті
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - 2. Основні етапи та особливості розвитку наук про людину
Впродовж ХХ століття науки про людину розвивалися нерівномірно. Природничі та суспільні науки інтенсивно розвивалися з кінця ХІХ ст. - та до початку 20-х...
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - Тема 1. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЛЮДИНОЗНАВСТВА
Тема 1. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЛЮДИНОЗНАВСТВА 1. Комплексне вивчення людини - теоретична основа практичного вирішення проблем розвитку людини. 2....
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - 4. Сучасні погляди на предмет психології
Складність системи людинознавства викликає потребу у визначенні тих властивостей людини, які має вивчати психологія. Інакше кажучи, це проблема предмету...
-
Тема 1. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЛЮДИНОЗНАВСТВА 1. Комплексне вивчення людини - теоретична основа практичного вирішення проблем розвитку людини. 2....
-
Тема 1. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЛЮДИНОЗНАВСТВА 1. Комплексне вивчення людини - теоретична основа практичного вирішення проблем розвитку людини. 2....
-
МОДУЛЬ 1. Соціальні та правові умови розвитку практичної психології ТЕМА 1. МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЛЮДИНОЗНАВСТВА Комплексне вивчення людини -...
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Стрімкий розвиток сучасного суспільства спирається на високорозвинені технології, що висувають чимдалі складніші вимоги до людини як їх суб'єкта. Як...
-
Стрімкий розвиток сучасного суспільства спирається на високорозвинені технології, що висувають чимдалі складніші вимоги до людини як їх суб'єкта. Як...
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - ЗАВДАННЯ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Стрімкий розвиток сучасного суспільства спирається на високорозвинені технології, що висувають чимдалі складніші вимоги до людини як їх суб'єкта. Як...
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - Передмова
Стрімкий розвиток сучасного суспільства спирається на високорозвинені технології, що висувають чимдалі складніші вимоги до людини як їх суб'єкта. Як...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2. ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ, СТАН І СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
-
Психологія праці - Баклицький І. О. - Розділ 4. СУБ'ЄКТ ПРАЦІ ТА ЙОГО СТРУКТУРА
4.1. Природні властивості індивіда Під суб'єктом праці в сучасній психології розуміють тісне поєднання властивостей індивіда й особистості. Під...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 2. Дитяча психологія в Радянському Союзі
Дитяча психологія у дорадянській Росії відіграла позитивну роль у процесі її подальшого становлення. Проте зміна державної ідеології спрямувала розвиток...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 1. Предмет і структура дитячої психології
МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ Тема 1. Предмет і основні поняття дитячої психології ПЛАН 1. Предмет і структура дитячої психології 2....
-
Розвиток психіки - діалектичний, суперечливий, стрибкоподібний процес, що складається з кількох ступенів і відбувається у вигляді спіралі. Наявність...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.1. Принципи психологічної науки
1.2.1. Принципи психологічної науки Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 1. Поняття віку та характеристика його у психології
План 1. Поняття віку та характеристика його у психології 2. Проблема вікової періодизації психічного і особистісного розвитку 3. Вікова періодизація...
-
Юридична психологія - Бочелюк В. Й. - 1.2. Психологія в системі наук. Система юридичної психологи
Сучасна психологія знаходиться на стику кількох наук: природничі науки - психологія - соціальні науки. Близькість психології до філософських,...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - Тема 4. Періодизація психічного розвитку дитини
План 1. Поняття віку та характеристика його у психології 2. Проблема вікової періодизації психічного і особистісного розвитку 3. Вікова періодизація...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 3.2. Розвиток дитячої психології в Україні у ХІХ-ХХ ст
3.1. Передісторія дитячої психології в Україні Виникнення в Україні перших уявлень про психічний розвиток дитини пов'язаний зі становленням освіти й...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 3.1. Передісторія дитячої психології в Україні
3.1. Передісторія дитячої психології в Україні Виникнення в Україні перших уявлень про психічний розвиток дитини пов'язаний зі становленням освіти й...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 3. Дитяча психологія в Україні
3.1. Передісторія дитячої психології в Україні Виникнення в Україні перших уявлень про психічний розвиток дитини пов'язаний зі становленням освіти й...
-
Вікова психологія - Сергеєнкова О. П. - Структура та міжпредметні зв'язки вікової психології
На основі остаточного відокремлення психології від філософії, становлення як самостійної науки, накопичення наукової інформації відбувається...
-
ПЛАН 1. Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві; 2. Дитяча психологія у Радянському Союзі; 3. Дитяча психологія в...
-
ПЛАН 1. Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві; 2. Дитяча психологія у Радянському Союзі; 3. Дитяча психологія в...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 1. Принципи вивчення психіки дитини
ПЛАН 1. Принципи вивчення психіки дитини 2. Класифікація методів дитячої психології 3. Спостереження як метод дитячої психології 4. Експеримент у дитячій...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - Тема 2. Принципи і методи дитячої психології
ПЛАН 1. Принципи вивчення психіки дитини 2. Класифікація методів дитячої психології 3. Спостереження як метод дитячої психології 4. Експеримент у дитячій...
-
Вікова психологія - Савчин М. В. - Структура, функції і завдання вікової психології
За загальною традицією вікова психологія досліджує психічний та особистісний розвиток людини від її народження до останніх днів життя у глибокій...
-
Розвиток живих істот у процесі індивідуального життя називають онтогенезом. Він полягає у змінах, що носять закономірний, послідовний, прогресивний...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ
МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ Тема 1. Предмет і основні поняття дитячої психології ПЛАН 1. Предмет і структура дитячої психології 2....
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - 3. Структура людинознавства