Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація - процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів до демократії. Даний процес відбувається нерівномірно - з припливами і відпливами. Така нерівномірна хвильова пульсація демократизації у світовій практиці дала поштовх розвиткові концепції "хвиль демократизації", яка була викладена в роботі американського політолога С. Гантінгтона "Третя хвиля: Демократизація наприкінці XX сторіччя" (1991 p.). В цій праці підкреслюється хвилеподібний і глобальний характер демократичних змін, а хвилю демократизації визначено як сукупність переходів від недемократичних до демократичних режимів, що відбуваються протягом певного проміжку часу, за умови, що число таких переходів значно перевищує число здійсненних за той же час переходів у протилежному напрямку. На основі аналізу історичного минулого людства він виділяє три хвилі демократизації і дві хвилі відкату.
Перша хвиля демократизації (1820-1926) означала поширення парламентаризму, багатопартійних систем і загального виборчого права, насамперед у країнах Західної Європи та Північної Америки. Зворотна хвиля (1926-1942) принесла тоталітаризм у різних його формах: фашизм, сталінізм, нацизм і повернення низки країн до авторитарного правління. У період першої хвилі налічувалось 29 демократій, у період зворотної хвилі 12 країн відійшли від демократії.
Друга хвиля демократизації (1942-1962) характеризувалася перемогою над фашизмом, антиколоніальним рухом і розвалом колоніальної системи, модернізацією країн, що звільнились від колоніальної залежності, включно з процесом цілковитої демократизації у деяких з них. У той час існувало 36 демократій. Зворотна хвиля (I960-1976) означала встановлення авторитарних диктатур у низці країн. Від демократій відійшли 6 країн.
Третя хвиля демократизації (розпочалася у 1975 р. і триває дотепер) ознаменувалася падінням авторитарних режимів у Греції, Португалії, Іспанії (відповідно 1974, 1975, 1977 рр.). Потім вона охопила Латинську Америку та низку країн Азії. Тут на шлях демократії стали Домініканська Республіка, Гондурас, Перу, Туреччина, Філіппіни, Південна Корея. Нарешті черга дійшла до країн радянського блоку. Комуністичні режими зазнали краху спочатку в Південній та Центрально-Східній Європі, а потім в республіках Радянського Союзу. І хоч деякі дослідники висловлюють думку про настання спаду третьої хвилі демократизації, у більшості країн, котрі покінчили з недемократичним розвитком після 1974 p., демократія все ж таки досягла значних успіхів. У цей період існувало приблизно 40 демократій, а 4-5 країн відійшли від неї.
Вчені, що аналізують трансформаційні процеси з кінця 70-х років XX ст. в країнах Латинської Америки, ввели в науковий обіг термін "демократичний перехід", звідси й назва напряму, який вивчає перехідні суспільства, - транзитологія.
Беручи до уваги усі три хвилі демократизації, вчені виділяють три моделі переходу від недемократичних режимів до демократії.
Класична лінійна модель (Англія, Швеція). їй властиве поступове обмеження абсолютної монархії та розширення прав громадян і парламенту.
Циклічна модель (країни Латинської Америки). Демократичні та авторитарні режими по черзі змінюють один одного.
Діалектична модель (Іспанія, Португалія, Греція). Вона передбачає стрімке падіння авторитарних режимів і встановлення життєздатної демократії.
Усі ці моделі переходу до демократії передбачають певні зміни, без яких демократизація взагалі неможлива. Універсальними вимогами успішного переходу до демократії є:
- утвердження та розширення сфери приватної власності та формування ринкових відносин;
- створення середнього класу й умов для соціальної мобільності;
- широкі інвестиції в освіту й розвиток науки;
- формування громадянського суспільства;
- гарантії прав людини і створення механізму їх захисту;
- політичний плюралізм;
- розгалужена система вільної політичної комунікації та інші вимоги.
Більшість транзитологів, аналізуючи перехід до демократії, виокремлюють при цьому ряд стадій. Тривалий час популярною була модель демократичного переходу, запропонована американським політологом Д. Растоу. Порівнюючи переходи до демократії у Швеції (з 1890 до 1920 pp.) і Туреччині (з 1940 до 1960 pp.), він виділив три фази: підготовчу фазу, у процесі якої загострюються конфлікти між основними соціальними і політичними силами; фазу прийняття рішень, коли досягається компроміс між політичними акторами щодо нових правил демократичної політичної гри; фазу звикання, за якої демократичні інститути набувають стійкості.
Аналогічну схему переходу до демократії пропонують американські політологи Ф. Шміттер та Г. О'Доннел. Вони виділили наступні фази переходу: лібералізації, демократизації, ресоціалізації. Фаза лібералізації розпочинається кризою авторитарних чи тоталітарних режимів та кризою ідентичності еліт, яка закінчується їх розколом. Фаза демократизації відрізняється, інституціональними змінами в політичній системі. На цьому етапі з'являються такі політичні інститути, як політичні партії, виборча система, які дають змогу формувати органи влади демократичним шляхом. Під час ресоціалізації відбувається освоєння громадянами демократичних цінностей і правил гри та поступове включення їх до нової політичної системи, тобто формується громадянське суспільство. Інші автори називають дану стадію стадією консолідації. Консолідація демократії - це процес перетворення випадкових домовленостей та умовних рішень, що виникають між політичними елітами у період демократичного переходу, у стійкі норми відносин суперництва і співробітництва між головними дійовими особами політичного процесу.
Отже, перехід-демократизація має певні фази, які проходить кожна країна, що демократизується. Але тривалість цих фаз та їх результативність залежать від конкретно-історичних умов розвитку суспільства.
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Партиципаторні теорії демократії (демократія участі)
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
Першими історичними формами демократії були первіснообщинна та військова. Такий тип організації владних відносин грунтувався на: а) кровно-споріднених...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Класична теорія демократії Нового часу
Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Західній Європі та США...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.1. Витоки і сутність демократії
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Теорія "поліархії" Р. Даля
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3. Політична влада
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
Українська політологія - це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Предмет політології
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими....
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
Термін " Політика " походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea"...
-
На поч. XIX ст. один з перших дослідників самоврядування А. де Токвіль прямо пов'язував природу місцевого самоврядування з демократією, досліджував вплив...
-
Особлива увага останнім часом як у країнах постіндустріального типу, так і в країнах з трансформаційною економікою, приділяється таким інституціям, як...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Демократія, свобода і рівність
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Концепція демократії Шарля Алексіса де Токвіля
Одним з фундаторів політичного лібералізму, суспільно-політичної течії, що знайшла широке розповсюдження, є французький історик, соціолог і політик ХIХ...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська демократія
Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних...
-
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Первісна доба - найтриваліший період розвитку людства. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі (близько 5 млн років до н. е.) і завершується...
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу