Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом:
1) німецької класичної філософії;
2) теорій пангерманізму, зверхності німців над іншими націями;
3) сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права, політичної економії, філософії та історії).
Остання традиція була закладена Максом Вебером, праці якого мають міждисциплінарний (філософський, історичний, соціологічний, політико-економічний) характер. У Німеччині у період між Першою та Другою світовими війнами термін "політична наука" не вживався.
Найбільш відомим політологом міжвоєнного періоду був Карл Шмідт. У своїй найбільш відомій праці "Поняття політичного" (1932) Шмідт розробляє концепцію сфери політики ("політичного") як антагонізму між "друзями" та "ворогами" у поглядах, намірах та діяльності. Державна влада заснована на антагонізмі у внутрішній політиці і вічній настороженості у міжнародних справах. Основним завданням влади є визначення "друзів" та "ворогів" всередині та ззовні країни. Шмідт використовував багато положень праць англійського філософа XVII століття Томаса Гоббса, зокрема сприйняття політики як "війни усіх проти всіх".
На думку Шмідта, до застарілих суспільних та політичних інститутів слід віднести ліберальну демократію, правову державу, парламентаризм та політичні партії, які дбають про корпоративні інтереси. Шмідт зауважував, що оптимальним є існування держави, яка заснована на політичній єдності і спільності і є здатною визначати "друзів" та "ворогів". Такий інститут можна назвати тотальною державою, оскільки вона є тотожною самому суспільству і утверджує єдність нації.
Утвердження нацизму в Німеччині в 30-і роки XX століття не сприяло розвитку суспільних наук, тож більшість відомих вчених емігрували до США, інших країн Європи.
Організаційне оформлення і утвердження політології як академічної дисципліни відбулося лише в 60-х роках XX століття. Однак у середовищі німецьких вчених до цього часу існує декілька підходів до визначення предмета політології:
1. Політична наука як державознавство (вивчення державних інститутів в динаміці).
2. Заперечення єдності політичної науки, існування комплексу "політичних наук", до складу яких входять історія, соціологія та політична економія.
3. Політична наука як розділ соціології.
Найбільш популярною проблематикою є дослідження теорій політики, політичних інститутів, порівняння державних інститутів.
Серед німецьких політологів найбільш відомими у другій половині XX століття стали вчені, об'єднані в так звану франкфуртську школу, що виникла навколо Інституту соціальних досліджень у Франкфурті. Частина вчених, зокрема Герберт Маркузе, після Другої світової війни залишилися в еміграції в США, інші, насамперед Теодор Адорно, сприяли відродженню школи власне на теренах Німеччини.
Представники франкфуртської школи, які за ідеологічними переконаннями є неомарксистами, стали засновниками критичної теорії аналізу суспільних явищ. Критика спрямована, насамперед, на класичний марксистський підхід, який пояснював усі явища суспільного життя з точки зору економічного детермінізму. Школа також критикувала позитивізм через заперечення ним можливості використання ціннісного підходу до аналізу суспільних явищ.
"Франкфуртці", в свою чергу, запропонували пояснювати феномен соціальної та політичної влади, враховуючи культурні цінності, притаманні суспільству. До особистості сучасна влада застосовує не економічні чи правові санкції, а так звані культурні репресії.
Об'єктом критики стала, насамперед, "культурна індустрія", тобто раціоналізовані бюрократичні структури на кшталт телебачення, радіо, ЗМІ, які контролюють культуру. Ця індустрія виконує функцію умиротворення, отупіння людей, яких бомбують однотипною, дозованою культурною продукцією.
Найбільш відомим сучасним представником франкфуртської школи є Юрген Габермас. У своїх роботах "Структурна зміна громадськості" (1962), "Пізнання та інтерес" (1968), "Теорія комунікативної дії" (1981), "Фактичність і значущість " (1992) Хабермас формулює концепції "політично активної громадськості" та "деліберативної демократії".
Габермас вважає, що сучасний демократичний процес розвивається навколо діяльності політичних партій, представницьких органів влади. Громадськість виконує роль бездіяльного глядача, лише опосередковано включеного у процес політичної комунікації.
Альтернативою може бути розвиток базових неформальних структур "активізованої громадськості", в яких є можливим вільне, не підконтрольне формальним політичним інститутам,
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3. Політична влада
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
Українська політологія - це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Предмет політології
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими....
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
Термін " Політика " походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea"...
-
У літературознавстві епоху Ренесансу прийнято пов'язувати з відродженням традиції створення поетик, які взірцем своїм мали "Поетику" Арістотеля. Але це...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави Закон України "Про освіту" Мета:...
-
Фінанси - Юрій С. І., Федосов В. М. - Розділ З. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
3.1. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві Фінансова наука є невід'ємною складовою науки як системи знань. Під наукою...
-
Економічний аналіз - Мних Є. В. - 1.3. Становлення та розвиток економічного аналізу в Україні
Становлення теорії та практики економічного аналізу має довгий, тернистий історичний шлях. Аналітико-системний процес, який стосується явищ суспільного...
-
1. Життєвий і творчий шлях драматурга. 2. Передумови розвитку, сутність реформи драми та основні принципи "епічного" театру Б. Брехта. 3. Загальна...
-
Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В. І. - Тема 3. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
3.1. Історичні аспекти розвитку світової фінансової науки Фінансова наука як соціальне явище сформувалася недавно. Вона виникла у середині XV ст., коли в...
-
Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися...
-
1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу....
-
Тривалий час вітчизняна соціальна психологія розвивалася як складова науки спершу колишньої Російської імперії, пізніше - Радянського Союзу, зазнаючи...
-
1. Становлення та розвиток теорії стратегічного менеджменту Будь-яке рішення, що приймається, повинно в довгостроковій перспективі свідчити про...
-
Ключові поняття та терміни - переживання - цінності - спільність - воля - формальна соціологія - соціальні процеси - соціальні типи - ігрові форми § 4.1...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Становлення франкфуртської школи
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор "Трактату про загальну соціологію"....
-
Ринкова ситуація, яка склалася у США і країнах Західної Європи у першій половині XX ст., стала ще одним поштовхом до формування ринку подорожей, який...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2.Становлення та розвиток юридичної деонтології
Система юридичних деонтологічних знань склалася значно пізніше, ніж у медицині, а наука "Юридична деонтологія" виникла зовсім недавно. У 70-ті роки в...
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці