Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології
Термін "Англосаксонська школа" об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії..
Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX - на початку XX століття, коли науку почали викладати в американських університетах, почала діяти Американська асоціація політичної науки, стали публікуватися спеціалізовані видання.
У період між Першою та Другою світовими війнами політичні дослідження в США стали користуватися підтримкою приватного бізнесу. Насамперед, фінансувалися програми аналізу громадської думки, дослідження електоральної поведінки. Це стимулювало утворення близько тридцяти науково-дослідницьких центрів.
На розвиток американської політичної науки упродовж перших десятиліть минулого століття найбільше вплинули теоретичні підходи та методологія досліджень, запропоновані європейськими соціологами Г. Москою, В. Парето, Р. Міхель-сом, М. Вебером. Саме тому політичну науку в США викладали, насамперед, у формі політичної соціології.
Найбільш відомим політологом першої половини XX століття є Ар тур Фішер Бентлі. У праці "Процес керівництва. Вивчення громадських рухів" (1908) Бентлі робить припущення, що діяльність людей у політиці завжди визначається їх реальними інтересами і структурується через "групи інтересів", тобто неформалізовані об'єднання осіб, які поділяють одні й ті самі інтереси. Артур Бентлі запроваджує у науковий обіг термін "політичний процес".
У США був сформований також перший методологічний підхід до дослідження політичних інститутів, явищ та процесів, який за назвою Чиказького університету, де він був розроблений, дістав назву Чиказька школа в політологи. її засновником у 20-х роках минулого століття став Чарльз Мер ріам, якому належить своєрідна "біблія" американської політології міжвоєнного періоду - праця "Сучасний стан політичної науки" (1931).
Основна заслуга чиказької школи полягає в тому, що її представники на основі конкретних емпіричних досліджень обгрунтували, що справжній розвиток політичного знання є можливим лише за допомогою використання методології міждисциплінарних досліджень із використанням кількісних методів, а також при умові організованої інституційної та фінансової підтримки наукових студій.
З 40-х років XX століття домінуючою методологією дослідження сфери політики стає біхевіоризм. "Поведінкову революцію" прийнято датувати 1944 роком, коли вчені Колумбійського університету на чолі з Полем Лазарсфельдом опублікували перше академічне комплексне дослідження виборів у представницькі органи американських штатів, у якому основна увага приділялася поведінці окремих виборців.
Незважаючи на відмінності між різними течіями біхевіоризму, об'єднуючими є такі принципові положення:
1) використання не пов'язаних між собою абстрактних тверджень, які можна перевірити емпірично;
2) пояснення цих фактів через причинно-наслідкові зв'язки ("стимул - реакція");
3) основними методами збору фактів є опитування громадян і аналіз статистичних даних.
Причина популярності "поведінкових" досліджень пояснюється, насамперед, попитом на них у середовищі підприємців, котрим необхідна була інформація, яким чином краще продати свою продукцію, та політиків - які були зацікавлені в інформації про інтереси та поведінкові наміри своїх виборців.
Після Другої світової війни біхевіористський підхід в США застосовується в дослідженні різних сфер політики, а також у вивченні міжнародних відносин.
Провідними центрами міжнародних студій стають Йельсь-кий, Гарвардський, Колумбійський університети, Масачусетський технологічний інститут. Поряд з традиційними для дослідження міжнародних відносин дисциплінами-міжнародне право, історія дипломатії - у навчальні плани у цих навчальних закладах включаються нові курси, а саме політичної економії, дослідження громадської думки у зарубіжних країнах, політичної культури.
У 60-70-х роках минулого століття політична наука в Сполучених Штатах Америки набула статусу академічної дисципліни, а спеціальність політолога - характеру сучасної, престижної та універсальної професії. На кінець 70-х років кількість членів Американської асоціації політичних наук становила близько 10 тисяч осіб.
У цей період і аж до сьогодення поряд із дослідженням електоральної проблематики, міжнародних відносин найбільш популярною тематикою американської політології стає демократія.
Найбільш відомими теоретиками сучасної демократії в США є Роберт Даль, Д жовані Cap торі, Арендт Лейпхардт. Водночас популярні концепції демократизації недемократичних режимів розробили Ларі Даймонд, Філіп Емітер, Збігнєв Бжезинський, Самюель Гантінгтон.
Наприкінці XX століття відбуваються зміни і в методології політичної науки - біхевіористський підхід піддається критиці за надмірний емпіризм, нової популярності здобуває нормативний підхід до дослідження політичних проблем.
Великої популярності набули дослідження у сфері такої су б дисципліни як порівняльна політологія. Здійснюються порівняльні дослідження сучасних політичних інститутів, держави, публічної політики, зовнішньої політики різних країн. Методологію компаративних досліджень розробляють такі відомі вчені як Адам Пшеворський, Сідней Верба, Матей Доган.
У Великій Британії, без сумніву, серед усіх європейських країн відчувається найбільший вплив американської політичної науки. Недарма британська політологія є інтегральною частиною єдиної англосаксонської школи.
Водночас у методології та проблематиці політичних досліджень цих країн є і значні відмінності. У Великій Британії вплив біхевіоризму ніколи не набував такого розмаху, як у США. Більшість досліджень британських вчених мають нормативний характер, а серед предметних сфер найбільш популярними є методологія політичної науки та політична філософія.
Саме британський вчений австрійського походження Карл П on пер піддав сумніву такий методологічний принцип біхевіоризму як принцип верифікації, тобто визнання необхідності підтвердження істинності чи неістинності будь-якого твердження. Поппер взамін запропонував критерій фальсифікації. Цей принцип він пояснив за допомогою відомого прикладу: "Якщо ми не можемо знайти хоча би одного чорного лебедя, то можна стверджувати, що всі лебеді білі".
Політологи Великої Британії є "піонерами" у дослідженні такої важливої проблеми як "корпоративна держава" та явища корпоративізму в цілому. Для корпоративної держави, яка заснована на теорії ліберального корпоративізму, характерним є існування специфічних інститутів (консультативні комітети, ради), що складаються з представників груп інтересу (бізнесу, профспілок) та уряду і несуть спільну делеговану відповідальність за здійснення державного управління. Політичні партії в такій державі відіграють меншу роль.
Інноваційність британської політичної філософії кінця XX століття полягає також у спробі сучасного філософського осмислення феномену громадянського суспільства. Вчений Джон Кін у працях "Громадянське суспільство і держава", "Демократія і громадянське суспільство" обгрунтовує практичне і навіть інструментальне значення концепції громадянського суспільства. На його думку, саме громадянське суспільство є найбільш дієвим інструментом консолідації демократії у поставторитарних державах.
Окрім того, британська політична філософія відома завдяки працям Ентоні Гідденса, зокрема "Класова структура сучасних суспільств" (1976), "Організація суспільства: нарис теорії структуризації" (1984).
Гідденс вважає, що західний світ з XVII століття розвивався в руслі Модерну, основними інститутами якого є:
1) капіталізм (товарне виробництво, приватна власність на капітал, наймана праця, класова система);
2) індустріалізм (використання величезних енергетичних ресурсів та машин для виробництва товарів);
3) нагляд (здатність спостерігати за поведінкою підданих);
4) контроль над інструментами насилля, включно військової сили;
5) національна держава.
Ці риси створили передумови для раціонального способу організації суспільства (наприклад, запровадження інституту бюрократії), а також раціоналізації погляду на історію, тобто пошуку в ній закономірностей, які пояснюють сьогодення.
Однак Гідденс робить висновок, що епоха Модерну закінчилася, оскільки розвиток суспільства вийшов з-під контролю. Сучасну епоху можна охарактеризувати як "постмодерн", а сучасне суспільство як "суспільство ризику".
Таким чином, можна стверджувати, що для англосаксонської школи притаманними є схожі характеристики методологічного підходу, теорії політичної науки. Водночас існують значні відмінності у тематиці політичних досліджень.
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
Українська політологія - це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Предмет політології
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3. Політична влада
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими....
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
Термін " Політика " походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea"...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 4. Школи та напрями сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 2. ПРЕДМЕТНА ЦАРИНА СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ ШКОЛИ, НАПРЯМИ ТА МЕТОДИ
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 4.1. Провідні школи сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Відповідаючи на це і подібні запитання, важливо уникнути двох крайнощів. З одного боку, не можна визнати справедливим проведення прямого і...
-
Політична економія - Ніколенко Ю. В. - § 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
До сучасної відносять широкий спектр теорій, концепцій, шкіл західної економічної науки ХХ - поч. ХХІ ст., її основними напрямами є Кейнсіанство,...
-
Психологія - Варій М. Й. - 1.2. Психологічні напрями, школи і концепції
В. Вундт (1832-1920) у 1879 р. заснував у Лейпцигу першу у світі експериментально-психологічну лабораторію, на базі якої було створено психологічний...
-
Організація ресторанного господарства - Архіпов В. В. - Основні напрями розвитку
Основні напрями розвитку Ресторанне господарство є галуззю основу якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форм організації виробництва і...
-
Основи економічної теорії - Мамалуй О. О. - § 4. Інституціоналізм та його основні напрями
Інституціоналізму належить провідна роль у сучасній економічній науці. Він виник на межі XIX-XX ст. у США. Його засновниками були Т. Веблен, Д. Коммонс,...
-
Основи економічної теорії - Мамалуй О. О. - § 3. Основні напрями сучасної економічної науки
Сучасна зарубіжна економічна наука характеризується неоднорідністю, наявністю кількох напрямів, шкіл, течій. Це пов'язано з теоретичним відображенням...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1.6. Школи, напрями, концепції у психології
Наука психологія створила чимало шкіл, напрямів, концепцій. Ставлення до них було різне, аж до заперечення. Від радянської психології ідеологічні...
-
Принципи розміщення продуктивних сил - керівні положення, сформульовані суспільством, які визначають об'єктивні потреби та умови суспільного розвитку і...
-
Чітка тенденція активізації наукового інтересу до історико-економічних досліджень у другій половині XX ст. пояснюється, на наш погляд, ще й тим, що...
-
Дитяча психологія - Дуткевич Т. В. - 4. Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном
Усе розмаїття зарубіжних досліджень з дитячої психології проводиться у межах кількох теоретичних напрямів, а саме - біогенетичного, соціологічного,...
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Найважливіше значення для розв'язання цих проблем мають такі три напрями філософії освіти: 1) гармонійно-цілісний, 2) плюралістично-релятивістський, 3)...
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології