Політична економія - Щетинін А. І. - Світові гроші

Суть функції грошей як засобу нагромадження, утворення скарбів, полягає в тому, що гроші залишають сферу обігу й перетворюються на скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці сучасного грошового обігу товаровиробники нагромаджують і знаки повноцінних грошей у вигляді паперових грошей. Фіктивний бік скарбів, нагромаджених у вигляді паперових грошей, яскраво виявляється в періоди знецінення останніх.

Нагромадження грошей у вигляді скарбів спочатку пов'язано з тим, що гроші є втіленням багатства і дають змогу найповніше реалізувати жадобу влади. Це виступає важливим стимулом до їх утворення, але причина полягає в наявності суперечності між якісною безмежністю грошей і їх кількісною обмеженістю. Дійсно, якісно гроші не мають межі, на них можна купити не тільки будь-який товар, але й те, що від природи не може бути товаром, наприклад, сумління, честь. Кількісно ж будь-яка сума грошей, якою б великою вона не була, завжди обмежена. Ця суперечність, за висловом К. Маркса, знову й знову штовхає збирача скарбів на сизифову працю нагромадження.

Слід підкреслити, що в умовах обігу повноцінних грошей, скарби виконують роль тих резервів, в які гроші збираються тоді, коли товарна маса потребує меншої кількості грошей, ніж та, що перебуває в обігу. І навпаки, коли товарна маса через якісь причини збільшується - гроші виходять із скарбниць. Завдяки цьому гроші в обігу були в тій кількості, в якій їх вимагав товарний обіг.

З розвитком товарного виробництва і товарного обігу функція засобу нагромадження зазнає певних змін. їх зміст полягає в тому, що нагромадження грошей стає однією з необхідних умов організації безперервного функціонування суспільного виробництва. Скажімо, нагромадження грошей необхідне для купівлі товарів, виробництво яких має сезонний характер, виплати заробітної плати, придбання устаткування і т. ін. Сьогодні гроші, як правило, остаточно не залишають сферу обігу, не перетворюються на скарб, а акумулюються відповідними ринковими інститутами й використовуються на умовах платності, строковості і повернення тими, хто має в них потребу.

Одначе остаточно процес перетворення грошей на скарб, який ще називають тезаврацією (грец. thesaurus - скарб), не зникає. Він має місце у вигляді приватної і державної тезаврації. Приватна тезаврація сьогодні виявляється не тільки в нагромадженні золота та ювелірних виробів, а й у нагромадженні предметів розкоші (дорогих картин, виробів з високоякісного хутра тощо) і майна. Державна тезаврація виявляється у створенні державних золотовалютних резервів.

Наша молода держава нічого не отримала із золотого запасу колишнього Радянського Союзу. Через це завдання створення такого запасу для України є дуже актуальним. Наша країна раніше ніколи не добувала золота, але поклади цього металу має. Уже в 1996 р. на трьох родовищах почались гірничі роботи, а в листопаді 1997 р. Прем'єр-міністр України В. П. Пустовойтенко продемонстрував перший злиток українського золота, відлитий у вигляді тризуба і вагою 0,5кг. Це золото видобуто на Кіровоградському родовищі. Окрім цього родовища золота є в Закарпатті (Мужієвське), а також у Донецькій і Дніпропетровській областях. Фахівці стверджують, що коли програма "Золото України" буде повністю профінансована урядом, то ми будемо мати відчутний (у межах 20т на рік) приплив золота в національні резерви.

Засіб платежу

Суть цієї функції полягає в тому, що покупець сплачує за товар не в момент його купівлі, а через деякий час. Іншими словами, у цій функції гроші в своєму русі відриваються від товару і здійснюють самостійний рух. Він відбувається після руху товарів і саме в цьому реалізується функція грошей як засобу платежу. Ця функція тісно пов'язана з іншими функціями грошей і, перш за все, з їх функцією як міри вартості. Реалізація цієї функції має місце під час продажу товару в кредит, виплаті заробітної плати, сплати податків тощо.

Розвиток товарного виробництва сприяє поступовому розширенню кредитних відносин, і в сучасному високорозвиненому товарному виробництві вони виступають важливою складовою частиною економічних відносин. Реалізація функції грошей як засобу платежу веде до формування постійних зв'язків між товаровиробниками, які ширше і глибше, ніж ті відносини, що виникають між ними в процесі простого товарообміну (Т-Т) або товарообміну, який здійснюється за допомогою грошей як засобу обігу (Т-Г-Т). За цих умов неплатіж за якимись угодами може призвести до грошово-кредитної кризи.

Важливим наслідком функції грошей, як засобу платежу, є поява кредитних грошей. Вони виникають у формі векселя, банкноти і чека і з розвитком товарного виробництва отримують широке розповсюдження.

Вексель являє собою боргове зобов'язання чітко визначеної форми, за яким боржник повинен сплатити векселеутримувачу вказану в ньому суму і у визначений у векселі термін. Вексель виникає в XII ст. в Італії і на сьогодні є дуже поширеною формою кредитних грошей.

З появою банків з'являється Банківський білет або скорочено Банкнота. Шляхи її виникнення досить складні, але головним чином їх поява пов'язана з рухом товарних векселів. У дуже короткому визначенні банкнота є векселем на банкіра, і хоча вона досить суттєво відрізняється від векселя за своєю природою, вона теж є формою кредитних грошей.

На рубежі ХVI - ХVII ст в Англії та Голландії з'являється ще один вид кредитних грошей - чек. Він являє собою наказ банку сплатити тому, хто його пред'явить, чи тому, хто в цьому грошовому документі вказаний, ту суму грошей, на яку виписано чек.

У сучасних умовах кредитні гроші надзвичайно поширені і відіграють величезну роль у функціонуванні й розвиткові суспільного виробництва.

Світові гроші

Гроші, що виступають засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни, виконують функцію світових грошей. У цій функції вони виступають як загальний купівельний, загальний платіжний засіб і як матеріалізація багатства взагалі. Функцію грошей як світових виконують повноцінні гроші. У цій функції вони скидають свої національні мундири і виступають у своїй первісній формі, у формі злитків.



Схожі статті




Політична економія - Щетинін А. І. - Світові гроші

Предыдущая | Следующая