Політична економія - Щетинін А. І. - 3.3. Економічні інтереси, їх сутність і структура

Потреба, як усвідомлене й сформоване відносно рівня культури індивіда бажання або почуття нестачі, реалізується через інтерес. Інтерес - це форма вираження потреби. Проте інтерес не є тотожним потребі. Він відрізняється від потреби таким:

По-перше, інтерес виступає як оптимальний засіб реалізації потреби, що включає конкретні цілі і дії. Потреба містить у собі завдання, а інтерес - спосіб його досягнення;

По-друге, інтерес - це потреба, яка на шляху своєї реалізації проходить складний процес соціального визрівання. Останнє означає, що інтерес формується з урахуванням і під впливом усієї сукупності виробничих відносин суспільства. Ця залежність відображається в тому, що людина вибирає не просто будь-який спосіб задоволення своєї потреби, а саме такий, який дозволяє їй закріпити або посилити своє місце в системі виробничих відносин і в суспільстві в цілому.

Інтереси, як і потреби, існують у певній системі. Виступаючи формою реалізації потреб, система інтересів, проте, не є повторенням самої системи потреб. Це обумовлено тим, що, з одного боку, інтерес є способом здійснення потреби, а отже містить різні завдання, мету, ідеали. А з іншого боку, інтерес формується через систему виробничих відносин, тому система інтересів має певні особливості порівняно із системою потреб. У загальній сукупності інтересів вирізняють такі їх елементи.

Інтерес окремої особи. Він пов'язаний з потребами конкретної людини й охоплює все багатограння його бажань, які формуються як його життям і розвитком як біосоціальної істоти, так і його участю в самій системі суспільного виробництва. Це інтерес до споживання певних матеріальних і духовних благ, інтерес до участі в економічному, соціальному, політичному й духовному процесах, що відбуваються в суспільстві. Цей інтерес чітко персоніфікований і здебільшого індивідуалізований, що відображає об'єктивний процес розвитку потреб. Реально він знаходить свій вираз у формуванні особою певних завдань цільової настанови й способів їх реалізації.

Другим елементом системи інтересів виступає Інтерес певного угруповання людей. Його часто визначають як колективний інтерес Це інтерес, що може бути поданий як інтерес якогось угруповання, яке формується в процесі господарської діяльності, наприклад, інтерес колективу підприємства або інтерес акціонерів. Цей інтерес може знаходити відображення в різних способах реалізації таких колективних потреб. Груповий інтерес реалізується через його персоніфікацію в окремому індивіді, хоч і не може бути зведеним до простої суми завдань або цілепокладання членів колективу.

Третій елемент у системі інтересів - це Суспільний інтерес. Він часто асоціюється з державним інтересом, оскільки держава уособлює основи організації життя суспільства. Цей інтерес пов'язаний із задоволенням потреб усього суспільства і знаходить відображення, наприклад, у забезпеченні однакових умов для функціонування господарюючих суб'єктів, у досягненні зростання суспільного виробництва, у забезпеченні соціального захисту найбільш уразливих верств населення від негараздів суспільного виробництва тощо.

Кожен із наведених елементів, залежно від своєї структурної побудови, у свою чергу, може мати особливі ланки інтересів, які будуть складатись у межах одного й того самого елемента (наприклад, колективного), але мати власні специфічні особливості.

Перелічені найбільш загальні елементи системи інтересів тісно пов'язані між собою і постійно взаємодіють. їх взаємозв'язок і взаємодія характеризуються, перш за все, певною тотожністю. Те, що потрібно чи вигідно людині, потрібно й вигідно і колективу, і державі. Іншими словами, ми можемо сказати, що загалом інтереси особистості й інтереси суспільства значною мірою збігаються. Але це ще не означає повну відсутність будь-яких розбіжностей, а в певних випадках і протилежності. Ця взаємодія може бути досить суперечливою і конфліктною. Як правило, така ситуації пов'язана з тими трансформаціями, що відбуваються з інтересом у процесі його формування. У цьому формуванні беруть участь багато чинників, і може так статися, що інтерес з особливого елемента системи інтересів перетворюється на такий, що вступає в суперечність з усією системою інтересів. Скажімо, колективний інтерес може стати інтересом з ознаками груповщини, особистий перетворитись на егоїстичний тощо. Усі ці особливості формування інтересів різних суб'єктів (індивіда, колективу і держави) необхідно постійно враховувати, бо тільки так можна досягти гармонізації всієї системи економічних інтересів суспільства.

Економічний інтерес, у свою чергу, трансформується в зацікавленість, у певний стимул. Стимул відрізняється від інтересу тим, що він суб'єктивний і виступає як усвідомлена форма інтересу. По суті, Стимул є безпосереднім мотивом до реалізації потреби.

Серед економічних інтересів, які представлені певною системою, часто виділяють основний інтерес суспільства. Він в узагальненій формі відображає сутність економічної системи і покликаний бути головною цільовою настановою в розвитку економічної системи.

Для ринкової економіки таким провідним головним інтересом є інтерес споживача. Саме навколо нього і задля нього функціонує ринкова економіка. А оскільки цей інтерес постійно змінюється в напрямі зростання вимоги до тих матеріальних благ і послуг, які його задовольняють, то це спонукає виробника до постійного оновлення своєї продукції, посилення її якості. З іншого боку, інтерес споживача завжди пов'язаний з певним обмеженням, яке окреслено його доходами. Ураховуючи це, виробник постійно шукає шляхи відносного зменшення вартості товарів, а це можна досягти тільки з упровадженням новітніх технологій, нової організації праці тощо.

Отже, інтерес споживача в процесі його задоволення стимулює розвиток виробництва, застосування в ньому досягнень науки і техніки й загалом сприяє прогресу суспільства.

Схожі статті




Політична економія - Щетинін А. І. - 3.3. Економічні інтереси, їх сутність і структура

Предыдущая | Следующая