Педагогіка - Пальчевський С. С. - Вимоги до уроку як основної організаційної форми навчально-пізнавальної діяльності школярів

Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров'я.

Серед основних вимог до уроку розрізняють: організаційні, дидактичні, психологічні, психотерапевтичні, санітарно-гігієнічні, етичні.

Організаційні вимоги. Передбачають визначення вчителем мети і завдань уроку та шляхів їхньої реалізації в конкретних умовах конкретного класу; забезпечення заняття необхідними навчальними засобами; продумування стимуляційно-мотиваційного комплексу, хронометраж основних етапів уроку.

Дидактичні вимоги. Полягають у забезпеченні належних дидактичних умов для педагогічно ефективної системи навчально-пізнавальної діяльності учня. Це стає можливим за умови чіткої постановки цілей і завдань уроку, правильного відбору та обгрунтованої структуризації визначеного навчальною програмою змісту освіти, плануванні необхідних методів та прийомів пізнавальної діяльності, виявленні шляхів реалізації навчальних принципів.

Психологічні вимоги. Спрямовані на дотримування психологічних закономірностей процесу навчального пізнання, відповідної його мотивації, позитивного ставлення учнів до навчання.

Психотерапевтичні вимоги. Передбачають дотримування вчителем конгруентності у ставленні до учнів. Мається на увазі таке ставлення, яке співвідноситься з позицією педагога, що виражається словами: "Ти мені подобаєшся", а не "Ти мені будеш подобатися, якщо...". На цій основі відбувається звільнення як учнів, так і вчителя від не завжди помітних мікропсихотравм. Створюється на уроці така психологічна атмосфера і використовуються такі психотерапевтичні засоби, які у сукупності допомагають розкрити внутрішній резервний комплекс особистості, що виявляється не лише у розширенні мнестичних можливостей школяра, а й у цілісному стимулюванні його особистості.

Санітарно-гігієнічні вимоги. Не завжди безпосередньо пов'язані з діяльністю вчителя на уроці, але впливають на перебіг навчальної діяльності. Передбачають відповідні освітленість класу, забезпечення чистим повітрям, належний температурний режим, раціональний розклад уроків, режим навчальної діяльності. Висота парт повинна відповідати віку дітей, оскільки у протилежному випадку порушуватимуться постава та зір дітей.

Гігієна розумової праці потребує впровадження в школах програм розвитку образного мислення (Е. Каструбін), оскільки за умови, холоду" на яскраві образи, що формуються в основному за участю правої півкулі кори головного мозку, започатковують свій розвиток дидактогенні неврози.

Певні санітарно-гігієнічні вимоги ставляться до використання технічних засобів навчання.

Важливу роль відіграє дотримування чистоти у класному приміщенні.

Етичні вимоги. Передбачають насамперед педагогічну тактовність учителя не тільки під час спілкування з учнями, але й у ставленні до них за рамками класно-урочної діяльності. Важливе значення має також об'єктивна оцінка вчителем знань учнів.

Основні елементи уроку.

Найповнішим чином представлені в структурі комбінованого уроку. До них відносять: організаційну частину; актуалізацію опорних знань та їхню корекцію; мотивацію та стимуляцію навчальної діяльності; пояснення нового матеріалу; діагностику рівня засвоєних учнями знань, умінь і навичок та їхню корекцію; закріплення нового навчального матеріалу; підведення підсумків уроку; пояснювальне ознайомлення з домашнім завданням.

Організаційна частина. Включає вітання вчителя з класом, перевірку готовності учнів до навчальної праці, контроль за санітарно-гігієнічними умовами навчального заняття, виявлення відсутніх на уроці учнів, ознайомлення з планом навчальної роботи на уроці.

Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їхня корекція. Передбачає перевірку письмових та усних домашніх завдань. Проводиться у формі усного вибіркового опитування, яке поєднується із виконанням у письмовій формі індивідуальних завдань, записаних на картках індивідуальної роботи. У випадку необхідності письмовою перевіркою у вигляді короткої самостійної роботи охоплюють усіх учнів. Паралельно з перевіркою щойно засвоєних знань, умінь і навичок у режимі повторення проводиться перевірка засвоєних. Поряд із цим у міру необхідності відбувається корекція як одних, так і других.

Актуалізація опорних знань та їхня корекція. Проводиться переважно перед вивченням нового навчального матеріалу з метою пригадати ті знання, уміння і навички, які слугують базою для засвоєння нових. З цією метою найчастіше використовується короткочасне швидке фронтальне опитування учнів. У випадку необхідності відбувається корекція базових знань. Коли вона затягується і потребує такої тривалості, яка руйнує заплановану структуру уроку, в окремих випадках вивчення нової теми відміняють.

Мотивація та стимуляція навчальної діяльності. Передбачає усвідомлення учнями посильності поставлених перед ними цілей та навчальних завдань, розуміння необхідності їхнього виконання. Стимуляції навчальної діяльності сприяє наближення змісту матеріалу до внутрішніх і зовнішніх потреб вихованців, формування у них відчуття розширення власних навчальних можливостей у процесі його вивчення. Цьому слугують відповідні сугестивні установки, які формує вчитель упродовж навчання, а також форми навчальної роботи, які збуджують емоційну сферу школяра.

Пояснення нового навчального матеріалу. Полягає у такій організації навчально-пізнавальної діяльності учня, за якої він успішно його сприймає, розуміє, засвоює, закріплює і застосовує на практиці. Для педагогічного керівництва цим процесом і надання в міру необхідності відповідної допомоги між вчителем і учнями повинен існувати зворотний зв'язок.

Діагностика рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок та їхня корекція. Здійснюється за допомогою короткочасних оперативних контрольних робіт, письмових, графічних, практичних. Інколи їх заміняє усне фронтальне опитування або перевірка за допомогою комп'ютерної техніки. Діагностика дає можливість установити картину повноти засвоєння нового навчального матеріалу, визначити характер диференційованості учнів за рівнем засвоєння його, здійснити його необхідну корекцію.

Закріплення нового навчального матеріалу. Часто здійснюється у формі короткої дидактизованої гри або вибіркового фронтального опитування учнів, упродовж якого вчитель допомагає їм віднайти місце нових знань у системі раніше засвоєних, а також остаточно висвітлити їхні внутрішньо-системні та зовнішньо-системні зв'язки.

Підведення підсумків уроку. Передбачає визначення повноти виконання поставлених цілей та завдань, роль та значення засвоєння визначеного обсягу змісту освіти, оцінку активності окремих учнів під час уроку.

Пояснювальне ознайомлення з домашнім завданням. Переважно проводиться в кінці уроку. Але інколи вчителі розпочинають із нього урок, використовуючи це з мотиваційною метою. В обох випадках учитель пояснює зміст завдання, методику його виконання. Перевіряє, як учні зрозуміли це, чи зробили відповідні записи у щоденниках.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Вимоги до уроку як основної організаційної форми навчально-пізнавальної діяльності школярів

Предыдущая | Следующая