Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичне програмування та комп'ютерні програми

Дидактичне програмування - процес переробки навчального матеріалу для програмованого навчання. Уже на перших етапах програмованого навчання стали відомі програмовані підручники та навчаючі програми лінійного, розгалуженого та адаптивного типів.

Лінійні навчаючі програми передбачають послідовний поділ навчального матеріалу на "кроки" з послідовним виконанням контролюючих завдань, правильне виконання яких дозволяє перейти до наступного кроку. За таких умов індивідуалізується лише темп навчання. Такі важливі показники програми, як розмір інформації у "кроці", структура послідовності "кроків", співвідношення між новою навчальною інформацією і повторенням, кількість завдань, методичні прийоми, залишаються однаковими для всіх учнів. У випадку труднощів усі вони отримують однакову допомогу. Такі програми вміщають багато полегшених, нерідко елементарних завдань. Наприклад, доведення теореми Піфагора складається з 52 "кроків", які до того ж повторюються, що не сприяє напруженню розумових сил кращих учнів.

Розгалужені навчаючі програми дозволяють індивідуалізувати не лише темп руху згідно з програмою, а й обсяги засвоєння різними учнями навчального матеріалу. Контрольні завдання часто передбачають серію відповідей для вибору, серед яких є одна чи кілька правильних. Якщо учень припускається помилки, адресна система програми відсилає його до тих фрагментів тексту, які враховують суть помилки. Далі пропонується нове контрольне завдання і у випадку правильної відповіді відбувається повернення до основної лінії програми. Якщо ж немає помилок, учень зразу ж переходить до нової інформації. Однак оперативність "пам'яті" програми призводить до того, що учень, який не виконав жодного кроку без помилки, і учень, який допустився випадкової помилки, отримують одне і те ж роз'яснення, хоч у першому випадку вимагається детальний розбір помилкових уявлень школяра, а в другому могла б виявитися достатньою легенька підказка.

Адаптивні навчаючі програми стали альтернативою двом попереднім. Вони передбачають переведення учнів до наступного "кроку" чи сукупності "кроків" на основі врахування статичних даних про виконання контрольних завдань не одного, а низки попередніх "кроків". Ефективність навчання за цією програмою залежить від співвідношення кількості правильно і помилково виконаних завдань, характеру і причин типових помилок, ступеня використання пояснень і підказок тощо. Після вивчення певної послідовності кроків визначається відповідність рівня складності навчального матеріалу пізнавальним можливостям учня. Цей рівень на основі прийнятого рішення може бути підвищеним, зниженим чи збереженим у попередньому вигляді. Таким чином, адаптивні програми забезпечили дещо вищий ступінь індивідуалізації програмованого навчання порівняно з лінійними чи розгалуженими.

Як видно з наведених прикладів, існує пряма залежність між якістю програми і ефективністю використання комп'ютера у навчальному процесі. Створення нових програм залишається перспективною справою для фахівців різноманітного спрямування: програмістів, дидактів, психологів, учених, які представляють різноманітні галузі знань.

За принципом роботи сучасні комп'ютерні програми поділяються на чотири класи:

1. Навчальні програми (Tutorial software) - призначені для навчання учнів шляхом представлення у певній формі необхідної навчальної інформації і контрольних тестів, практичних завдань та вправ для їхньої перевірки.

2. Моделюючі програми (Simulation software) допомагають вивчати певний розділ навчального матеріалу на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень, спостерігаючи реакцію моделюючої системи, визначає межі їхніх допустимих змін та усвідомлює характер причинно-наслідкових зв'язків, зміну яких викликають його дії. Наприклад, у моделі природного комплексу пустель довільна зміна кількості опадів викликає відповідні зміни в рослинному, тваринному світах, складі грунтів, характері поверхневих вод тощо.

3. Інструментальне програмне забезпечення (Tools software) надає можливість учневі самостійно розв'язувати задачі за короткий час і з меншим зусиллям, звільняючи його від обчислювальної та статистичної роботи і даючи право вибору методів розв'язання конкретних задач, таким чином стимулюючи його творчість.

4. Інтегровані навчальні програми (Integratedsoftware) комбінують у собі ознаки попередньо згаданих класів програм.

Мультимедіа - нова інформаційна технологія, представлена системою прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання та передавання аудіовізуальної інформації, записаної на компакт-дисках. Це допомагає поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, анімацію, аудіо - і відеоінформацію.

Мультимедіа дозволяє користувачеві отримати зворотний зв'язок. Цифрове кодування інформації в мультимедіа забезпечує збереження величезних обсягів інформації. Технологія мультимедіа широко використовується під час складання довідників, енциклопедій. Так, паперова версія комп'ютерної енциклопедії Comptons interactive Encyclopedia займає 26 товстих томів, а електронна версія - декілька CD. Така енциклопедія, окрім потрібної інформації, дозволяє отримати список ілюстрацій, віде-офрагментів, звукових прикладів і таблиць.

Мультимедіа покликала до життя медіатеки, у яких зберігаються аудіо - та відеослайди, комп'ютерні програми, текстова інформація. Завдяки їм необхідну інформацію можна знайти за декілька секунд, використавши одне чи декілька слів.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичне програмування та комп'ютерні програми

Предыдущая | Следующая