Педагогіка - Пальчевський С. С. - Робота з підручником
Відомо, що основну частину знань людство здобуває шляхом самоосвіти, а не офіційної освіти. Цьому воно завдячує вмінню самостійно опрацьовувати джерельну базу знань. Як стверджують відповідні дослідження, необхідність у цьому з кожним роком стає все більшою. Тому привчання учня до спілкування на самоті з підручником - це погляд в його майбутнє.
Ще в радянські часи проведеш дослідження засвідчили, що майже половина учнів відстає в навчанні з причини недостатньо засвоєних прийомів навчальної праці. Зважаючи на це, у той час були розроблені програми вироблення загально навчальних умінь і навичок школярів.
Виділялися чотири основні групи умінь: і) організаційні; 2) інформаційні; 3) інтелектуальні; 4) комунікативні. Таким чином, уміння і навички самостійної роботи з підручником стосувалися другої і третьої груп.
Згідно з цими програмами визначалося близько ста різних умінь і навичок, половина яких стосувалася роботи учня з підручником та іншими джерелами знань. З огляду на це, виділялися найнеобхідніші, головні види роботи з підручником: 1) читання й аналіз тексту; 2) виділення головного в тексті, переказ його; 3) відповіді на репродуктивні питання; 4) відповіді на продуктивні питання; 5) складання плану; 6) виконання дослідницьких завдань; 7) перевірка і контроль знань, умінь і навичок.
Досить повно стратегію формування прийомів пізнавальної діяльності учнів під час роботи з підручником висвітлила у своїх працях професор В. Ф. Паламарчук (Див.: Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить. -2-е изд., перераб., доп. - М., 1980. - 208 с; Паламарчук В. Ф. Работа учителя и учащихся с учебником // Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. - К., 1987. - С. 116-143; Паламарчук В. Ф. Як виростити інтелектуала. - Тернопіль, 2000. -152 с). Згідно з нею, стратегія формування прийомів пізнавальної діяльності учнів у роботі з підручником визначається такими основними етапами: кумуляція (нагромадження практичного досвіду роботи, володіння прийомами); констатація наявного рівня (або діагностика); мотивація; осмислення суті й структури прийому; застосування на практиці; узагальнення і перенесення у нові умови.
Саму методику формування прийомів роботи з підручником В. Ф. Паламарчук представляє таким чином:
На першому етапі відбувається нагромадження досвіду застосування прийомів роботи. Серед цих прийомів, наприклад: здійснення комплексу дій, що складають емпіричний аналіз різної інформації; порівнювання до якісного ступеня, за яким іде узагальнення; визначення і пояснення понять для осмислення логічного визначення через рід і видові відмінності; здійснення всього комплексу дій, що складають індуктивне емпіричне узагальнення: відбір необхідних об'єктів, порівнювання їх за певними ознаками; формулювання висновків, використання їх у планах, заголовках, умовних схемах, у вигляді правильного умовиводу; здійснювання всього комплексу дій, що складає елементарну емпіричну конкретизацію; удосконалення практичного досвіду прямого (індуктивного, дедуктивного, тридуктивного, тобто такого, в якому посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності, як, наприклад, аналогія) доведення; ознайомлення із суттю, структурою і правилом-орієнтиром доведення (тезисом, аргументом, способом доведення, висновками), намагання бачити суперечності в різних ситуаціях, нову функцію об'єкта, його структуру.
На другому етапі проводиться діагностика рівня сформованості у школярів певного прийому роботи з підручником. Це досягається за допомогою цілеспрямованих спостережень за пізнавальною діяльністю учнів, вивчення їхніх письмових робіт, опитувань, бесід за змістом навчального матеріалу підручника.
На третьому етапі формування прийомів роботи з підручником відбувається осмислення сутності певного прийому і формування правила-орієнтира. Наприклад, учні приходять до висновку, що для доведення певного положення необхідні аргументи в його захист. Щоб школярі зрозуміли це глибше, вчителю доцільно навести приклад правильного доведення на основі тексту підручника, а після цього сформулювати правило-орієнтир, тобто перерахувати дії, які складають цей прийом.
На четвертому етапі сформовані прийоми використовуються в різних умовах: у класній та домашній роботах, в індивідуальній і колективній праці, під час виконання як стандартних, так і творчих завдань. Експерименти засвідчили, що прийоми роботи з підручником формуються значно швидше в умовах активної пошукової діяльності учнів, а не під час отримання готових знань і їхнього шаблонного відтворення.
Схожі статті
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Навички та вміння
Відомі різні розуміння понять навичок та вмінь, а також взаємозв'язків між ними. Одні вважають, що уміння - результат виробленої системи навичок (М....
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методи науково-педагогічних досліджень
У ході науково-педагогічних досліджень використовують систему відповідних методів. Метод науково-педагогічного дослідження - це спосіб проникнення в...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методи навчання, їхня сутність, функції, структура
"Ми радіємо, осягаючи істину, - говорив у свій час індійський мислитель Рабіндранат Тагор. - Якщо ж радості немає, то це значить, що ми тільки знайомі з...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.8. Методи навчання
"Ми радіємо, осягаючи істину, - говорив у свій час індійський мислитель Рабіндранат Тагор. - Якщо ж радості немає, то це значить, що ми тільки знайомі з...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Основні педагогічні категорії
Традиційно до найважливіших із них відносять виховання, освіту і навчання. Однак останнім часом їхнє коло дещо розширюється за рахунок таких понять, як...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Осмислення і розуміння
Поряд із властивістю сприймання осмислення разом із розумінням виступає в якості чергової ланки внутрішнього процесу засвоєння знань. Осмислення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Кожний молодий учитель, який уперше переступив поріг класу, повинен розуміти, що йому, як обраному, суспільство доручає таїнство передачі певної частини...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Підлітковий вік (11-15 років)
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Функції процесу навчання
Під час навчання знаходять свій вияв закони матеріалістичної діалектики: єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Рушійні сили навчального процесу
Під час навчання знаходять свій вияв закони матеріалістичної діалектики: єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Молодший шкільний вік
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
У загальному теоретико-методологічному плані будь-яка система - це об'єднання різноманітностей у ціле на основі їхніх органічних взаємозв'язків. Складові...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про дидактичну систему та її елементи
У загальному теоретико-методологічному плані будь-яка система - це об'єднання різноманітностей у ціле на основі їхніх органічних взаємозв'язків. Складові...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Роль і місце ілюстрацій у загальнодидактичній структурі підручника
Згідно з дослідженнями психологів відомо, що перевантаження лівої півкулі кори головного мозку на шкоду правій, яка "відповідальна" за створення образів...
-
Для правильної організації життя Л. М. Толстой у свій час радив визначати ціль для всього життя, для кожного року, місяця, тижня, дня, години, хвилини,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Ієрархічність та діагностичність цілей навчання
Для правильної організації життя Л. М. Толстой у свій час радив визначати ціль для всього життя, для кожного року, місяця, тижня, дня, години, хвилини,...
-
У 50-х роках XX ст. творчий колектив американських педагогів та психологів під керівництвом Б. Блума розробив систему впорядкованих педагогічних цілей,...
-
Необхідність забезпечення достатнього рівня загальної середньої освіти в країні вимагає стандартизації \ змісту (від англ. stan-dart - зразок, еталон,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - IV. Ланка закріплення
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру
Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру. Генріх Гейне свого часу стверджував: "Кожна людина - це світ, який із нею народжується і...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.3. Зміст освіти як вихідна ланка процесу навчання
Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру. Генріх Гейне свого часу стверджував: "Кожна людина - це світ, який із нею народжується і...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - III. Ланка узагальнення
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - ІІ. Ланка осмислення і розуміння
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Класифікація методів навчання
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - І. Ланка сприймання
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
І. Ланка сприймання. 1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо більшої кількості складових вищого рівня відображення...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип системності
У вітчизняній педагогічній літературі нерідко ці два принципи змішують. Зазвичай логічну лінію обгрунтування принципу систематичності вибудовують із...
-
У вітчизняній педагогічній літературі нерідко ці два принципи змішують. Зазвичай логічну лінію обгрунтування принципу систематичності вибудовують із...
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Робота з підручником