Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2.1. Історичні аспекти в дослідженні міжнародного права

2.1. Історичні аспекти в дослідженні міжнародного права

Аналіз доктрини і практики розвитку міжнародного права показує, що нині в його науці склалися три основні напрями у дослідженні історичних аспектів цього права: 1) вивчення природи і сутності еволюції самого міжнародного права, тобто розкриття питань його формування та історичних змін; 2) виявлення характеру міжнародно-правової думки від з'ясування особливостей ЇЇ зародження до вивчення історичного становлення (аж до сучасних теорій науки міжнародного права); 3) встановлення основоположних історико-правових методів дослідження цього права і його науки.

Історія міжнародного права як окремий науковий напрям почала формуватися лише наприкінці XVIII ст. (до цього часу історичні аспекти такого права висвітлювались у поодиноких наукових дослідженнях, але побіжно, не як специфічний предмет аналізу). Поштовхом у цьому процесі можна вважати публікації серій стародавніх і середньовічних міжнародних договорів Ж. Бернарда (1700), Ж. Барбейрака (1739), Ж. Р. де Місі (1739). Згодом були опубліковані перші фундаментальні (як для науки XVIII ст.) праці з різних аспектів цього права (хоч, як стверджували самі їх автори, вони розглядали огляд бібліографії з історії літератури з міжнародного права) Д. Омптеди (1785), К. Мейстера (1749-1767), Р. Варда(1795). Останній означив свою роботу як розвідку основ та історії права народів в Європі з часу греків і римлян і до епохи Гроція. Підхід Р. Варда до дослідження міжнародного права був настільки своєрідним, що до нього послідовники підійшли лише через півстоліття.

Зі середини XIX ст. зусиллями вчених (Дж. Редді, Г. Вітон, М. Мюллер-Йохмус, П, Бібіков, А. Стоянов, П. Леруа, М. Кальво, Дж. Хосак,

М. Мартін, В. Незабитовський, Т. Твіс, М. Таубе, Б. Ніс та ін.) історія міжнародного права досліджується як стосовно окремих інститутів і галузей, так І щодо окремих регіонів, а також і залежно від різних історичних періодів його розвитку та функціонування.

Уже з середини XIX ст. з'являються окремі публікації з історії міжнародно-правової думки (К. Кальтенборн. Т. Лоуренс, Ф. Моль та ін.), за якими на початку XX ст. виходять перші монографічні дослідження міжнародно-правових поглядів, що належать ученим-міжнародникам, політикам, публіцистам (К. Вульф, А. Бульмерінк, Г. ван дер Молен, Дж. Скотт та ін.). Підсумковою для першого етапу становлення науки історії міжнародно-правових учень у цьому плані можна вважати роботу "Основоположники міжнародного права", яка вийшла в 1904 р. за редакцією А. Шле.

Значно пізніше дослідники підійшли до адекватної оцінки ролі методів дослідження і, зокрема, історико-правового методу у з'ясуванні природи і сутності міжнародного права. Фактично з середини XX ст. цю проблематику зачіпають окремі вчені (Ф. Кастберг, Р. Аго, А. Шюле, К. де Вішер, Дж. Шварценбергер та ін.), але поки що в цьому плані досягнення незначні. Застосування історико-правового методу нерідко зводиться до наведення певних прикладів з історії міжнародного права, при цьому переважають загальні засади історії міжнародних відносин чи філософії міжнародного права. Дуже рідкісним явищем є здатність ученого розкрити крізь призму тексту певного міжнародного договору відповідну йому історико-правову думку епохи, коли зміст джерела міжнародного права може прочитуватися в контексті еволюції і відповідних їй міжнародно-правових поглядів.

Якщо про історію міжнародного права можна говорити, що нині вона склалася як окремий науковий напрям (щоправда, тут лише йдеться про етап завершення його формування), то історії міжнародно-правових учень і донині немає як окремого наукового напряму. Стосовно ролі історико-правового методу в сучасних міжнародно-правових дослідженнях можна стверджувати, що ефективність його застосування до сьогодні залишається на досить поверховому рівні. В рамках методології науки міжнародного права превалюють методи індукції та дедукції, нормативного, соціологічного, ліберального та інших підходів до з'ясування природи і сутності міжнародного права. Історик о-правовий метод в основному застосовують задля ілюстрації певних доктринальних положень.

Дослідження історії міжнародного права, історії міжнародно-правової думки з урахуванням таких додаткових критеріїв, як особливості предмета та методу міжнародно-правового регулювання, еволюції суб'єктів і джерел міжнародного права, специфіки становлення, розвитку і деградації норм та інститутів цього права, дозволяє поділити всю історію міжнародного права на три основні етапи: 1) докласичне міжнародне право; 2) класичне міжнародне право; 3) сучасне міжнародне право. У деякі періоди еволюції можна виокремити специфічні стадії, як, наприклад, у докласичному міжнародному праві - стадії стародавнього та середньовічного міжнародного права.



Схожі статті




Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 2.1. Історичні аспекти в дослідженні міжнародного права

Предыдущая | Следующая