Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу
Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Поняття є однією з основних пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною для інтелектуальної діяльності людини, що ця діяльність часто визначається як понятійне відображення дійсності. Мислити - це і значить відображати світ через поняття, за допомогою понять, у формі понять; це значить також уміти оперувати поняттями.
1. Ознака предмета думки
Поняття - одна із форм абстрактного мислення. Окремі предмети та їх властивості відображаються у формах чуттєвого пізнання - відчуття, сприйняття, уявлення. Наприклад, у яблуці ми відчуваємо його властивості - кругле, солодке, ароматне. Сукупність названих та інших властивостей дає нам його сприйняття (цілісний образ предмета) цього яблука. При цьому ми відображаємо як його суттєві, так і несуттєві властивості. У понятті ж відображаються лише суттєві (необхідні) ознаки предмета.
Отакою предмета називається те, чим предмети схожі одне з одним, або те, чим вони відрізняються одне від одного.
Будь-які властивості, риси, стан предмета, які так чи інакше характеризують предмет, виокремлюють його, допомагають розпізнати його серед інших предметів, становлять його ознаки.
Кожен предмет мас безліч різних ознак. Одні з них характеризують окремий предмет і є одиничними, або індивідуальними, інші належать до певної групи предметів і є загальними. Так, кожна людина має ознаки, одні з яких належать тільки даній людині (риси обличчя, тембр голосу, відбитки пальців тощо) і відрізняють її від інших людей; інші ознаки є спільними для певної групи (множини) людей (професія, освіта, національність тощо); нарешті, є ознаки, спільні для всіх людей. Вони притаманні кожній людині і, разом з тим, відрізняють кожну людину від тварини. Такими ознаками є, наприклад, совість, моральність, здібність до абстрактного мислення та членороздільної мови.
Крім одиничних та загальних ознак логіка виділяє суттєві та несуттєві ознаки.
Ознаки, які з необхідністю належать предмету, виражають його внутрішню природу, його сутність, називаються * суттєвими. Ознаки, які можуть належати, але можуть і не належати предметові, і які не пов'язані з його сутністю, називаються *несуттєвими.
Суттєві ознаки мають вирішальне значення для формування поняття. Поняття відображає предмети в суттєвих ознаках, які можуть бути і загальними, і одиничними. В поняття, яке відображає множину предметів, включаються загальні суттєві ознаки. Наприклад, загальна ознака людини (створювати знаряддя праці) є одночасно і суттєвою. Поняття, що відображає один предмет (наприклад, "Аристотель"), разом із загальними суттєвими ознаками (людина, давньогрецький філософ) включає й одиничні суттєві ознаки (засновник логіки, автор "Аналітики"), без яких відрізнити Аристотеля від інших філософів Давньої Греції неможливо.
Таким чином, поняття - це форма мислення, яка відображає предмети в їх суттєвих ознаках.
Відображаючи суттєве, поняття не містить у собі всього розмаїття індивідуальних ознак предметів і в цьому відношенні воно "бідніше" від форм чуттєвого пізнання - сприйняття та уявлення. Але відволікаючись від несуттєвого, випадкового, воно спроможне глибше проникати у дійсність, відображати її з більшою повнотою, що нехарактерно для чуттєвого пізнання.
2. Логічні прийоми утворення понять
Для утворення поняття необхідно виділити суттєві ознаки предмета. Але суттєве не знаходиться на поверхні явищ та предметів. Для його розкриття необхідно порівняти предмети, визначити те спільне, що їм притаманне, відокремити його від індивідуального. Ці завдання розв'язуються за допомогою таких логічних прийомів: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення.
Для того, щоб скласти поняття про даний предмет, необхідно, перш за все, порівняти його з іншими предметами, знайти ознаки, що роблять його схожим з одними і відмінним від інших предметів. Логічний прийом, за допомогою якого встановлюється тотожність і відмінність ознак предметів і явищ дійсності, називається *порівнянням. Порівнюючи декілька предметів, ми встановлюємо наявність у них деяких спільних ознак, що притаманні певній множині предметів.
Для виділення ознак предмета необхідно уявно розчленувати предмет на його складові частини. Мисленне вичленення окремих сторін, властивостей предмета і дослідження їх як елементів цілого, називається ^аналізом ( від грец. розчленування).
Вивчивши окремі сторони, властивості, складові, необхідно відновити в мисленні предмет в цілому. Мислене поєднання тих частин цілого, які отримані в процесі аналізу та дослідження предмета в цілому, називається * синтезом (від грец. з'єднання). Синтез є логічним прийомом, протилежним аналізу. Ці два прийоми доповнюють одне одне і знаходяться у єдності.
Виділивши за допомогою аналізу ознаки предмета, ми знаходимо, що одні з них мають суттєве значення для характеристики предмета, а інші - такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на суттєвому, ми абстрагуємось від несуттєвого. Мислене виділення окремих ознак предмета і відволікання від інших ознак, називається * абстрагуванням. Розглядати будь-яку ознаку предмета абстрактно - значить відволікатися від інших ознак.
Ознаки вивчених предметів ми можемо мислено поширити на всі тотожні або схожі предмети. Ця операція здійснюється через *узагальнення, тобто логічного прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об'єднуються в групи однорідних предметів. Узагальнення дозволяє суттєві ознаки окремих предметів розглядати як ознаки всіх предметів, яким відповідає дане поняття.
Таким чином, встановлюючи тотожність (або відмінність) між предметами (порівняння), мислено розчленовуючи схожі предмети на складові (аналіз), виділяючи суттєві ознаки і відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), мислено з'єднуючи суттєві ознаки (синтез) і поширюючи їх на всі однорідні предмети (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення - поняття.
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Попереднє уявлення про логіку
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Логічні форми мислення
Основними формами абстрактного (логічного) мислення є поняття, судження, умовивід. Кожна з названих логічних форм буде предметом нашого вивчення в...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Особливості абстрактного мислення
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Чуттєві форми пізнання
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 1. Предмет логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Визначення логіки як науки
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Поняття закону правильного мислення
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Мета вивчення логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - ВСТУП
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
1.1. Предмет економічної теорії Економічна наука є однією з найдавніших. Її предмет намагалися окреслити ще давньогрецькі філософи Арістотель і Ксенофонт...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ 1.1. Єдність формаційного та цивілізаційного теоретико-методологічних підходів У широких...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - 1.4. Предмет курсу
Щоб зрозуміти предмет історії економіки та економічної науки, важливо з'ясувати сутність, зміст та підпорядкування таких ключових понять: "економіка як...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Конфліктологія - Орлянський B. C. - 1. Об'єкт і предмет конфліктології
Вивчення конфліктології майбутніми фахівцями, чия діяльність буде пов'язана з численними особистими й офіційними контактами, обумовлюється тією роллю, що...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Облікова політика - Давидов Г. М. - 1.2.2. Мета, завдання та предмет облікової політики
Обов'язковою умовою ефективного формування облікової політики є мета, задля реалізації якої вона здійснюється. Наявність цілей є надзвичайно важливою...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 1.2. Об'єкт і предмет релігієзнавства
Релігієзнавство - система знань про релігію, її історію, зміст, структуру і функції у духовному житті людей. Воно сформувалось у другій половині XIX ст....
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Логіка - Дуцяк І.3. - Предмет і статус логіки
Від часу появи логіки її предметом уважали форми і закони мислення. Таке розуміння предмета логіки виявилося вже в етимології назви: головними значеннями...
-
Статистика - Опря А. Т. - 1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки
1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки Визначити предмет будь-якої науки - означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також...
-
Теорія держави та права - Гіда Є. O. - 1.1.1.2. Об'єкт і предмет теорії держави та права
Кожна наука має свій об'єкт і предмет дослідження, які тісно взаємодіють і співвідносяться, але повністю не збігаються. Об'єкт пізнання - це все те, на...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.1. Предмет і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки