Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін "Логіка" походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність". Уперше термін "логіка" ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл. 460- 370 рр. до н. е.)" назвавши свою працю "Про логічне, або про правила".
Зазначений термін має кілька значень. Його можна застосувати як до матеріальної дійсності, так і до мислення. Під цим терміном розуміють:
1. Об'єктивну закономірну послідовність речей і явищ, наприклад, коли говорять "невмолима логіка речей", "логіка фактів", "логіка суспільного розвитку" тощо.
2. Послідовність мислення. Коли, наприклад, кажуть, що "мислення логічне", "в його міркуваннях залізна логіка" та ін., то це означав, що мислення вирізняється зв'язністю, визначеністю, послідовністю. Навпаки, якщо говорять, що "його міркуванням бракує логіки", "йому бракує логіки", "де ж логіка?" і т. д., то це означає, що мислення є безладне, непослідовне, суперечливе, тобто нелогічне.
3. Науку, яка вивчає мислення. Із цього можна дійти висновку, що предметом логіки як науки є мислення людини. Логіка - це наука про мислення. Але таке визначення логіки було б досить широким. Мислення - явище складне, різнобічне, є предметом вивчення багатьох наук. Тому недостатньо сказати, що логіка вивчає мислення, необхідно ще з'ясувати, який бік мислення досліджує логіка, що в мисленні складає предмет саме логіки. Перш за все з'ясуємо, що таке мислення взагалі.
1.1. Поняття мислення
Мислення - властивість матерії, воно не існує поза нею. Мислення е функція людського мозку. Мозок - орган мислення людини. Але мислення за своєю природою суспільне. Воно виникає і розвивається разом із появою людини й людського суспільства. Поза людиною й людством мислення не існує. Вирішальна роль у виникненні мислення належить праці. Праця виділила людину з царства тварин, є основою виникнення і розвитку свідомості, мислення і мови.
Мислення є відбиття дійсності в думках людей у формі понять, суджень та умовиводів. Мислення - це вища форма відображення, пізнання. Воно суттєво відрізняється від таких форм віддзеркалення, як відчуття, сприйняття й уявлення.
Як відомо, пізнання є відображення в голові людини об'єктивного світу. Пізнання пов'язане з практикою, виникає з неї. Практика - мета пізнання і критерій істини. Пізнання - не окремий тимчасовий акт, а складний діалектичний процес проникнення людського розуму в суть речей, у їхні закономірні зв'язки і стосунки. Пізнання розпочинається із живого споглядання, з відчуття, сприйняття і приводить до абстрактного мислення.
У пізнанні виділяють два ступені: чуттєвий і раціональний (абстрактне мислення).
Чуттєве пізнання відбувається у формі відчуттів, сприймань, уявлень.
Відчуття - перша елементарна форма чуттєвого пізнання зовнішнього світу. Відчуття дають безпосереднє відображення дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають рівні відчуття - зорові, слухові, дотикові тощо. Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів виникає сприйняття.
Сприйняття - це дещо складніша, ніж відчуття, форма пізнання дійсності. Сприйняття е віддзеркалення предметів і явищ у їх наочній цілісності. Воно виникає з різних відчуттів, але не е механічною сумою відчуттів. У сприйнятті різноманітні відчуття не ізольовані одне від одного, а органічно пов'язані, злиті в цілісний образ. Сприйняття, як і відчуття, є відбиття наочне і безпосереднє. Воно має місце лише тоді, коли предмет безпосередньо діє на наші органи чуття. На базі відчуттів і сприйняття виникають уявлення, в яких відтворюються відчуття і сприйняття.
Уявлення - це чуттєвий образ тих предметів і явищ, які людина сприймала раніше. Уявлення виникають із чуттєвих сприймань, але, на відміну від них, вони безпосередньо не пов'язані з предметами. Утворення уявлень не потребує безпосереднього впливу речей на органи чуттів у даний момент. Уявлення з'являються на основі минулого сприйняття предмета, образ якого зберігся у пам'яті людини. Уявлення може виникнути внаслідок опосередкованого сприймання предметів. Нарешті, ми можемо уявити собі й те, що ніколи не існувало й існувати не може, наприклад русалку, біса, лісовика і т. д., але елементи, з яких складаються такі уявлення, беруться нами з реальності, з предметів сприймання.
Уявлення завжди індивідуальне, воно залежить від відчуття, сприйняття, пам'яті, емоцій, життєвого й професійного досвіду людини тощо. Так, уявлення про юридичну академію студента-випускника і студента-першокурсника будуть різні. Вони будуть різними і в однокурсників.
Уявлення - вища форма відображення дійсності на ступені чуттєвого пізнання. Вони містять у собі елементи узагальнення. В уявленні ми відокремлюємося від частини, менш суттєвих для нас ознак предмета і виділяємо загальні його ознаки й риси. Уявлення посідає нібито проміжне положення між сприйняттям і мисленням, але в цілому воно, як і відчуття і сприйняття, є відображенням наочним і безпосереднім.
Мислення, на відміну від чуттєвого пізнання, є відображенням опосередкованим.
Якщо між відчуттям і предметом немає нічого проміжного (відчуття виникають унаслідок безпосереднього впливу предметів на органи чуття), то між предметом і мисленням знаходяться відчуття, сприйняття й уявлення. Мислення опосередковане чуттєвим пізнанням, воно виникає на основі відчуттів, є переробкою чуттєвого матеріалу. Тільки завдяки чуттєвому пізнанню мислення пов'язується із зовнішнім світом, відтворює його. Каналами, через які світ проникає до свідомості людини, є відчуття.
Мислення відображає не тільки властивості, безпосередньо дані у відчуттях і сприйняттях, а й такі ознаки, сторони, зв'язки предметів, котрі виявляються безпосередньо розумом.
Мислення - відображення узагальнене.
Чуттєве пізнання відображає окремі елементи та явища, їхні зовнішні сторони і зв'язки. Глибокі зв'язки і відношення предметів, закони їхнього розвитку чуттєвому сприйманню не доступні.
Мислення бере у предметів і явищ загальне, суттєве і відокремлюється (абстрагується) від другорядного, несуттєвого. Порівняно зі сприйняттям і уявленням мислення дає змогу глибше й повніше пізнати об'єктивний світ, розкрити найважливіші, найістотніші сторони, зв'язки й закономірності дійсності. Чуттєве пізнання нездатне віддзеркалити сутність речей, процес розвитку руху. За допомогою мислення людина пізнає дійсність в усьому її розмаїтті, різноманітті зв'язків і опосередкованості.
Особливість мислення полягає також у тому, що воно є пізнанням активним і цілеспрямованим.
Відчуття і сприйняття виникає у нас під дією предметів і явищ на наші органи чуття незалежно від того, хочемо ми сприймати предмет або явище чи ні. Процес же мислення пов'язаний з постановкою певних пізнавальних завдань і проведенням різноманітних логічних дій і операцій. У процесі мислення ми висловлюємо судження, будуємо умовиводи, гіпотези, докази, створюємо поняття тощо.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.8. Значення логіки для судового пізнання
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.1. Поняття мислення
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.2. Мислення і мова
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.7. Логіка формальна й діалектична
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.6. Логіка як наука
Формальна логіка є наука про закони й форми правильної побудови думки. Формальна логіка вивчає закони і правила, яким підлягає мислення людини в процесі...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.2. Поняття і слово
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.5. Мова логіки
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.4. Істинність і правильність мислення
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Теорія держави і права - Ведєрніков Ю. А. - Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
1.1. Предмет і функції теорії держави і права Кожна наука має свій предмет дослідження - явища та процеси реального світу, які вона вивчає, те, на що...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - Розділ 1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ
1.1. Предмет вікової психології Вікова психологія - це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності етапів психічного розвитку та формування...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1. Відношення тотожності
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.7. Відношення між поняттями
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ І. Предмет логіки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки
1.1. Поняття статистики. Предмет статистики, її розділи Приступаючи до вивчення курсу статистики необхідно передусім засвоїти зміст слова "статистика",...
-
1.1. Еволюція поглядів на категорію "праця" З моменту виникнення людини та об'єднання у спільноту з метою виживання, праця стала не лише основою її...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 1.1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань Будь-яка сучасна теорія...
-
Політологія - Гелей С. Д., Рутар С. М. - Розділ 1. Предмет і методи політології
Інтеграція української освіти у Європейський освітянський простір в рамках Болонського процесу, передбачає передусім зростання ролі викладача як творця...
-
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Започаткування науки "Екологія" O В. І. Вернадський і розвиток екології O Екологія - наука інтегральна O Основні...
-
Основи психології - Вітенко І. С. - РОЗДІЛ 1. Предмет, завдання та методи психології
Загальне поняття про психологічну науку, її предмет та основні завдання Як наука, психологія виникла на межі XIX і XX ст., експериментальне вивчення...
-
Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Основна мета розділу - вивчення предмета і методу економічної теорії. Його важливість полягає в тому, що в...
-
1.1. Предмет фінансової науки Розробка наукових підходів до трактування сутності фінансів е однією з найскладніших проблем фінансової науки і практики,...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 2. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4....
-
Історичне джерелознавство - Калакура Я. С. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
Історичне джерелознавство, як винятково важливий, спеціальний компонент історичної науки, є складною науковою системою знань. Домінуюче місце в ній...
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ