Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Особливості абстрактного мислення
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми і закони, прийоми та принципи мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.
Питання, що пов'язані з пізнанням дійсності, є найважливішими питаннями філософії і її предмета. Саме тому, логіка вивчаючи мислення як засіб пізнання, є філософською наукою.
Таким чином, * логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, і про закони пізнавального мислення людини. Таким є загальне поняття про логіку. Але щоб розкрити її предмет, необхідно висвітлити, що такс пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності людини.
Відповіді ви можете знайти в подальшому викладенні сформульованих у структурі розділу питань.
2. Чуттєві форми пізнання
Сучасна теорія пізнання як одна зі складових філософії розглядає пізнання як процес відображення у свідомості людини об'єктивної дійсності, що існує поза свідомістю і незалежно від суб'єкта пізнання.
В основі будь-якого пізнавального акту лежить відображення зовнішнього світу органами чуття, які дають людині безпосереднє знання про дійсність.
* Чуттєве пізнання здійснюється в трьох основних формах: відчуття, сприйняття та уявлення.
* Відчуття - це відображення окремих чуттєвих властивостей предметів: колір, форма, запах, твердість, тепло, холод тощо.
* Сприйняття - це знання про предмет у цілому (цілісний образ) у момент впливу його на наші органи чуттів. Такими образами є, наприклад, зорове сприйняття дерева, що росте перед вашим вікном, чи книги, що лежить на вашому столі; слухове сприйняття шуму дощу, мелодії.
Більш складною формою чуттєвого пізнання є уявлення. * Уявлення-це відтворення у свідомості людини раніше сприйнятого предмета, явища. Якщо сприйняття завжди пов'язане з безпосередньою дією предмета, то уявлення виникає при відсутності предмета. Для виникнення уявлення предмета в нашій свідомості достатньо почути назву предмета або його ім'я.
Чуттєве пізнання дає нам знання про окремі предмети або окремі властивості предметів. Але знання такого гатунку не можуть задовольнити людину. Нам необхідні загальні знання про світ і суспільство. Такі знання містяться в об'єктивних законах природи та суспільства. Виявлення й формулювання таких загальних знань неможливе без абстрактного (від латинського - віддалення, відволікання) мислення.
3. Особливості абстрактного мислення
На відміну від чуттєвого пізнання мислення відображає зовнішній світу наукових поняттях або абстракціях. Відволікаючись від індивідуального в речах та явищах, абстрактне мислення узагальнює множини однакових предметів, виділяє найбільш важливі властивості, розкриває суттєві зв'язки між предметами та явищами.
Здатність до абстрагування робить мислення більш складною й вищою, порівняно з чуттєвим пізнанням, формою відображення дійсності. Знаходячись у межах чуттєвого пізнання неможливо розкрити причинну залежність між такими явищами як, наприклад, зміна пір року чи обертання Землі навколо Сонця, передбачити сонячне чи місячне затемнення.
Отже, процес пізнання включає в себе чуттєве сприйняття і абстрактне мислення.
Якими ж є основні особливості абстрактного мислення?
Мислення відображає дійсність в узагальнених образах. На відміну від чуттєвого сприйняття, мислення абстрагується від окремого, одиничного в окремому і виділяє в предметах загальне, повторюване, суттєве. У результаті абстрагування від окремого ми отримуємо загальні поняття: "людина", "трикутник", "держава", "закон", "юридична особа" тощо. Завдяки узагальненню, абстрактне мислення спроможне за окремістю, індивідуальністю, особливістю бачити загальні властивості, відношення, якості, що є недоступними чуттєвим формам пізнання.
Мислення - це процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою споглядання ми пізнаємо лише те, що безпосередньо діє на наші чуттєві органи. Абстрактне мислення дає нам опосередковані наявними відомостями знання. Так, наприклад, за показниками термометра ми можемо встановити, холодно чи жарко на дворі, не виходячи з дому.
Знання, отримане з наявних знань, без звернення в кожному окремому випадку до дійсності чи досвіду, називається вивідним, а сам процес його отримання - виведенням.
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Жодна думка в нашій голові не може виникнути й існувати, якщо вона не сформульована як слово або речення. Мова є безпосередньою дійсністю думки. За допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати мислення, обмінюються думками, доходять взаєморозуміння.
Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але активність перш за все - це ознака абстрактного мислення. Утворюючи абстракції (наукові поняття), людина перетворює знання про предмети дійсності, виражає їх не тільки засобами природної мови, але й за допомогою символів формалізованої (штучної) мови, яка відіграє дуже важливе значення в сучасній науці.
Отже, узагальнений та опосередкований характер відображення дійсності, нерозривний зв'язок з мовою, активний характер відображення - це основні особливості абстрактного мислення.
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Поняття закону правильного мислення
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Чуттєві форми пізнання
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Попереднє уявлення про логіку
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Логічні форми мислення
Основними формами абстрактного (логічного) мислення є поняття, судження, умовивід. Кожна з названих логічних форм буде предметом нашого вивчення в...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Визначення логіки як науки
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Абстрактне мислення і його характерні особливості
Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки: "Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 1. Предмет логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Мета вивчення логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - ВСТУП
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.1. Поняття мислення
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.2. Мислення і мова
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Термін "філософія" має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
1.3.1 Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного Процес пізнання завжди починається з розгляду конкретних предметів і явищ, їхніх зовнішніх...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Метафізика у своїх відповідях на питання про суще як таке перед цим останнім уже уявила собі буття. Вона постійно висловлює буття. Але метафізика не дає...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мислення
Мислення - узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Особливості та структура філософського знання
Філософський, метафізичний підхід до дослідження буття виявляється в безмежності, узагальненості філософського знання, його намаганні осягнути всю...
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Особливості абстрактного мислення