Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ
2.1. Загальна характеристика поняття
Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках.
Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття - цс уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна сплутувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття - це логічна форма думки, думка про предмет.
Предмет думки - це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об'єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).
По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.
Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим різняться.
Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні різноманітні ознаки. Одні з них істотні, інші - неістотні.
Істотні ознаки - це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, котрі належать усім предметам роду і без яких предмет немислимий.
Неістотні ознаки - це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки е ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета. Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, е суспільна практика людини.
Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках* Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення - предмет у сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатше, ніж поняття, воно відбиває більшу кількість ознак предмета, але поняття відображає предмет глибше, воно дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.
Поняття - результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.
У процесі утворення понять користуються такими логічними способами, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення1.
При вивченні предмета, визначенні його істотних ознак доводиться постійно порівнювати його з іншими.
Порівнянням називається зіставлення предметів із метою визначення їх схожості й відмінності.
Порівняння дає змогу виявити загальне у предметів, те, чим вони схожі, а також чим вони відрізняються один від одного, дати оцінку виявленим ознакам, згрупувати предмети в класи тощо. Порівняння здійснюється на основі взаємодії аналізу і синтезу.
Аналізом називається мислений поділ предмета на його складові частини.
Перш ніж виділити істотні ознаки предмета, необхідно знати, що становить або чим є даний предмет, які ознаки, елементи, сторони складають його. Слід дослідити кожну властивість окремо та у зв'язку з іншими властивостями. Це досягається за допомогою аналізу.
Вивчивши предмет за частинами, необхідно потім пізнати його в цілому. Це завдання вирішує синтез.
Синтезом називається уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, у єдине ціле.
Аналіз і синтез перебувають у нерозривній єдності, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені: аналіз завжди допускає синтез, а синтез - аналіз.
Будь-який предмет має чимало властивостей і ознак. Щоб утворити поняття, необхідно відібрати із маси виділених аналізом лише суттєві. Тому у процесі вироблення понять завжди використовується такий логічний спосіб, як абстрагування.
Абстрагування - це уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей. Результат абстрагування називається абстракцією. У цьому розумінні будь-яке поняття є абстракція
При утворенні поняття вивчаються не всі предмети класу, а тільки деякі. Істотні ознаки, виділені в окремих предметів через узагальнення, поширюються на решту предметів класу, на клас у цілому.
Узагальнення - це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального через об'єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.
Вироблення поняття - це не одноактна дія, а складний пізнавальний процес. Формування понять нерозривно пов'язане із практичною діяльністю людини. Практика - основа виникнення і розвитку понять, а також критерій їх істинності. Вироблене поняття використовується потім як засіб подальшого пізнання навколишнього світу.
Схожі статті
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.1. Загальна характеристика поняття
2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.2. Поняття і слово
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.4. Зміст поняття і склад злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.1. Поняття мислення
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Термін " Логіка " походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність"....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.6. Види понять
Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.7. Відношення між поняттями
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1. Відношення тотожності
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
У кримінальному праві поряд з терміном "зміст поняття" існує специфічне поняття "склад злочину". Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.2. Мислення і мова
Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.8. Значення логіки для судового пізнання
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.7. Логіка формальна й діалектична
Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін "діалектична...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.6. Логіка як наука
Формальна логіка є наука про закони й форми правильної побудови думки. Формальна логіка вивчає закони і правила, яким підлягає мислення людини в процесі...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.5. Мова логіки
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 1.4. Істинність і правильність мислення
Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття "істинність" відноситься до змісту думки, а...
-
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ третій. Вчення про поняття
§ 160. Поняття є тим, що вільне як суща для себе субстанціальна могутність, і є тотальністю, в якій кожний з моментів є цілим, становлячи поняття, і...
-
2.1. Соціальні норми, їх роль у регулюванні суспільних відносин Життя суспільства потребує певної організації, впорядкованості та регулювання суспільних...
-
Інформаційна безпека - Остроухов В. В. - РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"
2.1. Походження та еволюція феномена "маніпуляція" Термін "маніпуляція", чи "маніпулювання" походить від латинського слова "manipulare Його первинний...
-
Контролінг - Давидович І. Є. - Розділ 1 ПОНЯТТЯ ПРО КОНТРОЛІНГ, ЙОГО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ
1.1. Поняття ПРО КОНТРОЛІНГ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ Контролінг - це один з найновіших напрямів інформаційно-економічного розвитку підприємства. В сучасних...
-
Логопсихологія - Конопляста С. Ю. - Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ
1.1. Логопсихологія як галузь спеціальної психології Назва логопсихологія походить від грец. logos - слово і включає психологію осіб з вадами мовлення....
-
1.1. Походження й еволюція феномену "маніпуляція" Термін "маніпуляція", чи "маніпулювання", Походить від латинського слова Manipulare. Його первинне...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IV. ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 2.1. Поняття про економічний аналіз
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4....
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 2. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4....
-
Філософія - Губерський Л. В. - Поняття філософської віри
Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі,...
-
Електронна нервова система дозволить вести бізнес зі швидкістю думки, а це і є ключ до успіху в двадцять першому столітті. Вілл Гейтс На сучасному етапі...
Логіка - Жеребкін В. Є. - Розділ 2 ПОНЯТТЯ