Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - Розділ 5. Фінанси Словаччини

5.1. Загальна характеристика фінансів Словаччини в період реформування економіки

Словаччина, як і Чехія, швидко здійснила приватизацію та реструктуризацію (повернення державного і комунального майна колишнім власникам або їх нащадкам). Це оздоровило державні фінанси, хоча з приватизацією кількох великих підприємств були проблеми. Особливо це стосується словацького металургійного концерну ("УВД", м. Кошице). У колишній Чехословаччині "VSZ" був найпотужнішим і найсучаснішим металургійним комбінатом. Відкритий у 1960 р., він ознаменував нову еру в індустріалізації аграрної і відсталої у економічному розвитку частини країни - Словаччини. Після поділу Чехословаччини "VSZ" став основним підприємством країни, яке забезпечувало значну частку доходів бюджетів. Процес приватизації, що у 1993 р. масштабно здійснювався у сусідній Чехії, на деякий час призупинився в Словаччині, але на початку 1994 р. відновився з такою швидкістю, що західні аналітики називали лютий - березень цього року "нічною приватизацією". Ні для кого не секрет, що керував цими процесами особисто прем'єр-міністр В. Мечіар, який, до того ж, на початку 1994 р. особисто очолював Фонд державного майна.

За короткий проміжок часу було приватизовано 44 компанії. Серед них, наприклад, м'ясокомбінат, який був викуплений одним із друзів В. Мечіара за б % його реальної вартості. Зрозуміло, приватизували й " VSZ ", - одним з найвпливовіших нових власників став О. Режеч, голова ради директорів підприємства.

У березні 1994 р. компанія "Менеджер", яку контролював О. Режеч, купила 9,5 % акцій "'VSZ" за третину їх ринкової вартості. Через рік інша контрольована ним компанія "Гутнік" купила ще 10 %. Акції купували в кредит за допомогою державних банків, згодом купували й самі банки. "Імперія" Режеча швидко зростала. Окрім банків, "VSZ" приєднав до концерну десятки підприємств, у тому числі найпотужнішу в Словаччині страхову компанію, металургійні компанії Угорщини та Чехії, чеський футбольний клуб "Спарта" і газету "Народна оброда". За три роки металургійний концерн перетворився на фінансово-промисловий гігант, який давав 8 % валового національного продукту Словаччини, 25 % експорту і 14 % імпорту.

Протягом тривалого часу "УЗД" справляв враження неймовірно благополучного підприємства. Проте все було навпаки: величезна компанія стала некерованою і мала значні борги. Згодом з'ясувалося, що "'V&;Z" - банкрут з боргами майже в 0,5 млрд дол. США. Держава повинна була вживати екстраординарних заходів для порятунку компанії і другого найбільшого міста країни від краху, оскільки концерн знаходиться у м. Кошице. Термінові рятувальні заходи почалися з продажу виробництв, що не стосувалися основного бізнесу. У першу чергу компанія позбулася футбольного клубу і газети. З підприємства була змушена піти і команда О. Режеча.

До кінця 1999 р. з'явилися перші ознаки виходу з кризи, цьому сприяла діяльність двох запрошених американських менеджерів. Держава - головний кредитор "VSZ" зобов'язалася не поспішати з вимогою виплати боргів, щоб не допустити банкрутства підприємства і, відповідно, зростання рівня безробіття у регіоні.

Перші три найбільші банки Словаччини перейшли в іноземну власність лише наприкінці 2002 р., хоча входити у ринок країни вони почали з початку 2000 р. Процес захоплення починався з того, що купували незначну кількість акцій місцевих банків і поступово ставали їх власниками, збільшуючи капітал та продовжуючи купувати акції. Цей процес відбувався протягом кількох років.

Структура статутного капіталу банків за власниками у 2000 р. була такою (у %): державна власність - 50,9; інші внутрішні власники - 21,0; закордонні власники - 28,1.

У 2001 р. (порівняно з 1997 р.) частка депозитів до 30 днів у загальній структурі строкових депозитів зросла з 28,8 до 35,1 %, що пов'язано з розвитком приватного бізнесу, який мав потребу в розміщенні тимчасово вільних фінансових ресурсів на невеликі терміни.

У 2001 р. у Словаччині структура державного боргу на 73 % складалася з внутрішнього боргу та на 27 % - із зовнішнього.

Суспільний сектор сільського господарства почав реформуватися у Словаччині в систему приватновласницьких структур ще до виділення Словацької Республіки з Чехословаччини. У Словаччині сільськогосподарські виробничі кооперативи були аналогами українських колгоспів, у яких право власності селян на земельні ділянки хоч і зберігалося, але реально не реалізовувалося. Кооперативи трансформувались у справжні кооперативні структури, а держгоспи - у господарські товариства. При цьому у процесі реорганізації кооперативів частина їх членів виявили бажання господарювати самостійно і створити селянські господарства, використовуючи вилучені земельні ділянки, що належали їм на правах приватної власності, та конкретні засоби виробництва, одержані на майнові паї.

У Словацькій Республіці процес соціально-економічних трансформувань супроводжувався зниженням обсягів сільськогосподарського виробництва. У 1993 р. обсяги такої продукції зменшилися майже на 30 % порівняно з 1988 р. У наступні роки спостерігалося поступове відновлення втрачених позицій цієї галузі. Проте інколи така тенденція порушувалася: наприклад, у 1999 р. (порівняно з попереднім) відбулося скорочення обсягів виробництва на 2,9 %.

Станом на початок 2000 р. у складі новостворених приватновласницьких структур з виробництва сільськогосподарської продукції переважали реформовані сільськогосподарські виробничі кооперативи (табл. 6.1), які використовували половину усіх угідь країни. На другому місці, як за кількістю, так і за часткою використовуваних сільськогосподарських угідь (26,8 %), були господарські товариства, серед яких домінували (83 %) товариства з обмеженою відповідальністю.

Таблиця 5.1. Види сільськогосподарських підприємств Словаччини в 2000 р.

Форма господарювання

Загальна кількість господарських одиниць

Підприємства, що господарюють з використанням землі

Середній розмір земельної ділянки, що перебуває у використанні, га

Частка у загальному сільськогосподарському користуванні країни, %

Сільськогосподарські виробничі кооперативи

801

799

1537

50,2

Господарські товариства

623

583

1125

26,8

3 них:

TOB

517

495

998

20,2

Акціонерні товариства

102

84

1914

6,6

Фізичні особи

21 263

21 263

10,4

9,0

Держгоспи

2

3071

0,25

Інші організаційно-правові форми господарювання

70

70

4471,6

13,7

Усього

22 759

22 717

-

100

Станом на початок 2000 р. у Словаччині налічувалося 849 селянських господарств, величини угідь яких коливалися від 1 до 500 га і більше. Враховуючи, що на селянські господарства з угіддями понад 100 га у Словаччині припадає 4,3 % загального сільськогосподарського землекористування, можна стверджувати, що всі селянські господарства використовують 5-6 % її сільськогосподарських угідь. За цим показником Словаччина, на думку українських експертів, належить до тих постсоціалістичних країн, у яких у складі господарських структур, створених у процесі приватизації колективних і державних сільськогосподарських підприємств, провідну роль відіграють виробничі кооперативи і господарські товариства.

На цьому етапі трансформаційних процесів у аграрній сфері особливої актуальності набуває питання порівняльної оцінки ефективності функціонування новостворених приватновласницьких структур. За даними експертів, показники господарювання у господарських товариств кращі, ніж у сільськогосподарських кооперативів. У1999 р. результати діяльності перших становило виробництво більшої частки продукції в розрахунку на 1 га угідь (на 18,1 %) і вища продуктивність праці (на 45 %). Проте і кооперативи, і господарські товариства закінчили 1999 р. збитково, хоч збитковість господарських товариств і була меншою. При цьому привертає увагу той факт, що кращих узагальнених показників господарювання вони досягли за нижчої забезпеченості майновим (на 23 %) та власним (більше як удвічі) капіталом і меншій кількості (на 16 %) зайнятих працівників.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - Розділ 5. Фінанси Словаччини

Предыдущая | Следующая