Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.2.1. Фінанси державних підприємств і організацій

3.2.1. Фінанси державних підприємств і організацій

Первинним джерелом інвестицій у виробництво на державних підприємствах є кошти бюджету і централізованих позабюджетних фондів, а на недержавних - акціонерний капітал. Подальший розвиток виробничої бази здійснюється за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів підприємств і залучених коштів.

Підприємствам дозволено застосовувати метод прискореної амортизації активної частини виробничих основних фондів, при якому їх балансова вартість переноситься на витрати виробництва і повертається за коротші, ніж це передбачено нормативним періодом експлуатації, терміни.

Малим підприємствам дозволено в перший рік експлуатації списувати на собівартість до 20 % первинної вартості основних фондів з терміном служби понад три роки.

Перераховані пільги, проте, не набули значного поширення, оскільки виявилися невигідними для підприємств. Всупереч світовому досвіду в Республіці Білорусь амортизаційні відрахування включаються до складу доданої вартості і оподатковуються податком на додану вартість. В результаті 20 % нарахованої суми вилучається до бюджету, а у державних підприємствах ще 16 % амортизації централізується в галузевих інвестиційних фондах.

Сума амортизаційних відрахувань, що залишилася у розпорядженні підприємств, значною мірою знецінюється інфляцією, тому у них не вистачає коштів для своєчасного відтворення зношених основних фондів. Водночас фізично і морально застаріле обладнання не може виробляти конкурентоспроможну продукцію. Проблема інвестицій для оновлення підприємств є однією з найголовніших у справі виведення економіки г кризи.

Державні підприємства для фінансування капітальних вкладень, окрім власних ресурсів, можуть одержувати кошти галузевих інвестиційних фондів, державних позабюджетних фондів і асигнування з бюджету. Причому кошти з республіканського бюджету виділяються на тендерній платній і поворотній основі за обмеженим переліком об'єктів, затверджених Кабінетом Міністрів.

Інфляційні процеси в економіці Республіки Білорусь в 90-х роках XX ст. привели до такого знецінення оборотних коштів підприємств, що їх стало абсолютно недостатньо для забезпечення виробництва і реалізації продукції. Вимушене постійне залучення кредитів під великі відсотки лише посилило "проїдання" власного оборотного капіталу, привело підприємства до стану банкрутства. Коефіцієнт покриття короткотермінових боргів, що відображає співвідношення власних оборотних коштів і короткотермінової заборгованості, на більшості державних підприємств впав нижче за одиницю.

Нарощування власного оборотного капіталу є першочерговим завданням багатьох фірм. Його вирішенню повинне сприяти роздержавлення майна, створення акціонерних товариств, що дасть змогу отримувати на розвиток виробництва кошти від реалізації акцій.

Балансовий прибуток насамперед спрямовується на сплату до бюджету податків на нерухомість і податку на прибуток

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується з метою:

- фінансування витрат з розвитку виробництва, на наукові дослідження, здійснення природоохоронних заходів;

- виплати працівникам премій, матеріальної допомоги, фінансування на утримання дитячих дошкільних установ, піонертаборів, спортклубів, покриття збитків житлово-комунального господарства, забезпечення безкоштовного або пільгового харчування працівників;

- виплати дивідендів акціонерам;

- фінансування будівництва житла та інших об'єктів невиробничого призначення;

- сплати екологічного податку за понадлімітні викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище і понадлімітний видобуток природних ресурсів;

- відрахування на утримання апарату управління об'єднань, асоціацій та інших вищих структур;

- сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, завищення цін і деякі інші витрати.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.2.1. Фінанси державних підприємств і організацій

Предыдущая | Следующая