Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 6.8. Фінанси домогосподарств

Угорщина - одна з небагатьох країн Східної Європи, у якій створено максимально сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій як у виробничу, так і в невиробничу сферу. Інтерес до цієї країни зростає з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньо-фірмові структури, що враховуються в міжнародному податковому плануванні. В Угорщині немає ніяких обмежень для утворення компаній, а також щодо участі іноземного капіталу у цих компаніях.

Найпоширенішими організаційно-правовими формами компаній є:

- компанія з обмеженою відповідальністю;

- акціонерне товариство.

Перша засновується тільки одним власником. Для її створення необхідний статутний капітал обсягом близько 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства має становити 67 тис. дол. США.

Податок на прибуток тут сплачують як резиденти, так і не резидентні компанії, враховуючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять податок на репатріацію такого прибутку за ставкою 18 %.

Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині становить:

- 18 % для нерозподіленого прибутку;

- додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнений у джерела виплати дивідендів;

- додатковий податок за ставкою 32,95 %, застосовуваний для обкладання 65 % доходів постійного представництва іноземної компанії.

Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані доходи у вигляді дивідендів чи в іншій формі залишаються в Угорщині і не репатріюються за кордон.

До оподатковуваної бази угорських компаній необхідно зараховувати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком дивідендів, та суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.

Дія угод про виключення подвійного оподаткування в Угорщині поширюється, як правило, на прибуткові податки, податки з прибутку і кілька податків майнового типу. Дія цих угод не охоплює податки з обігу, деякі місцеві податки - промисловий і комунальний, а також податки (ренти), пов'язані з оплатою праці.

Угорський податок з обігу стягується з компаній типу товариства без статусу юридичної особи тому для них визначені корпоративний податок у обсязі 18 % і податок з дивідендів - 20 %. Податок з дивідендів для паїв понад 25 % становить б %, у всіх інших випадках - 15 %. У низці угод обумовлено такі правила - податок з дивідендів незалежно від розміру паю дорівнює 10 % . За угорським законодавством філіали зобов'язані сплачувати податок з дивідендів, проте деякі угоди виключають можливість визначення цього податку. В угодах описуються два методи податкового обліку - звільнення від сплати податку і податковий кредит.

Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоекономічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру транснаціональних корпорацій. Водночас компаніям-резидентам, діяльність яких пов'язана з офшорними угодами, надається сприятливий податковий режим.. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85 % від суми як основного податку на прибуток, так і додаткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставиться умова: такі компанії мають зареєструватись в Угорщині, їхні органи управління теж повинні знаходитися в цій країні, а більшість їхнього персоналу має бути з угорських громадян, однак власність цих компаній на 100 % може належати іноземцям.

Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, у тому числі з державами СНД. Економічна привабливість цієї країни у міжнародному бізнесі зростає, незважаючи навіть на стандартну в Угорщині ставку 23 % податку з розподіленого прибутку, яка у багатьох випадках знижується до 0 %. Податкове законодавство цієї країни стимулює діяльність офшорних, холдингових, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі перспективи використання угорських юрисдикцій для корпоративного міжнародного планування.

За показником залучення іноземних інвестицій серед постсоціалістичних країн Центральної Європи до початку 2000-х років Угорщина посідала перше місце. Про переваги Угорщини щодо залучення іноземного капіталу над іншими постсоціалістичними країнами свідчать дані табл. 6.11.

Таблиця 6.11. Іноземний капітал в економіці країн Центральної та Східної Європи, млн дол. США

Країни

1990 р.

1995 р.

2000 р.

2001 р.

Всього країн Центральної та Східної Європи

3661

40 508

131 829

160 352

3 них: Угорщина

569

11 919

19 804

23 562

Польща

109

7843

33 603

42 433

Румунія

766

1150

6517

7616

Сербія і Чорногорія

329

1319

1484

Словаччина

81

810

4634

6109

Словенія

665

1763

2809

3250

Україна

910

3843

4615

Хорватія

473

5155

6597

Чехія

1363

7350

21 644

26 764

Згідно з даними таблиці, серед постсоціалістичних країн Центральної Східної Європи частка Угорщини в загальному обсязі іноземних інвестицій становила в 1995 р. 29,4 %, а на початку 2000-х років стабілізувалася на рівні 15 %. Однак у наступні роки, на думку угорських фахівців, спостерігається тенденція до зменшення надходжень іноземних інвестицій в економіку Угорщини та зростання обсягів вилучення іноземного капіталу. Так, якщо в 2002 р. сальдо нових інвестицій та вилученого капіталу було позитивним (7,2 млн дол. США), то в першій половині 2003 р. іноземні інвестори вже забрали на 0,3 млн дол. США більше, ніж було залучено нових інвестицій. Водночас, з початку 2000-х років як за загальним обсягом залученого іноземного капіталу, так і в розрахунку на одного мешканця країни, Угорщина поступилася постсоціалістичним країнам: за обсягом надходжень іноземних інвестицій - Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині; а в розрахунку на одну особу населення - Чехії і Словенії.

Поряд з наявною тенденцією до скорочення обсягів іноземних інвестицій в економіку Угорщини, після зміни політичного курсу країни - з 1990 р. - значно посилився дисбаланс в економічному розвитку окремих регіонів країни, переважно завдяки нерівномірність обсягів надходження в регіони іноземного капіталу, про що стверджують угорські експерти та свідчать дані табл. 6.12.

Як видно з цієї таблиці найбільш привабливою для інвесторів є столиця країни. Так, у 2003 р. більше половини підприємств з іноземними інвестиціями було зареєстровано в м. Будапешті, а його частка в обсязі іноземних інвестицій сягала 46,8 % . Однак якщо зростання обсягів іноземних інвестицій в цілому по країні у 2002-2003рр. становило 122,8 %, то в м. Будапешті - лише 111 % .

Про нерівномірність розвитку окремих регіонів країни свідчать також такі дані угорських фахівців (у перерахунку форинтів на долари США): в Західному Задунайському регіоні у 2003 р. іноземний капітал підприємств з іноземними інвестиціями на одну особу становив 5109 дол. США, в Центральному Задунайському регіоні - 3834, при цьому в Південному Задунайському регіоні - лише 787 дол. США. Тобто в західній частині Угорщини також простежується дисбаланс в обсязі іноземних інвестицій. У регіоні Північної Угорщини на одну особу населення (коштів підприємств із іноземними інвестиціями) обсяг інвестицій дорівнює 1766 дол. США, в регіоні Північної Низини - 1399, а в Південній Низині тільки 745 дол. США.

Таблиця 6.12. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих регіонах Угорщини

Регіони країни

2002 р.

2003 р.

Кількість підприємств

Капітал всього,

Млрд форинтів

Іноземний капітал

Кількість підприємств

Капітал всього, | млрд форинтів

Іноземний капітал

1

2

3

4

5

6

7

Центральний регіон

16 269

5760,5

4421,0

15 569

6275,5

5322,8

- Будапешт

14117

4890,2

3624,3

13 518

4899,9

4023,1

- Центральна Угорщина

2152

870,3

796,7

2051

1375,6

1299,7

Центральний Задунайський регіон

1722

608,5

577,4

1668

924,2

854,3

- комітат Фегер

416

202,2

191,6

393

413,1

363,6

- Комором-Естергом

569

300,2

289,6

616

391,9

382,7

- Веспрем

737

106,1

96,2

659

119,2

108,0

Західний Задунайський регіон

2653

877,8

821,9

2499

1088,5

1025,9

- комітат Дьєр-Мошон-Шопр.

1159

613,6

586,1

1114

781,8

755,5

- Ваш

705

207,4

201,0

689

236,7

230,0

- Зала

784

56,8

34,8

696

70,0

40,4

Південний Задунайський регіон

1413

175,9

150,8

1289

185,1

155,7

- комітат Бараня

677

77,6

60,2

601

78,0

59,0

- Шомодь

495

74,5

68,7

454

82.8

74,7

- Толна

241

23,8

2,9

234

24,3

22,0

[Північна Угорщина

798

462,5

329,9

745

597,2

455,4

- комітат Боршод-Абауй-Зем.

372

309,3

208,2

345

417,4

307,0

- Гевеш

274

33

91,2

260

130,6

111,0

- Ноград

152

39,4

30,5

141

49,2

37,4

Північна Низина

2308

401,1

368,0

2544

469,5

434,7

- комітат Гайду-Бігар

256

211,0

198,2

265

242,3

229,6

- Яс-Нодькун-Солнок

247

138,2

119,6

223

156,4

137,5

- Саболч-Сатмар-Берег

1805

51,9

50,3

2056

70,8

67,6

Південна Низина

634

260,6

209,6

440

259,6

203,7

- комітат Бач-Кішкун

698

70,5

60,6

65

73,4

61,4

- Бекеш

233

77,2

65,2

196

77,9

64,1

- Чонград

703

2,9

83,8

593

108,3

78,2

Не розподілено по регіонах

116,6

116,5

136,6

136,6

Всього

26 797

8663,4

6995,2

25 754

9936,2

8589,1

-

Наведені дані свідчать про те, що іноземні інвестиції переважно надходять у столицю та в західну частину Угорщини. Одними з основних причин такого дисбалансу є зосередженість висококваліфікованої робочої сили переважно в Будапешті та задунайських комітетах, а також наявність сприятливих умов для транспортування продукції на Захід.

Нерівномірність надходження іноземних інвестицій є, на думку угорських дослідників, не тільки в окремих регіонах Угорщини, а й у комітатах регіонів.

Динаміку надходження інвестицій у комітат Саболч-Сатмар-Берег показано у табл. в.13.

Таблиця 6.13. Підприємства з іноземним капіталом у Саболч-Сатмар-Берег комітеті Угорщини

Роки

Всього підприємств 3 іноземним капіталом

Підприємства винятково 3 іноземним капіталом

Підприємства, у власності яких переважає іноземний капітал

Підприємства, у власності яких переважає угорський капітал

Підприємства

2000

680

532

76

72

2001

1197

1061

74

62

2202

1805

1680

68

57

2003

2056

1938

57

61

Власний капітал (млн форинтів)

2000

37123

30 530

5676

917

2001

45 990

31892

12 826

1273

2202

51 874

41 446

9033

1395

2003

70 820

54 608

13 241

2971

У т. ч. іноземний капітал (млн форинтів)

2000

35 910

30 530

5089

291

2001

44 599

31 892

12 307

401

2202

50 273

41446

8422

406

2003

67 555

54 608

11 903

1044

Значне зростання кількості підприємств з іноземними інвестиціями призвело до того, що зменшився обсяг капіталу в розрахунку на одне підприємство: у 2000 р. він становив 55 млн форинтів, а в 2003 р. - тільки 34 млн. При цьому простежується зростання кількості підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом та зі змішаним капіталом, іноземним і угорським, в яких частка іноземного капіталу за останні роки досягла 90 %. Залучення іноземного капіталу в окремі галузі економіки комітету подано в табл. 6.14.

Таблиця 6.14. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки в Саболч-Сатмар-Берег комітаті в 2003 р.

Галузі

Кількість підприємств

Всього капіталу, млн форинтів

Іноземний капітал, млн форинтів

Капітал на одне підприємство всього, млн форинтів

Іноземний капітал на одне підприємство, млн форинтів

1

2

3

4

5

6

Сільське господарство, лісництво, рибальство

12

4612

4125

384

344

Промисловість всього

70

55 856

55 470

798

792

В тому числі:

- харчова та харчосмакова;

10

4390

4299

439

430

- текстильна, взуттєва;

19

27 463

27 259

1445

1434

- деревообробна;

7

6672

6667

953

953

- хімічна;

9

8327

8322

925

924

- металургійна;

9

3347

3316

372

369

- машинобудівна;

11

5595

5590

509

508

- інші

5

62

17

12

3

Будівництво

12

103

66

9

6

Торгівля

1893

4181

3188

2

2

Сфера обслуговування

9

79

32

9

4

Транспорт, складське господарство

13

5539

4288

426

330

Сфера нерухомості

40

439

386

11

10

Інші галузі

7

11

2

1

Всього

2056

70 820

67 555

35

33

Велика кількість підприємств - суб'єктів підприємництва в галузі торгівлі, зокрема пояснюється виникненням ще до зміни політичного курсу в 1990 р. приватних магазинів, власники яких в умовах гострої конкуренції з великими торговельними центрами не могли забезпечити самостійного господарювання. Щодо недостатнього обсягу іноземних інвестицій у сільське господарство, то слід зазначити, що в цій галузі докорінних змін можна очікувати тільки після зняття мораторію на придбання іноземцями господарських угідь, який Угорщина отримала на сім років при вступі в Європейський Союз.

Аналізуючи в цілому залучення іноземних інвестицій в північно-східному регіоні Угорщини, можна погодитися з висновками угорських експертів. По-перше, якщо у розвиненому Задунайському регіоні Угорщини вже спостерігається нестача висококваліфікованої робочої сили, то в Саболч-Сатмар-Берег комітаті - її надлишок. По-друге, важливе значення для створення сприятливого інвестиційного клімату має продовження будівництва автостради М-3, яка була доведена до м. Ніредьхаза в 2006 р. Продовження будівництва дороги М-3, що є частиною єврокоридору Е-5, до українського кордону відкрила нові можливості для залучення значних іноземних інвестицій у найвіддаленіші мікрорегіони комітату - між річкою Тиса і державним кордоном.

6.8. Фінанси домогосподарств

Позитивно на доходи домогосподарств в Угорщині впливає невеликий рівень (як для ЄС) безробіття і сформована структура зайнятості. Рівень безробіття в країні у 2003 р. становив 5,9, в 2004 р. - 6,1 %, але останніми роками він збільшується - з 5,8 у 2002 до 7,2 % у 2005 р.

Загальна кількість працездатного населення країни - понад 4,1 млн осіб. З усіх зайнятих приблизно 30 % працює в бюджетній сфері, 70 % - в комерційних структурах. За сферами діяльності - близько 24 % населення зайнято в переробній промисловості, 15 - в торгівлі, 8 - в будівництві, 7 - машинобудуванні, 5,6 - в сільському господарстві, приблизно 2 % - у фінансовому секторі.

Середня заробітна плата в країні в останні роки має тенденцію до збільшення. У 2002 р. вона становила приблизно 490 євро на місяць, в 2003 р. - 555 євро, а в 2004 р. - майже 600. Найвищі зарплати були у фінансовій сфері - рівень середньої місячної плати сягав 1100-1200 євро. Одні з найменших зарплат були в легкій промисловості і сільському господарстві - 320 і 360 євро відповідно. Спостерігається тенденція до зростання зарплати в секторі висококваліфікованої робочої сили. У 2005 р. середня заробітна плата в Угорщині сягла 900 дол. США.

Перехід до ринкової економіки в Угорщині означав насамперед легалізацію вже наявного "сірого сектору" з розвинутим ринком. Маючи для вибору три економічні моделі: ліберальну, англосаксонську, очікувальну скандинавську й мішану німецьку - Угорщина створила власну модель, що більше нагадувала "державний монополістичний капіталізм" XIX ст. Близько 60 % національного багатства керує 1500 родин.

На початку XXI с?. рівень бідності в Угорщині становив 8,6 %, а коефіцієнт Джині (показник нерівності у доходах домогосподарств) - 34,8 %, що характеризувало нерівномірний розподіл доходів у суспільстві. Різниця між багатими і бідними порівняно зі світовими стандартами відносно невелика. На 10 % найменш забезпечених сімей припадає 4,1 % усіх витрат населення країни, на 10 % найбільш забезпечених - 20,5 %.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 6.8. Фінанси домогосподарств

Предыдущая | Следующая