Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 6.4.2. Податки з обігу

Головні елементи угорської системи податків з обігу: загальний податок з обігу, податок на споживання і акцизний податок.

Загальний податок з обігу стягується з додаткової вартості, оскільки після сплати податку від загальної вартості виробу можна відняти (запросити назад) заздалегідь нарахований податок на сировину, вузли і деталі тощо. Закон, крім реалізації готової продукції, оподатковує широке коло господарських трансакцій, зокрема, вилучення засобів з господарської діяльності і використання їх з власною метою. Капіталовкладення, зокрема і ті роботи, які виконуються самою компанією, оподатковуються, і на них теж розповсюджується право вирахування з суми, що підлягає оподаткуванню.

Податок може бути повернутий назад у випадку, якщо належна відшкодуванню сума нетто (різниця між сумами податку на реалізовану продукцію і надбавки на закупівлі) досягає 2 млн форинтів, проте для інвестиційної діяльності закон допускає повернення вже при належній відшкодуванню сумі в 100 000 форинтів.

Загальна ставка податку з обігу - 25 %; 60 % оподатковуваних податком товарів і послуг, зокрема переважна більшість промислових товарів, підпадає під цю ставку. Пільгова ставка податку (12 % ) поширюється на продукти харчування, енергоносії, окремі фармацевтичні товари і лікувальні препарати, екологічно важливі вироби, а також на послуги у сфері готельного бізнесу, культури, науки і транспорту. Для обмеженого списку ліків встановлено нульову ставку податку, чинна вона також і для експорту.

Філіал іноземної компанії або підприємництва є суб'єктом оподаткування з правом вирахування сплаченого раніше податку, проте право на відшкодування податку має виключно іноземний підприємець, чого поки не застосовано в Україні стосовно ПДВ. Це б могло зменшити навантаження на бюджет щодо повернення ПДВ українським експортерам. Уряд в окремій ухвалі регулює умови відшкодування податку з обігу іноземним підприємцям і пасажирам. Іноземний підприємець може скористатися правом на відшкодування цього податку лише в тому випадку, якщо сума податку за рахунком перевищує 10 тис. форинтів. Іноземний пасажир може скористатися правом відшкодування податку з обігу, якщо збільшена податком сума за рахунком перевищує 50 тис. форинтів. Подібний механізм можна було застосувати в Україні стосовно ПДВ, що стимулювало б надходження іноземних інвестицій.

Податком на споживання оподатковуються вироби з благородних металів (за винятком виробів із срібла), коштовності (ставка податку 35 %), смажена кава (12' %), виноградне вино (11 %), а також легкові автомобілі: для автомобілів з каталізатором і з електродвигуном до 1600 см8 - 10 %, понад 1600 ом8 - 20 %, без каталізатора - відповідно 22 і 32 %.

Податок на споживання підлягає сплаті при реалізації власної продукції, від імпорту і від продукції, придбаної у суб'єкта, який підлягає оподаткуванню (експорт оподаткуванню не підлягає).

Акциз розповсюджується на нафту, спиртні напої, пиво, шампанські вина, продукти переробки спиртів, тютюнові вироби. Суб'єкт оподаткування в цьому випадку - завод-виробник, організація, що займається складуванням, зберіганням та реалізацією, і приватна особа.

Зобов'язання за сплатою акцизу виникає при імпорті або виробництві акцизного товару на території країни. Після доставки товару на податковий склад або на склад звільненого від сплати податку споживача, зобов'язання за сплатою податку покладаються на власника ліцензії податкового складу або на звільненого від сплати податку споживача. У разі виробництва або доставки товару на зберігання відбувається визначення і сплата податку, при імпорті - сплата податку відстрочується на період зберігання товару в податковому складі, надходження товару з імпорту в податковий склад, з податкового складу - за кордон. Для доставки такого товару необхідний супровідний документ.

Ліцензії на створення податкових складів видаються за виконання певних персональних і фінансових умов. Серед персональних умов важливі наявність певних систем обліку, подвійного фінансового обліку, свідоцтво про несудимість, сплата всіх громадських зобов'язань, а також наявність системи ЕОМ для виконання зобов'язань із надання інформації до органів митниці. Особа, що має в своєму розпорядженні ліцензію, зобов'язана надати акцизну гарантію, сума якої становить: для алкогольних напоїв - від 40 до 200 млн форинтів, для нафти і нафтопродуктів - від 200 млн до 2 млрд форинтів, для тютюнової фабрики і складу - від 60 до 200 млн форинтів.

Умови надання безподаткової ліцензії подібні, акцизна гарантія для нафти і нафтопродуктів дорівнює не більш 100 млн форинтів, для алкогольних виробів - 50 млн форинтів. Безподаткова ліцензія може бути надана на нафту і нафтопродукти, якщо вони використовуються як сировина для виробництва нових виробів або для виробництва електроенергії; на алкогольні вироби, якщо вони використовуються у виробництві хімікатів або косметичних виробів.

Зобов'язання зі сплати акцизного податку виникає в день надходження товару в товарообіг. Податок визначається, як правило, на основі обсягу продукції.

6.4.3. Місцеві податки

У системі місцевих податків на підприємця покладаються зобов'язання зі сплати промислового податку, податку майнового типу і комунального податку. Основа визначення місцевого промислового податку - сума нетто-надходжень від реалізації продукції з вирахуванням закупівельної ціни проданого товару, вартості робіт, виконаних субпідрядниками, а також вартості сировини і матеріалів (у 1998 р. - 33 % вартості, в 1999 р. - 66, в 2000 р. - всієї вартості сировини і матеріалів). Ставка податку в 1998 р. дорівнювала 1,4 %, в 1999 р. - 1,7 і в 2000 р. - 2 %.

З податків майнового типу підприємці обкладаються податками зі споруд і з будівельних ділянок. Основа визначення податку зі споруд - корисна площа будівлі або її оборотна вартість, обсяг податку 900 форинтів за м2 або 1,5 %. Податок з будівельної ділянки визначається за нормою 200 форинтів за м2 або 1,5 % оборотної вартості. Основа визначення комунального податку - кількість зареєстрованих штатних одиниць, обсяг - 2000 форинтів за людину.

Місцеві податки визначаються місцевими органами самоврядування з урахуванням встановлених законодавством лімітів. Як свідчить досвід, у більшості населених пунктів застосовується промисловий податок, інші податки стягуються досить рідко.

6.4.4. Рента соціального страхування

Підприємець сплачує за своїх штатних працівників ренту соціального страхування, обсяг якої в 1998 р. становить 39 %, в 1999 р. - 38, в 2000 р. - 37 %. Основа визначення ренти соціального страхування - сума, з огляду на яку визначається аванс податку від особистого доходу. Крім того, працедавець зобов'язаний сплатити 33 % допомоги за час непрацездатності і лікування. Величина внеску для фінансування охорони здоров'я -2100 форинтів на працівника в місяць.

Підприємець зобов'язаний здійснити внесок у фінансування системи працевлаштування і забезпечення безробітних; обсяг цієї ренти для працедавця - 4,2 % витрат на заробітну плату.

У 2004 р. в Угорщині прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили 45,8 % вартості робочої сили, в тому числі прибутковий податок - 9,0, внески на соціальне страхування працівника - 9,9, а роботодавця - 26,9 %. За паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили в 2004 р. в Угорщині дорівнювала 13 229 дол. США.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 6.4.2. Податки з обігу

Предыдущая | Следующая