Філософія - Щерба С. П. - 4. Виробничі відносини, їх сутність та структура
В процесі функціонування продуктивних сил між людьми складаються певні зв'язки, які становлять складну структурно-функціональну та ієрархічно-супідрядну систему. Вони й становлять так звані виробничі відносини. Ведучими серед них є відношення до засобів виробництва, тобто форми власності. Вони й визначають тип виробничих відносин і зв'язків між людьми в процесі самого виробництва. Сюди ж відносяться Й зв'язки між людьми в процесі обміну, розподілу та споживання (після виготовлення продукта), а також ті, що обумовлюються виробничою спеціалізацією, відносини співробітництва й підпорядкування та інші (аж до сфери побуту). їх називають ще й організаційно-економічними та соціально-економічними.
У процесі виробництва люди виробляють матеріальні цінності, потім їх розподіляють, обмінюють і споживають. Отже, виробничі відносини - це сукупність відносин, зумовлених виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ. Вони виникають, формуються й функціонують у процесі матеріального виробництва, незалежно від волі Й свідомості людей. Як уже говорилось, відносини до засобів виробництва є основою економічної системи будь-якого суспільства. "Власність" як економічна категорія відображає певну суспільну форму привласнення людьми матеріальних благ І насамперед засобів виробництва та його результатів (продуктів). Кому належать засоби виробництва, тому й належить створений з їх допомогою продукт, тобто матеріальні блага. Якщо засоби виробництва перебувають у приватній власності, то й продукт виробництва привласнюється цими власниками, якщо ж у державній, то створений продукт привласнюється державою.
Нині, коли досить важливу роль відіграє система управління, великого значення набувають відносини, що складаються в сфері підбору і розстановки кадрів (врахування здібностей, досвіду, інтересів, запитів й кадрової політики в цілому). Тобто, система виробничих відносин починається від відносин окремих виробників до основоположного відношення (до засобів виробництва).
Як уже зазначалося, головними із виробничих відносин є відношення до засобів виробництва. На основі останніх виникають всі інші. В одних умовах вони набувають форму співробітництва і взаємодопомоги, в інших - панування й підлорядкування (рабство, кріпацтво та ін.). У останніх суспільство поділяється на антагоністичні класи, що справляє безпосередній вплив на розподіл вироблених благ. Іншими словами, економічні відносини (виробництво, обмін, розподіл, споживання), становлять ядро виробничих відносин, визначають зміст усіх інших відносин, тобто мають системоутворюючий характер.
Виробничі відносини надають іншим відносинам, та й самому суспільству, історично визначену соціальну якість, тобто виступають об'єктивним критерієм для визначення конкретно-історичних типів суспільства. За допомогою них можна фіксувати загальне в історії різних країн та народів і пізнавати закони розвитку суспільства. Наприклад, у господарсько-трудових відносинах реалізуються взаємозв'язки між працівниками трудового процесу: один по відношенню до іншого і до своєї діяльності, що пов'язані з вимогами організації та управління виробництвом і технічним забезпеченням. Сюди входять відносини й між робітниками різних спеціальностей, організаторами та виконавцями в рамках одного виробництва, відносини між підприємствами різних форм власності й виражають відносини власності. На особистісному рівні ці відносини входять у тісний зв'язок з соціально-побутовими, безпосередньо виражають характер міжособистісного спілкування і взаємин людей на виробництві та в інших сферах життя. Цим самим обумовлюється соціально-психологічний та морально-світоглядний стан суспільства.
В свою чергу, виробничі відносини залежать і від інших соціальних зв'язків. Тому й вдосконалення їх здійснюється як по економічній, такі по соціальній лініях. Наприклад, розподіл, обмін, споживання не слід вважати лише економічним явищем, а й соціальним. А без досягнення соціальної справедливості, не можливе вдосконалення й економічної сторони виробничих відносин та й усього суспільства. Недоліки в системі господарсько-економічного механізму породжують негативні явища й в інших сферах. Зрівнялівка, порушення міри праці й міри споживання призводять до порушення соціальної справедливості, бездуховності людей, скептицизму та зниження моральних стимулів праці. Показником цього є падіння моралі, зростання пияцтва, розповсюдження наркоманії та ін., шо призводить до зниження вимогливості, дисципліни й відповідальності.
В міру вдосконалення суспільства, ускладнення вирішуваних завдань роль людського фактора постійно зростає, оскільки в ньому концентрується діалектика продуктивних сил та виробничих відносин (людина - і головна продуктивна сила, і головна фігура виробничих відносин). Тому й форми відносин впливатимуть на продуктивні сили, визначатимуть продуктивність праці тощо.
Розвиваючись у нерозривній єдності, продуктивні сили й виробничі відносини створюють складну структуру матеріального виробництва, історично конкретний спосіб виробництва. Зміни у виробництві, перш за все, розпочинаються в системі продуктивних сил, які є найбільш рухливим елементом. Цей розвиток пов'язаний, головним чином, із вдосконаленням знарядь праці й прогресом техніки. В ньому розвивається й сама людина, вдосконалюються її потреби, як спонукальна причина розвитку виробництва, збагачується виробничий досвід людей, підвищується рівень їх кваліфікації, поглиблюється й розширюється професійний розподіл праці, спеціалізація. В свою чергу, це призводить до змін у виробничих відносинах. Таким чином, прогрес у продуктивних силах позитивно впливає на розвиток виробничих відносин у рамках відповідності останніх характеру і рівню розвитку продуктивних сил. Тобто, який зміст продуктивних сил, така й має бути форма їх існування. Проте виробничі відносини - не пасивний елемент в системі матеріального виробництва. Якщо вони відповідають характеру і рівню розвитку продуктивних сил, то це прискорює процес їх розвитку. Якщо - ні, то гальмують його. В цьому й проявляється активна роль виробничих відносин. Таким чином, відповідність виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил виступає основним принципом розвитку матеріального виробництва. І все ж виробничі відносини не можуть постійно відповідати розвитку продуктивних сил. Досягнута ними відповідність на певному етапі згодом порушується і знову виникає суперечність, яка все поглиблюється і вимагає свого розв'язання (іноді у формі соціальної революції).
Цей закон діє як у рамках однієї формації, одного способу виробництва, так і між ними. Вимога внутрішньо-формаційної дії цього принципу є джерелом суспільного розвитку. Особливо він проявляє свою активність в умовах НТР, коли протиріччя існують всюди й завжди і постійно існує потреба у їх розв'язанні.
Контрольні запитання:
1. Що таке Всесвіт, природа, планета, дійсність, буття?
2. У чому сутність суспільного виробництва?
3. Що таке матеріальне виробництво?
4. Що ви розумієте під духовним виробництвом?
5. Яка структура продуктивних сил? їх роль у житті суспільства.
6. Що таке виробничі відносини?
7. Що і чому є основою суспільного розвитку?
8. Основні ознаки геосфери, біосфери, техносфери, антропосфери, соціосфери, ноосфери.
9. Сутність основних концепцій "географічного детермінізму" та геополітики.
Теми рефератів:
1. Матеріальне і духовне виробництво, їх діалектика.
2. Людина як головна продуктивна сила людства.
3. Сутність і роль науково-технічної революції в розвитку сучасного суспільства.
4. НТР і проблеми моральності.
Рекомендована література:
1. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. - М. 1998.
2. Гаджиев К. С. Введение в геополитику. - М., 1998.
3. Злобін ЮЛ. Основи екології. - К., 1998.
4. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. - К., 1999.
5. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 13.
6. Петров В. Походження українського народу. - К., 1992.
7. Потер К. Відкрите суспільство та його вороги. - К., 1994. - Т. 2.
8. Проблемы экологии и основные пути ее решения. - К., 1993.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Продуктивні сили. Техніка й науково-технічний прогрес
Як уже підкреслювалось, для того, щоб жити люди змушені за допомогою праці задовольняти свої матеріальні й духовні потреби. А це можливо лише в процесі...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Матеріальне виробництво
Як уже зазначалося, суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей, основою життєдіяльності яких є спосіб виробництва...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Суспільство як предмет філософського аналізу
Як витікає із попереднього огляду, суспільство - це складний феномен, соціально-історичний продукт, живий соціальний організм, діяльніша суспільна...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сутність, особливості й структура свідомості
Як уже говорилось, свідомість - це найвища, властива лише людині, форма відображення дійсності, функція людського мозку. Вона є активним,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Людська діяльність
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина третя. Проблеми соціальної філософії
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Принципи діалектики
Це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Вони відображають...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сучасна наука про структуру й властивості матерії
Сучасні наукові уявлення про структуру й властивості матерії кладуть в основу ідею про її складну організацію. Згідно з нею кожен матеріальний об'єкт...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Основні концепції дослідження суспільства
Тема 19. Соціальна філософія: предмет та завдання 1. Основні концепції дослідження суспільства Протягом всього існування людства мислителі й вчені...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Позитивізм: сутність та еволюція
Незвичайність новітніх наукових відкриттів гостро поставила питання про природу наукових понять, співвідношення чуттєвого і раціонального моментів...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 16. Категорії діалектики
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії -...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Основний зміст та особливості філософії марксизму
У початковий період своєї діяльності К. Маркс і Ф. Енгельс були революційними демократами, а в галузі філософії - ідеалістами-діалектиками. В 1842 році у...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Російська філософія XVII-XIX століть
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Проблеми розвитку суспільства. Необхідність і свобода
Суспільство, як і природа, розвивається закономірно. Закони суспільного життя, подібно до законів природи, існують і діють, незалежно від свідомості й...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Сутність і походження людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Атрибути матерії
А) Рух Рух є способом існування матерії. Проблема руху завжди хвилювала філософську думку. Вже філософи Стародавнього світу мали стихійно-діалектичні...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 8. Російська філософія
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Форми буття та їх специфіка
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки в світі, все ж форми буття різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт включає в себе нескінченну кількість...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 17. Сутність і структура пізнання
Тема 17. Сутність і структура пізнання 1. Становлення теорії пізнання У попередніх розділах розглядалася проблема свідомості, її походження та сутність....
-
Філософія - Щерба С. П. - 8. Ціле й частина. Елемент, структура, система
Завжди вважалося, що для того щоб пізнати, зрозуміти той чи інший предмет, слід дізнатись, з чого він складається. Для здійснення цього у філософії...
-
Філософія - Щерба С. П. - 7. Зміст і форма
Названі категорії відображають об'єктивний світ, оскільки всі предмети, процеси і явища природи та суспільства мають свій зміст і свою форму. Зміст - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Причина і наслідок
Відомо, що світ, в якому ми живемо, являє собою суцільний взаємозв'язок предметів та явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сутність і явище
З-поміж категорій матеріалістичної діалектики "сутність" і "явище" займають особливе місце. Це обумовлюється тим, що процес пізнання дійсності...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Поняття про категорії
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії -...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Закон заперечення заперечення
Закон заперечення заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність сталості й змінності, на виникнення нового на основі певних моментів старого....
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Система і метод філософії Г. Б. Ф. Гегеля
Ф. В. Й. Шеллінг критично сприйняв філософію Канта і Фіхте. Мислитель з об'єктивно-ідеалістичних позицій здійснив спробу побудови діалектичної картини...
Філософія - Щерба С. П. - 4. Виробничі відносини, їх сутність та структура